Рішення № 4990587, 30.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2009

Справа №2-27/4244-2009

За позовом - Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", м. Керч, вул.. Кірова, 28

До відповідача - ТОВ "Інфлот-Універсал", м. Керч, вул.. Генерала Петрова , 2/279; 1-й Новокарантинний провулок, 13

За участю третьої особи - Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-А.

Про стягнення 20 969,31 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

представники:

Від позивача – Гаврилюк, дор. у справі.

Від відповідача – Раленко, дор. у справі.

Від третьої особи - Поцхішвілі, дор. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача 20969,31 грн., у тому числі: заборгованість у розмірі 18432,90 грн., що становить 2393,89 дол. США, пеню у сумі 1794,69 грн., інфляційні витрати – 511,45 грн.,3 % річних – 230,30 грн., також просить стягнути судові витрати.

Відповідач проти позову заперечував по мотивам, викладеним у відзові на позов, також просив залучити до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-А, так як стверджує відповідач, він своєчасно перерахував грошові кошти, а банк платіжні доручення на виконав.

Суд клопотання відповідача задовольнив та ухвалою від 27.08.2009 р. залучив до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-А.

09.09.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.09.2009 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі, від третьої особи – Поцхішвілі.

Третя особа у поясненнях по справі повідомила про те, що Національним банком України на підставі Постанови Правління НБУ від 23.03.2009 р. №157 з 24.03.2009 р. було введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану Банку було запроваджено мароторій на задоволення вимог кредиторів на строк 6 місяців з 24.03.2009 р. по 23.09.2009 р. Інформацію про вказане було оприлюднено в газеті «Урядовий кур’єр» від 26.03.2009 р. №54. Оскільки відповідач є кредитором третьої особи, то забовязання відповідача з виконання вищевказаних платіжних доручень протягом дії мароторію зупиняється на підставі ч. 2 ст. 2. ст.. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

18.09.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 30.09.2009 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін та третьої особи ті самі.

Позивач надав письмові пояснення в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач проти позову заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Третя особа у поясненнях по справі повідомила про те, що оскільки виконання забовязання відповідача з виконання платіжнього доручення №10 від 27.02.2009 р. на суму 2393,89 доларів США настав 24.03.2009 р.. тобто до дня введення мароторію, то протягом дії мароторію це забовязання зупиняється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

встановив:

11.12.2006 року між позивачем по справі ( Порт ) і відповідачем ( Агент ) було укладено договір № 03 – 02 - 61.

У відповідності до п. 1.1 договору № 03 – 02 - 61 предметом даного договору надання портом послуг судам під українськими і іноземними прапорами, що заходять в порти і судоремонтні підприємства м. Керч, що проходять транзитом Керч – Єнікальським каналом та таким, що знаходяться під агентським обслуговуванням Агента.

Також предметом вказаного договору є здійснення розрахунків агентом за послуги, надані силами і коштами Порту і порядок оплати портових зборів.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору агент попередньо проводить перерахування Порту зборів і плат за послуги по кожному судну під агентуванням Агента у розмірі 100% передоплати до відходу судна, при транзитному проході - до підходу судна до каналу.

Агент забезпечує перерахуваня Порту платежів по кожному судну на поточний рахунок Порту у відповідності до чинного законодавства України.

Вартість послуг Порту і портових зборів визначається на підставі Постанови КМУ від 12.10.2000 р. №1544, Наказу Мінтрансу України від 15.12.2000 р. №711 з урахуванням Закону України «Про податок на додану вартість», вільних місцевих тарифів, затверджених начальником Порту.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору по виставленню остаточного рахунку, агент забовязаний провести оплату різниці між раніш сплаченою сумою і даним звітом не пізніш 30 календарних днів з дати проходу судна по каналу або виходу судна з Порту.

