Постанова № 4990625, 30.09.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.09 Справа № 20/73

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства - фірми "Геокс",

м.Рівне від 07.07.2009р.

на рішення господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 р.

у справі № 20/73

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг",

м.Київ

до відповідача Приватного підприємства - фірми "Геокс", м.Рівне.

про стягнення в сумі 130 775 грн. 04 коп.

за зустрічним позовом Приватного підприємства -фірми "Геокс", м.Рівне.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м.Київ.

про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 884 від 3 вересня 2008 року.

За участю представників:

від позивача: Корєнєвська Х.О. –представник;

від відповідача: Шевчук Г.Є. –представник.

Представникам сторін роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги та про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 року у справі № 20/73 (суддя Василишин А.Р.) задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг",м.Київ, стягнуто з Приватного підприємства - фірми "Геокс", м.Рівне на користь позивача 150 045 (сто п’ятдесят тисяч сорок п’ять) грн. 06 коп. заборгованості, 12 499 (дванадцять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 70 коп. пені, 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 66 коп. збитків від інфляції, 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 37 коп. трьох процентів річних, 1 654 (одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири) грн. 43 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства –фірми “Геокс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 884 від 3 вересня 2008 року –відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що свої зобов»язання по своєчасній сплаті лізингових платежів відповідно до умов договору лізингу від 3.09.2008р. та Планів лізингу, відповідач не виконав, через несплату лізингових платежів, заборгованість за договором лізингу складає 150 045,06 грн. та підлягає стягненню в примусовому порядку, на підставі ст.ст.509,510,526,530 ЦК України та ст.ст.193,198 ГК України. Крім того, відповідно до умов договору лізингу та ст.625 ЦК України з відповідача стягується пеня в сумі 12 499,70 грн., 1 027,37 грн.-3% річних та 1870,66 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю, виходячи з того, що у відповідності до абзацу 1 пункту 19.8 договору, на останньому аркуші договору (“Реквізити та підписи сторін”) міститься оригінальний (власноручний) підпис представника позивача (Директора Департаменту продажу та маркетингу), а на інших аркушах договору міститься факсимільне відтворення підпису представника позивача (директора Департаменту продажу та маркетингу), на що, в силу пункту 19.8 договору, згодилися сторони при його укладенні.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, приватним підприємством - фірмою "Геокс", м.Рівне подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задоволити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги та доповнення до неї обґрунтовуються тим, що - -договір лізингу містить лише факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи;

-відсутнє волевиявлення органів управління первісного позивача на укладення договору лізингу;

-позивач всупереч ч.6 ст.232 ГПК України, поза межами 6 місячного строку, подав суду розрахунок, починаючи з 26.09.08р. по 20.04.09р.;

-сума заборгованості, стягнута оскаржуваним рішенням суду підлягає зменшенню, оскільки лізингодавцю повернуто транспортні засоби, а в суму лізингового платежу за період з 20.11.2008р. по 13.05.2009р. включена сума частин вартості транспортних засобів, якими користується лізингодавець та не враховано сплачену частину вартості автомобілів у розмірі 123272,66 грн.;

-господарським судом в оскаржуваному рішенні допущена описка, а саме вказано, що договір укладено сторонами 3.09.2009р.;

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вимоги скаржника відхилив, покликаючись, що:

-письмової згоди на використання факсимільного відтворення підпису директора Департаменту продажу та маркетингу між сторонами було досягнуто в силу п.19.8 договору;

-зразок відповідного аналога власноручного підпису в договорі лізингу має місце, а саме у відповідності до абзацу 1 пункту 19.8 договору, на останньому аркуші договору (“Реквізити та підписи сторін”) міститься оригінальний (власноручний) підпис представника позивача (Директора Департаменту продажу та маркетингу), всі додатки вчинено та підписано за використання факсимільного відтворення підпису, про застосування якого сторони письмово домовились;

-відповідно до статуту позивача, а саме п.п.9.7,9.8: Виконавчим органом товариства є Генеральний директор, який обирається загальними зборами учасників, він є одноособовим і має право видавати довіреності на вчинення дій від імені позивача. 29 січня 2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. посвідчено довіреність за р.№548 від 29.01.2008р., згідно якої позивач в особі генерального директора, що діє на підставі Статуту уповноважує директора Департаменту продажу та маркетингу позивача Стеклову А.А. представляти інтереси позивача, в тому числі з питань підписання договорів фінансового лізингу.Стеклову А.А. переведено на посаду директора Департаменту продажу та маркетингу згідно наказу №1/к від 03.01.2007р.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

3 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 884 (том 1, а.с. 31-50; надалі –договір).

