Рішення № 4992134, 07.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 жовтня 2009 р. Справа 13/99-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід" (02225, м.Київ, вул.Архітектора Ніколаєва, 7, код ЄДРПОУ 31980480)

до:Відкритого акціонерного товариства "Вінні-фрут" (Вінницька область, Калинівський район, м.Калинівка, вул.Фрунзе,45, код ЄДРПОУ 30807701)

про стягнення 66400 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Єсакова Ж.В., директор

позивача : Волков В.В., довіреність

відповідача : Марченко С.І., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 16.09.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід" до Відкритого акціонерного товариства "Вінні-фрут" про стягнення 66 400,00 грн. боргу та призначено до слухання на 07.10.2009 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явились представники сторін.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному об"ємі, представник відповідача проти задоволення позову не заперечує, суму заборгованості визнає в повному об"ємі.

Представниками позивача через канцелярію господарського суду було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Клопотання мотивоване тим, що відповідач суму заборгованості не погасив , на прохання позивача погасити заборгованість належним чином не відреагував, відповіді не надав, не прийняв жодних заходів для врегулювання питання для погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю, тощо, майна на момент виконання рішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач, заявляючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не подав суду будь - яких реальних фактичних доказів в його обґрунтування.

Таким чином, з огляду на те, що позивач не довів обґрунтованості необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема не надав доказів на підтвердження викладених у заяві обставин та не подав доказів того, що невжиття вказаних заходів унеможливить виконання рішення суду в майбутньому та визнання відповідачем суму позовних вимог в повному об"ємі - клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Відповідно до договорів №52 від 21.05.2008 року, №1-а від 01.01.2009 року та актів виконаних робіт, позивачем за період з 21.05.2008 р. по 21.02.2009 р. було здійснено транспортні перевезення вантажу на загальну суму 119 300, 00 грн.

Умовами договорів було передбачено, що оплата позивачу за надані транспортні послуги повинна здійснюватись відповідачем протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання від позивача рахунку-фактури, акта виконаних робіт та товарно-транспортної накладної з відміткою про доставку вантажу або видаткових накладних.

Позивачем всі зобов"язання були виконані в повному об"ємі, що підтверджується актами виконаних робіт, актами звірки, товарно-транспортними та видатковими накладними.

Відповідачем в порушення умов договорів проплата була здійснена частково.

Згідно акту звірки №149 від 11.06.2009 року, платіжних доручень №227 від 09.07.2009 року та №280 від 30.07.2009 року заборгованість відповідача складає 66 400, 00 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по виконанню транспортних перевезень та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за перевезення.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 66 400,00 грн. - боргу, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінні-фрут" (Вінницька область, Калинівський район, м.Калинівка, вул.Фрунзе,45, код ЄДРПОУ 30807701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід" (02225, м.Київ, вул.Архітектора Ніколаєва, 7, код ЄДРПОУ 31980480) 66 400,00 грн. - боргу; 664,00 грн. - витрат на державне мито та 312,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід" у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (02225, м.Київ, вул.Архітектора Ніколаєва, 7)

3 - відповідачу (Вінницька область, Калинівський район, м.Калинівка, вул.Фрунзе,45)