Постанова № 49919519, 09.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/204/15 Справа № 712/6123/15-п Головуючий по 1 інстанції Орленко В.В. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Швидкий Д. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Швидкий Д.М., за участю представника ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_4-

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року

ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою:АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_4, 27 травня 2015 року о 00 годин 20 хвилин в м. Черкаси по вул. 30 років Перемоги, 46, керував автомобілем марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість ходи, мови, тремтіння рук), від проходження медичного огляду в установленому порядку для визначення стану наркотичного сп'яніння в ЧОНД відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане судове рішення ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушені норми КУпАП щодо об'єктивного, неупередженого та справедливого судового розгляду, а в матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно стверджують про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, в порушення ст. 266 КУпАП, п. 1.6 Наказу № 400/666, п.3 Постанови КМУ № 1103, не були присутні два свідки, що мали б підтвердити або спростувати відомості занесені в ньому.

Також стверджує, що судом, при винесенні судового рішення, не обґрунтовано застосовано відносно нього саме таке адміністративне стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами та не оцінена наявність даних, про можливість застосування інших, більш м'яких стягнень, передбачених санкцією статті.

На апеляційний розгляд справи ОСОБА_4 не з'явився в зв'язку з хворобою, як це пояснила його представник ОСОБА_3, і не заперечувала проти подальшого розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши міркування представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в підтримку поданої апеляційної скарги та задоволення її в повному обсязі, вивчивши її доводи та матеріали справи, вважаю, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею місцевого суду під час розгляду даної адміністративної справи вказаних вимог закону не дотримано, допущено однобічність та неповноту при дослідженні доказів і їх наступній оцінці, а також невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

Як вбачається з постанови та матеріалів адміністративної справи, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі даних, занесених до протоколу про адміністративне правопорушення Серія АП1 № 687892 від 27.05.2015 року, рапорту інспектора ДПС ВДАІ Корнійченка І.І. від 27.05.2015 року та висновків № 927 від 27.05.2015 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4

Дослідивши вказані докази в судовому засіданні, приходжу до висновку, що вони не являються доказами, які б беззаперечно свідчили про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

Так, дані занесені в протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника ВДАІ встановлюють лише той факт, що 27 травня 2015 року о 00 годин 20 хвилин ОСОБА_4, який керував автомобілем марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівником ДПС. Після зовнішнього огляду ОСОБА_4 працівником ДПС, останній встановив можливість перебування водія в стані наркотичного сп'яніння на підставі певних ознак, зокрема: неприродна блідість обличчя; підвищена жвавість ходи, мови; тремтіння рук. Надалі, з метою встановлення наявності такого сп'яніння, на виконання Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_4 було доставлено в КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для проходження медичного огляду.

Згідно висновку лікаря КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» № 927 від 27.05.2015 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 в графі «діагноз» зазначено, що на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_4 в повному обсязі ухилився (не здав сечу).

Вказані дані не підтверджують висновок суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення і спростовуються його поясненнями, даними в суді апеляційної інстанції, зокрема про те, що на момент складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він не перебував в стані жодного сп'яніння, а його блідість обличчя, підвищена жвавість ходи та мови, тремтіння рук були викликані захворюванням на гайморит, що підтверджується відповідним діагнозом, постановленим лікарем 3 міської лікарні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначив, що погодився на проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками ДПС був доставлений в КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для проходження відповідного медичного огляду. При цьому, він не відмовлявся від проходження такого огляду і проведення лабораторних досліджень, такий огляд не відбувся у зв'язку з тим, що по природним причинам він не міг здати аналіз сечі.

Такі доводи ОСОБА_4 підтверджені і даними, занесеними ним особисто до висновку № 927 щодо результатів медичного огляду останнього, де він особисто зазначив, що «огляд на предмет сп'яніння він пройшов, а по маленькому не зміг, а тому мед. огляд не проводився».

При таких обставинах, вважаю, що вказані дані не свідчать про відмову або ухилення від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_4 прибув до КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для проходження відповідного медичного огляду, був оглянутий лікарем і, будучи обмеженим в часі, не міг по природним причинам здати аналіз сечі. Це не позбавило лікаря провести відносно ОСОБА_4 інші лабораторні дослідження, передбачені Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.12, 3.7, 3.8, 3.12, 3.13, 3.15 зазначеної інструкції:

- у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з певними ознаками, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я;

- проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове;

- метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння;

- предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук;

- для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки інших біологічних середовищ;

- за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

З урахуванням наведеного встановлено, що ухилення ОСОБА_4 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у виді не здачі аналізу сечі, не можна вважати відмовою від проходження медичного огляду, оскільки, в даному випадку, при неможливості здачі аналізу сечі на виявлення стану наркотичного сп'яніння, на виконання згаданої вище Інструкції, лікар мав можливість взяти у ОСОБА_4 зразки інших біологічних середових, зокрема крові, слини, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук для проведення лабораторних досліджень.

При цьому, слід звернути увагу, що диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачається відповідальність саме за відмову від проходження огляду, а не за ухилення від його проходження, як це зазначено в висновку лікаря.

Також, судом не звернуто увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення Серія АП1 № 687892 відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та п.27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», щодо його складання в присутності двох свідків при наявності відмови особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Так як протокол про адміністративне правопорушення являється підставою для здійснення адміністративного провадження та є безпосереднім доказом на підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, при наявності в ньому даних, які не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, він не може бути покладений в основу судового рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, так як суд діє в межах встановлених в ньому даних.

Тому, посилання судді в постанові на протокол про адміністративне правопорушення є не спроможним, оскільки даний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не може бути доказом в справі.

Також, судом в описовій частині постанови встановлено два порушення, допущені ОСОБА_4, які охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП і виключають один одного.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З аналізу даної норми закону вбачається, що відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

У зв'язку з тим, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю, судовий збір, відповідно до ст. 40-1 КУпАП при умові його сплати, підлягає поверненню останньому.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити факт сплати ОСОБА_4 судового збору, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні дані на підтвердження цього, таких даних не надано в судовому засіданні і представником ОСОБА_3

Керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2015 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки - скасувати.

Провадження в справі відносно ОСОБА_4 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп., при умові надання доказів її сплати, та посвідчення водія в разі його вилучення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Д. М. Швидкий