У відповідності до умов договору, на підставі замовлень № 884/005 від 4 вересня 2008 року (том 1, а.с. 52), № 884/006 від 4 вересня 2008 року (том 1, а.с. 60), № 884/007 від 4 вересня 2008 року (том 1, а.с. 68) та № 884/008 від 4 вересня 2008 року (том 1, а.с. 76) позивачем відповідачу було надано в платне користування, на умовах фінансового лізингу, наступні транспортні засоби:

-Renault Kangoo, шасі № VF1FCOBCF39732054, реєстраційний номер АА4122НТ;

-Renault Kangoo, шасі № VF1FCOBCF39732053, реєстраційний номер АА4096НТ;

-Renault Kangoo, шасі № VF1FCOМCF38526454, реєстраційний номер АА4120НТ;

-Renault Kangoo, шасі № VF1FCOМCF38526468, реєстраційний номер АА3940НТ.

Дані транспортні засоби було передано позивачем відповідачу актами приймання-передачі № 884/005 від 22 вересня 2008 року (том 1, а.с. 59), № 884/006 від 22 вересня 2008 року (том 1, а.с. 67), № 884/007 від 22 вересня 2008 року (том 1, а.с. 75) та № 884/008 від 22 вересня 2008 року (том 1, а.с. 83).

В силу дії пункту 19.9 договору, дані замовлення та акти приймання-передачі є додатками до договору і є його невід’ємною частиною.

Також сторонами підписано плани лізингу та відповідні зміни до Плану лізингу, що наявні у матеріалах справи, і в силу пункту 19.9 договору є додатками до нього.

Відповідач своїх зобов’язань за договором, щодо сплати лізингових платежів у встановлені Планами лізингу строки, належним чином не виконав.

Позивачем відповідачу було надіслано лист-повідомлення з вимогою сплатити заборгованість та пеню (том 1, а.с. 84-85). При несплаті суми заборгованості та пені, що утворилася, позивач попереджав відповідача про примусове стягнення заборгованості, повернення транспортних засобів з покладенням всіх витрат на відповідача.

Відповідно до розрахунку суми інфляційних, що наведений у позовній заяві (том 1, а.с. 2-5), сума інфляційних за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року складає 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 66 коп.

Згідно до розрахунку суми заборгованості, пені та трьох процентів річних (том 2,а.с. 3-6), за період з 29 вересня 2008 року по 12 травня 2009 року включно, сума річних складає 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 37 коп.

Господарським судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що в письмових поясненнях (том 2, а.с. 1-2) та в розрахунку суми заборгованості, пені та трьох процентів річних (том 2, а.с. 3-6) позивач врахував заперечення відповідача щодо перебігу строку (стаття 253, 254 Цивільного кодексу України) в частині нарахованих пені та річних.

Господарський суд погодився з залишенням без змін суми інфляційних, оскільки індекс інфляції нараховується не поденно, а в цілому за місяць прострочення.

Згідно пункту 16.1 договору, при порушенні відповідачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно до розрахунку суми заборгованості, пені та трьох процентів річних (том 2,а.с. 3-6), за період з 29 вересня 2008 року по 12 травня 2009 року включно, сума пені складає 12 499 (дванадцять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 70 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Обов»язок належного виконання зобов»язання встановлено ст.526 ЦК України.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов»язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно пункту 2 статті 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів.

Також згідно пункту 5.6 Договору лізингу: у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 (тридцять) днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі, за погодженим з лізингодавцем графіком, сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.5.1 договору фінансового лізингу №884 від 3.09.2008р, за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі.Розмір та строки лізингоодержуавчем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в плані лізингу та інших додатках.

Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача (п.5.5 договору фінансового лізингу).

Лізингоодержувач зобов»язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізиногодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов»язані з використанням транспортного засобу не входять до складу щомісячних лізингових платежів (п.7.16 договору фінансового лізингу).

