Вирок № 49929988, 08.09.2015, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа №313/915/15-к

Пров.№1-кп/313/60/2015

Веселівський районний суд Запорізької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Веселівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Потапової О.М.,

при секретарі Нагорних С.О.,

за участю прокурора Крюка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Веселе

матеріали кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, має базову загальну середню освіту, одружений, паспорт серія СА №088894 виданий 24.10.1995 р. Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи прямий умисел на ухилення від призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним та визнаний військово-лікарською комісією від 15 січня 2015 року придатним за станом здоров'я до військової служби і включеним до списку осіб, які підлягають відправці для проходження військової служби за мобілізацією, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Указу Президента України № 15/2015 від 14 січня 2015 року "Про часткову мобілізацію", 12 травня 2015 року відмовився отримати від відповідальних осіб Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області повістки Мелітопольсько - Веселівського обєднаного районного військового комісаріату Запорізької області (далі Мелітопольсько - Веселівський ОРВК), а 14 травня 2015 року о 06 годині 00 хвилин, без поважних причин не з'явився до Мелітопольсько - Веселівського ОРВК в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області з відповідними речами та документами для подальшого направлення до пункту збору для проходження військової служби за мобілізацією, порушивши таким чином порядок комплектування Збройних Сил України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, надав докладні показання щодо кримінального провадження та щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою обвинуваченого ОСОБА_1 та інших учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнає предявлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні доведеними у ході судового розгляду та кваліфікує його дії за ст. 336 КК України як ухилення від призову за мобілізацією.

При призначені обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання суд, керуючись

положеннями статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення вперше, не має постійної роботи, але має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, спиртними напоями не зловживає, одружений, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_1, 07.10.2000 р. н., ОСОБА_3, 10.03.2012 р. н.

Обставинами, які помякшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції ст. 336 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Однак, з врахуванням тяжкості злочину, особи винного та конкретних обставин справи, його щирого каяття та переживання за скоєне, його запевнень, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не предявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно з положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат немає.

Підстав для застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили судом не вбачається.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку визначити 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази: оригінали наступних документів: рапорт начальника відділення обліку та бронювання сержантів та солдатів запасу, майора ОСОБА_4; повістка про виклик №00000006 на імя ОСОБА_1; акт про відмову отримання повістки з мобілізації від 12.05.2015; картка дослідження та медичного огляду ОСОБА_1; довідка військово-лікарської комісії №1347 від 26.03.2015; облікова картка до військового квитка №СП0685104, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області через Веселівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом

недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. ПОТАПОВА

08.09.2015