Рішення № 49916233, 09.09.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/2833/15-ц

Провадження № 2/644/2449/15

09.09.2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

При секретарі Ілові А.В.,

За участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» Шторгіної І.В. про повернення строкового банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 23.03.2015 року подано до суду позовну заяву до Ліквідатора ПАТ КБ «Південкомбанк» про повернення строкового банківського вкладу. В обґрунтування позову зазначено, що 20.12.2013 року у м.Харкові між ним та ПАТ КБ «Південкомбанк» було укладено депозитний договір №4121Д-63Ф. Відповідно до зазначеного договору він повинен був розмістити у відповідача суму вкладу в розмірі 17.000 Євро на строк 370 днів з 20.12.2013 року по 25.12.2014 року з виплатою банком відсотків з розрахунку 9,6% річних. Ним було виконано вимоги договору та внесено на депозитний рахунок 20.12.2013 року суму вкладу в розмірі 17.000 Євро, у зв'язку із ліквідацією банку, йому через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб було виплачено 200.000 гривень, а залишок в розмірі 93.836,72 гривні не повернули й дотепер, не зважаючи на всі його вимоги. Вважав, що своїми діями відповідач порушує його права, порушує вимоги Цивільного кодексу України, та п.3.3. постанови Правління НБУ від 03.12.2003 року №516. Просив стягнути з відповідача на його користь суму грошових коштів в розмірі 93836 гривень 72 копійки, а також стягнути судовий збір.

22.05.2015 року позивачем було подано до суду додаткову заяву до позовної заяви від 23.03.2015 року та зазначено, що при розгляді його позовної заяви про повернення строкового банківського вкладу просить задовольнити його кредиторські вимоги на суму 93.836,72 гривні по першій черзі із застосуванням ст.52 (п.1) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-УІ, виходячи із стану його здоров'я, надав суду медичні довідки.

19.08.2015 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено, що в доповнення до позовної заяви від 23.03.2015 року, додаткової заяви від 22.05.2015 року, просив вважати відповідачем за уточненою позовною заявою ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк». Просив врахувати, що відповідачем порушено норми при вчинені дій, що стосуються відшкодування коштів по вкладу понад граничний розмір, тобто йому відмовлено в отриманні коштів визнаних банком та правонаступником - ліквідатором в сумі 93836 гривень за першою чергою, відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не зважаючи на його онкологічне захворювання. В іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, посилався на те, що він хвора людина, потребує лікування, але не може отримати свої кошти, які були вкладені до банку. Просив зобов'язати банк виплатити належну суму банківського вкладу та визначити його у першу чергу кредиторів з урахуванням стану його здоров'я.

Представник відповідача, що був присутній в судовому засіданні 03.09.2015 року, а в судове засідання 09.09.2015 року не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи в подальшому за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення, що долучені до справи, просив також врахувати доводи викладені в заяві про перегляд заочного рішення, в обґрунтування заперечень посилався на те, що постановою Правління НБУ від 23.05.2014 року №305 було прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Південкомбанк» строком на 3 місяці з 26.05.2014 року по 25.08.2014 року, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, дія тимчасової адміністрації була продовжена до 25.09.2014 року. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є спеціальним законом у даних правовідносинах. 26.09.2014 року розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу строком на 1 рік до 26.09.2015 року, банківська ліцензія відкликана. Про прийняття рішення про ліквідацію було надано оголошення в засобах масової інформації газеті «Голос України» від 01.10.2014 року №188. У строк 30 днів з дня опублікування відповідного оголошення кредитори мають право заявити уповноваженій особі про свої вимоги до банку за винятком вимог у межах гарантованої суми відшкодування. Порядок відшкодування врегульований розділом У відповідного Закону. Визначено суму граничного відшкодування в розмірі 200.000 гривень. Уповноважена особа відповідно до вимог Закон складає реєстр акцептованих вимог кредиторів, визначає суму заборгованості та відносить вимоги до певної черги погашення. Будь-які спори вирішуються в судовому порядку. Зазначав, що позивач через установу банку-агента ПАТ «Альфа-Банк» отримав 200.000 гривень. На підставі поданої позивачем вимоги уповноваженою особою Фонду були акцептовані кредиторські вимоги позивача та віднесено його до 4 черги задоволення вимог. Тобто, спосіб захисту порушених прав позивача визначений виключно спеціальним законом та права позивача не порушені. Також зазначав, що у разі виникнення спору щодо акцептування вимог кредитору, ці питання вирішуються в судовому порядку, при цьому оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів, то спори, які виникають у цих правовідносинах є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Просив в задоволенні позову відмовити, а також просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення суми судового збору, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації звільняється від сплати судового збору відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, вислухавши доводи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивачем в ході розгляду справи предмет та підставу позову не змінювались, позивач просив розглядати всі три заяви та прийняти рішення з урахуванням всіх його доводів, все одно хто повинен це виконувати, головна вимога до суду це негайне повернення його вкладу, тими хто зобов'язані це зробити, позовною вимогою є стягнути з відповідача, що був визначений позивачем, як ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» Шторгіної І.В., на його користь суму грошових коштів в розмірі 93836 гривень 72 копійки, а також стягнути судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положенням ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов*язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За договором банківського рахунку, банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатись грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦК України).

20 грудня 2013 року між позивачем та ПАТ «КБ Південкомбанк» було укладено договір банківського вкладу №4121Д-63 Ф /а.с.41-42/. Предметом договору визначено, що вкладник передає, а Банк приймає на депозитний вклад грошові кошти в сумі 17.000 Євро. Процентна ставка по вкладу встановлена 9,6% річних з виплатою процентів щомісячно. Дата початку розміщення вкладу - 20 грудня 2013 року. Дата повернення вкладу - 25 грудня 2014 року. Позивачем було внесено суму депозитного вкладу відповідно до квитанції №1097922 від 20.12.2013 року /а.с.43/.

Статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк може бути ліквідований: за рішенням власників банку або у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі, як це визначено ч.1 ст.1074 ЦК України.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Правління НБУ від 23.05.2014 року №305 віднесено ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних /а.с.75-76/. 26.05.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №37 про початок процедури виведення ПАТ «КБ «Південкомбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 26.05.2014 року по 25.08.2014 року, призначено уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію директора департаменту моніторингу діяльності банків Маляренко А.А., визначено на необхідність забезпечення розміщення інформації в ЗМІ. /а.с.77/.

Постановою Правління НБУ від 24.09.2014 року №598 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «Південкомбанк» з 26.09.2014 року /а.с.80/.

26.09.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №101 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Славкіної М.А. строком на 1 рік /а.с. 78/.

25.08.2014 року позивач звертався до Ліквідатора банку з заявою про повернення суми вкладу та відсотків /а.с.44/, 29.08.2014 року позивач подавав заяву уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виплату суми вкладу та відсотків за весь період дії тимчасової адміністрації /а.с.45/, 02.10.2014 року позивачем подано заяву на ім'я ліквідатора ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредиторських вимог, у зв'язку із прийняттям НБУ рішенням про відкликання банківської ліцензії та просив повідомити про залишок вкладу, та включити його залишок до реєстру акцептованих вимог кредиторів та виплатити суму всього депозиту та відсотків за період з 26.05.2014 року по 25.09.2014 року /а.с.46/.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Сторонами не оспорювалось, що позивачу було виплачено 200.000 гривень через установу банку-агента ПАТ «Альфа-Банк».

У процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово.

Згідно до довідки від 12.02.2015 року №42/936 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ «Південкомбанк» вбачається, що позивач визнаний кредитором та його включено в реєстр акцептованих кредиторських вимог на суму 93836 гривень 72 копійки в 4 чергу. /а.с.47/.

Відповідно до витягу з переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «КБ «Південкомбанк» акцептованих уповноваженою особою Фонду ОСОБА_1 включений до реєстру під №280 відповідно до заяви від 06.10.2014 року із заявленою сумою - 282376, 87 гривень, акцептованою - 93836,72 гривні /а.с.82/. Відповідно до пункту 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. З урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що права позивача в частині неповернення банківського вкладу, не можна визнати порушеними, оскільки вимоги позивача, як кредитора банку вже є визнаними та будуть задовольнятися відповідно до вимог Закону, у порядку встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Що стосується доводів позивача про зміну черги, до якої його включено, а саме з четвертої до першої, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Тобто, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Судом встановлено, що позивач страждає рядом захворювань, в тому числі онкологічним захворюванням, про що надав відповідні виписки та довідки (а.с.53-63).

Позивач зазначав, що з урахуванням наявних у нього захворювань він повинен бути включений до першої черги кредиторів, а не до четвертої. Просив суд врахувати, що відповідачем порушено вимоги ст. 52 Закону, яким визначається черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи позивача в частині, на його думку, порушення вимог ст.52 Закону з боку Уповноваженої особи, а саме порядку визначення його черги в переліку вимог кредиторів, можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом подачі адміністративного позову до відповідного окружного суду.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв'язку із відмовою в задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1058, 1060, 1066, 1074 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлений 09 вересня 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачi апеляцiйной скарги.

Головуючий : суддя Бугера О.В.