В порушення зобов»язань за договором лізингу відповідач не здійснював сплату лізингових платежів належним чином, які мали бути сплачені в строки згідно підписаних між позивачем та відповідачем планів лізингу з відповідними змінами, тому виникла заборгованість в сумі 150 045, 06 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов»язань зі сплати лізингових платежів підтверджено матеріалами справи, а тому підставно місцевим господарським судом прийнято рішення про стягнення боргу.

Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України: предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

В силу дії абзаців 1, 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України: штрафні санкції (в силу статті 230 Господарського кодексу України – неустойка, штраф пеня) за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: у відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ж дії статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

П.16.1 договору фінансового лізингу передбачено, що при порушенні лізингоодержувачем зобов»язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу та інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

З огляду на викладене, за період з 29 вересня 2008 року по 12 травня 2009 року включно пеня за договором складає 12 499, 70 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підставними є нараховані позивачем 1 027,37 грн. - 3% річних за період з 29 вересня 2008 року по 12 травня 2009 року включно та 1 870,66 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року.

Що ж до зустрічного позову, то колегія суддів відзначає, що у задоволенні такого господарським судом підставно відмовлено, виходячи з наступного:

В силу дії абзацу 1 пункту 19.8 договору: при підписанні договору, крім останнього аркушу –“Реквізити та підписи сторін”, де уповноважена особа позивача підписується власноручно, позивач має право використовувати факсимільне відтворення директора Департаменту продажу та маркетингу за допомогою засобів механічного копіювання.

Абзацом 2 пункту 19.8 договору визначено, що зразок факсимільного відтворення (відбитку) підпису директора Департаменту продажу та маркетингу додається (його відтворено після абзацу 2 даного пункту Договору) і визнається позивачем та відповідачем.

Господарський суд зауважує, що у відповідності до абзацу 1 пункту 19.8 договору, на останньому аркуші договору (“Реквізити та підписи сторін”) міститься оригінальний (власноручний) підпис представника позивача (директора Департаменту продажу та маркетингу).

На інших аркушах договору міститься факсимільне відтворення підпису представника позивача (директора Департаменту продажу та маркетингу), на що, в силу пункту 19.8 договору, згодилися сторони при його укладенні –відповідно, обґрунтування зустрічного позову в цій частині є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги судом відхиляються з підстав наведених вище та у запереченні на апеляційну скаргу і крім того, як безпідставні оскільки:

-в порушення зобов»язань за договором лізингу відповідач не здійснював сплату лізингових платежів належним чином;

-п.5.6 договору лізингу передбачено, що у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис нотаріуса про повернення транспортних засобів вчинено відповідно до Закону «Про нотаріат», лізингодавець звернувся до нотаріуса в порядку передбаченому законом;

-умовами договору (п.16.1) передбачено стягнення пені за кожен день просрочення, а тому позивачем підставно нараховано розмір пені;

-твердження апелянта про укладення договору лізингу без волевиявлення позивача є безпідставним, оскільки 29 січня 2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. посвідчено довіреність за р.№548 від 29.01.2008р., згідно якої позивач в особі генерального директора, що діє на підставі Статуту уповноважує директора Департаменту продажу та маркетингу позивача Стеблову А.А. представляти інтереси позивача, в тому числі з питань підписання договорів фінансового лізингу;

-письмової згоди на використання факсимільного відтворення підпису директора Департаменту продажу та маркетингу між сторонами було досягнуто в силу п.19.8 договору;

-зразок відповідного аналога власноручного підпису в договорі лізингу має місце, а саме у відповідності до абзацу 1 пункту 19.8 договору, на останньому аркуші договору (“Реквізити та підписи сторін”) міститься оригінальний (власноручний) підпис представника позивача (Директора Департаменту продажу та маркетингу), всі додатки вчинено та підписано за використання факсимільного відтворення підпису, про застосування якого сторони письмово домовились.

Господарським судом в оскаржуваному рішенні допущена описка, яка не вплинула на прийняття правильного рішення у справі, так як вказано, що договір укладено сторонами 3.09.2009р., яка потребує виправлення, а саме належить вважати, що договір укладено сторонами 3.09.2008р.

Враховуючи вищевикладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що висновки господарського суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є законним і обгрунтованим, а також таким, що прийнято господарським судом за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а апеляційна скарга відповідача безпідставною і необґрунтованою.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Рівненської області від 07.07.2009 р.у справі № 20/73 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства - фірми "Геокс", м.Рівне від 07.07.2009р.без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.