Відповідно до п. 8.5 вказаного договору договір вступає в силу з 01.01.2007 р. і діє до 31.12.2007 р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №3 до вказаного договору сторони дійшли висновку встановити строк дії договору з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

У виконання умов вказаного договору позивачем відповідачу були виставлені рахунки №7021 від 15.01.2009 р. на суму 426,32 доларів США ( еквівалент 3282,66 грн. ); №7057 від 19.01.2009 р. на суму 1114,9 доларів США ( еквівалент 8584,96 грн. ); №7087 від 22.01.2009 р. на суму 426,32 доларів США ( еквівалент 3282,66 грн. ); №7144 від 27.01.2009 р. на суму 426,32 доларів США ( еквівалент 3282,66 грн. ), а всього на суму 2393,9 доларів США, що еквівалентно 18432,9 грн.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Відповідач не заперечує проти розміру сум визначених в даних рахунках, та з метою перерахування вищевказаних сум позивачу направив до Ставищанського відділення Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» платіжне доручення №10 від 27.02.2009 р. на суму 2393,89 доларів США.

Відповідач вказує, що зазначені кошти раніш були переведені судновласниками на розподільний рахунок відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним валютним ордером №2196 від 26.02.2009 р., тобто на рахунку відповідача було достатньо грошових коштів для здійснення розрахунку з відповідачем відповідно до виставлених рахунків, а значить оплата канального збору шляхом переводу коштів була зроблена своєчасно. Однак третя особа по справі не перерахувала вказані кошти за призначенням, а значить, за думкою відповідача, за ним не має вини у не зарахуванні коштів на відповідний рахунок позивача.

З казаним суд не може погодитися в зв’язку з наступним.

Дійсно, як встановлено судом, Національним банком України на підставі Постанови Правління НБУ від 23.03.2009 р. №157 з 24.03.2009 р. було введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового сану третьої особи було запроваджено мароторій на задоволення вимог кредиторів на строк 6 місяців з 24.03.2009 р. по 23.09.2009 р. Інформацію про вказане було оприлюднена в газеті «Урядовий кур’єр» від 26.03.2009 р. №54. Оскільки виконання забовязання відповідача з виконання платіжнього доручення №10 від 27.02.2009 р. на суму 2393,89 доларів США настав 24.03.2009 р., тобто до дня введення мароторію, то протягом дії мароторію це забовязання зупиняється.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.

Відповідно до ст.. 193 Господарського кодексу України управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

Однак договором № 03 – 02 – 61 від 11.12.2006 р. забвязання по сплаті канального збору покладено на відповідача по справі, а не на яку - небудь третю особу.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору сторони несуть взаємну майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору у відповідності до чинного законодавства України та умов даного договору.

Відповідно до п. 6.2 вказаного договору сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх забовязань по договору, несе перед іншої стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання забовязань цією особою як за власні дії.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, не перерахуванням третьою особою грошових коштів, не звільняє відповідача від обов’язку належним чином виконати взяті на себе забовязання за договором № 03 – 02 – 61 від 11.12.2006 р.

Требі вказати, що відносини відповідача і третьої особи по справі врегульовані договором банківського рахунку від 09.02.2006 р., неналежне виконання якого однією зі сторін тягне за собою відповідальність іншої сторони.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору при відсутності сплати у визначений строк, агент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки, починаючи з восьмового дня з моменту отримання коштів отримання коштів від замовника, або з тридцять першого дня з моменту виставлення остаточного рахунку – в залежного від того, чи діє агент від імені замовника або від свого імені.

З урахуванням наявної суми заборгованості сума пені за період з 27.02.2009 р. по 31.07.2009 р. складає 1794,69 грн.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином 3% річних за вказаний період складають 230,30 грн.

Розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 511,45 грн.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал", м. Керч, вул.. Генерала Петрова , 2/279; 1-й Новокарантинний провулок, 13, ( ЄДРПОУ 23197531, банківські реквізити не відомі ) на користь державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", м. Керч, вул.. Кірова, 28, ( ЄДРПОУ 01125554, банківські реквізити не відомі ) 20969,31 грн., у тому числі: заборгованість у розмірі 18432,90 грн., що становить 2393,89 дол. США, пеню у сумі 1794,69 грн., інфляційні витрати – 511,45 грн., 3 % річних – 230,30 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал", м. Керч, вул.. Генерала Петрова , 2/279; 1-й Новокарантинний провулок, 13, ( ЄДРПОУ 23197531, банківські реквізити не відомі ) на користь державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", м. Керч, вул.. Кірова, 28, ( ЄДРПОУ 01125554, банківські реквізити не відомі ) державне мито у сумі 209,69 грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.