Ухвала суду № 49909781, 20.12.2010, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11957/10 Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Гальонкіна С.А.,

Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.,

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про розірвання договорів на вклад, стягнення сум вкладів і прострочення відсотків, з участю третьої особи ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» ( 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909 ) на користь ОСОБА_3 100000,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 788700 гривень ( сімсот вісімдесят вісім тисяч сімсот гривень 00 коп.) в рахунок повернення банківського вкладу по договорам на вклад «Унівесальний» №20/02-02/8 від 01 грудня 2008 року та № 20/02-02/9 від 01 грудня 2008 року , та 8287,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 65359,57 грн.( шістдесят п?ять тисяч триста п?ятдесят дев?ять гривень 57 копійок ) процентів по вказаним вкладам.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль ( 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ, 14305909 ) на користь ОСОБА_3 105400,00 ( сто п?ять тисяч чотириста гривень 00 коп. ) в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/22 від 01 листопада 2006 року та 33789,86 гривень ( тридцять три тисячі сімсот вісімдесят дев?ять гривень 86 коп.) процентів по вказаному вкладу.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ ОСОБА_2 Аваль відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»( 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ, 14305909 ) на користь ОСОБА_3 500,00 грн. ( п?ятсот гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на користь держави 1700 гривень судового збору.

З рішенням суду не погодився відповідач ПАТ ОСОБА_2 Аваль та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

Вважає, що місцевий суд не застосував для вирішення спору Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про касові операції у банках України, дав неправильну правову оцінку доказам позивача про укладення правочинів банківського вкладу і в наслідок цієї помилки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що 1 листопада 2006 року, а також 01 грудня 2008 року ОСОБА_3 та Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль» уклали договори банківського вкладу «Унівесальний» відповідно за №№20/02-02-22, 20/02-02/8 та 20/02-02/9. Згідно зазначених угод позивач вніс до банку відповідно 45000 гривень, поповнивши його пізніше на 55000 гривень на 5400 гривень, а також 55000 долари США та 45000 долари США з відсотковою ставкою у 25% річних строком на дванадцять місяців, а банк не виконав свої обовязки по банківських вкладах.

Даний висновок є правомірним, виходячи з наступного.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Інструкції про касові операції у банках України визначено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція ( другий примірник прибуткового касового документа ) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки ( штампа ) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем прибуткові ордери № 3 від 02 грудня 2008 року відповідають вказаним вимогам Інструкції, внаслідок чого і підтверджують внесення ОСОБА_3 грошових сум до банку.

Встановивши, що положення вищевказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку, суд дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що ОСОБА_3 не може нести відповідальність за порушення працівниками банку положень Інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

Окрім того, встановивши, що відповідно до посадової інструкції начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ОСОБА_2 Аваль ОСОБА_4, остання на час укладення договору з позивачем мала право на заміщення будь-якого працівника банку, у тому числі і касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, на підставі діючої на той час довіреності, мала право підписувати від імені ВАТ ОСОБА_2 Аваль розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри ) і одержувати майно, та встановивши, що при укладенні депозитного договору сторонами були дотримані передбачені законодавцем зміст та форма, районний суд правомірно не взяв до уваги посилання представника ПАТ ОСОБА_2 Аваль щодо нікчемності спірних договорів.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених судом обставин, а також того, що рішенням Комітету з управління активами та пасивами ВАТ ОСОБА_2 Аваль№ КУАП-67/2 від 23 серпня 2006 року на дату укладення договору Універсальний № 20/02-02/22 від 01 листопада 2006 року за депозитними договорами на вклад у гривнях на суму більше 10000 гривень у ВАТ ОСОБА_2 Аваль діяв розмір процентної ставки на рівні 13,5 % річних, а також згідно рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ ОСОБА_2 Аваль № 081117/Р1/1 від 17 листопада 2008 року на дату укладення договорів №№ 20/02-02/8, 20/02-02/9 від 01 грудня 2008 року за депозитними договорами на вклад у доларах США у банку діяв розмір процентної ставки на рівні 11,5 % річних, суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 мала повноваження укладати договори з депозитними вкладами з відсотками вказаного розміру, а не 25 % річних, як це зазначено у договорах.

На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ВАТ ОСОБА_2 Аваль облікованих ним сум в рахунок повернення банківських вкладів по договорам на вклад «Унівесальний» №20/02-02/8 від 01 грудня 2008 року та № 20/02-02/9 від 01 грудня 2008 року, та банківського вкладу по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/22 від 01 листопада 2006 року.

Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, на те підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції зясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_1 /підпис/ ОСОБА_6

Копія

Згідно: Суддя Апеляційного суду

Полтавської області _____ ОСОБА_1