Ухвала суду № 49928775, 04.09.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1721/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Готра Т.Ю.,

суддів - Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі: Дашковській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили в апеляційному порядку рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року, яким солідарно стягнуто з них на користь ПАТ «Універсал Банк» суму 32030,01 доларів США , що в гривневому еквіваленті становить 742795,57 грн. (1190,16 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 26084,20 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту, 4605,12 доларів США - відсотки, 150,53 доларів США - підвищені відсотки) заборгованості за кредитним договором від 29.11.2007 №043-2914/840-0028. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У скарзі просять скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 та представник апелянта ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали.

Представник позивача та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на придбання майна №043-2914/840-0028, згідно якого остання отримала кредит в сумі 30 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,75% річних, строком погашення до 10.01.2037 року. На виконання умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалася щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки по ньому.

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, 29.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №043-2914/840-0028-Р/1, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору; відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п.п. 1.1., 1.3). Пунктом 1.4. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, 29.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру загальною площею 63,5 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, і належить іпотекодавцю на праві власності.

З метою належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, на умовах реструктуризації, між банком, позичальником та поручителем були укладені наступні угоди: додаткова угода №б/н від 10.03.2009 року до кредитного договору; додаткова угода №б/н від 01.04.2009 року до кредитного договору; додаткова угода №б/н від 01.04.2009 року до договору поруки; додаткова угода №б/н від 10.05.2010 року до кредитного договору; додаткова угода № б/н від 07.06.2010 року до кредитного договору; договір поруки № 043-2914/840-0028-Р від 07.06.2010 року; договір від 07.06.2010 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки; додаткова угода №б/н від 13.02.2013 року до кредитного договору.

Однак позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 03.03.2015 року у неї утворилась заборгованість в сумі 32030,01 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 1190,16 доларів США, суми дострокового стягнення кредиту 26084,20 доларів США, відсотків - 4605,12 доларів США та підвищених відсотків - 150,53 доларів США.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право позивача вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів передбачено і умовами кредитного договору. Так, у п. 5.2.5. кредитного договору зазначено, що відповідно до ст.ст. 525 та 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, зокрема прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад двох місяців, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього договору.

З матеріалів справи слідує, що вимога про дострокове повернення кредиту від 03.10.2014 банком рекомендованим листом була надіслана як позичальнику так і поручителю, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, згідно яких позичальник ОСОБА_2 і поручитель ОСОБА_3 вимогу отримали під розписку 16.10.2014 (а.с. 57- 60). Однак, у встановлений банком у вимозі строк, а саме повернення кредиту на 61 день з моменту отримання цієї вимоги, таку так і не виконали.

За наведених обставин не заслуговують на увагу доводи апелянтів про не надсилання банком їм вказаних вимог.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарна відповідальність боржника та поручителя передбачена також і п. 1.4. договором поруки від 29.11.2007 (а.с. 29).

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановивши, що відповідачі не виконали вимогу банку про дострокове повернення кредиту і заборгованість на час розгляду справи не погасили, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми боргу за кредитним договором від 29.11.2007 №043-2914/840-0028 в розмірі 32030, 01 доларів США.

Посилання апелянтів на те, що суд безпідставно не застосував Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не заслуговують на увагу, оскільки за своїм змістом цей Закон встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Банк з вимогою про примусове звернення стягнення на предмет іпотеки не звертався, а тому вищезазначений Закон на вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості не поширюється.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідачів відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :