Рішення № 4990469, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/228

30.09.09

За позовом

Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго”

до

про

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс"

стягнення заборгованості за договором оренди № 25/2008 та виселення

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Лупачов Д.М. –дов. № Д07/6282 від 04.11.08 року

від відповідача Хатченко Т.В. –дов. №08-4848 від 20.08.08 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

30.07.09 Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” (далі –позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" (далі - відповідач) 12251,25 грн. заборгованості по орендній платі, 523,49 грн. –пені, 65,43 грн. –трьох відсотків річних та виселення його з орендованого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного Договору оренди №25/2008 від 27.05.2008, відповідач не передав орендоване приміщення по акту приймання –передачі після закінчення строку оренди, не сплачує позивачу орендну плату у розмірі 12251,25 грн. за користування орендованими приміщеннями, у зв’язку з чим позивач просить стягнути вказану суму у судовому порядку з урахуванням пені та виселити відповідача з орендованого приміщення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю і просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача визнав позовні вимоги частково, а саме в частині основного боргу через відсутність вільних грошових коштів у відповідача у зв’язку з накладенням арешту відповідно до ухвали господарського суду у іншій справі за позовом АЕК “Київенерго”до КП по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" про стягнення заборгованості і зазначив, що приміщення не могло бути звільнене в силу об’єктивних обставин, зокрема, диспетчерський пункт, що розміщений в орендованому приміщенні забезпечує оперативне реагування при наданні комунальних послуг мешканцям житлових будинків,що обслуговує КП“Житлорембудсервіс”в т.ч. і які надаються позивачем, а відсутність іншого придатного приміщення у комунального підприємства –відповідача змусила б припинити надання комунальними підприємствами: позивачем, відповідачем та іншими комунальних послуг населенню.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

27.05.08 між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" укладено Договір № 25/2008 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі –Договір), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.1.1, п.2.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення (об’єкти оренди), за адресою: пр-т Маяковського, 59 для загальною площею 46,22 кв.м.

Об’єкт оренди був переданий орендодавцем орендарю, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання –передачі приміщень, що підписаний сторонами 03.01.2008.

Відповідно до п. 9.1. договору він дійсний до 31.12.08.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” правовою підставою строкового зайняття на умовах платного користування комунальним майном є договір оренди.

Договірє обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно ч.1, ч.3 ст.19 названого закону, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.27 цього закону у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди.

У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов’язаний за актом приймання-передавання повернути об’єкт оренди орендодавцю. (п. 7.5 Договору).

Позивачем відповідно до п.7.5 договору направлено відповідачу лист від 30.01.09 № 09/357, яким повідомлено відповідача про закінчення строку дії договору оренди, та запропоновано звільнити орендоване приміщення.

Передача орендованого приміщення була запланована на 17.04.09, проте представники орендаря не з’явились, про що складено акт.

Враховуючи те, що строк дії Договору оренди закінчився 31.12.08, у відповідача відсутні правові підстави користування спірним приміщенням.

Згідно вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В порушення умов закону та Договору орендоване приміщення відповідачем не передано.

Господарський суд оцінюючи пояснення відповідач зазначає, що останній не був позбавлений права на вчинення дій направлених продовження договору оренди або укладання іншого з орендодавцем у встановленому порядку, однак не скориставшись їм втратив право користування спірними приміщеннями і зобов’язаний був повернути їх склавши акт приймання-передачі.

Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що відповідач безпідставно не передає спірні приміщення, тому оскільки дія Договору оренди припинилася вимоги позивача щодо виселення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Договором оренди передбачено, що за користування об'єктами оренди відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату, а також за спожиті теплову енергію та гаряче водопостачання.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об’єктами оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання Договору становить 28,96 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому становить 1338,40 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання –передачінезалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п.3.5, 3.6). Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання –передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві (п.3.5 Договору), зважаючи, що орендоване приміщення не було звільнене нараховувалась орендна плата.

Всупереч вимог договору відповідача не належно виконує своє зобов’язання з оплати орендної плати в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 12251,25 грн., що також відповідачем у поясненнях наданих у судовому засіданні 30.09.09.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 названого кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення з відповідача суми боргу за орендну плату у розмірі 12251,25 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню у сумі 523,49 грн. та 65,43 грн. – трьох відсотків річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 65,43 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Згідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно до ст.230 цього кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача оцінивши, що даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, наслідків порушення, дійшов висновку про можливість зменшення суми пені до 1,00 грн.

В зв’язку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, через неправомірні дії відповідача, які призвели до виникнення заборгованості та нарахування пені.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) з нежитлового приміщення у буд. 59 на пр-т Маяковського та передати зазначене приміщення за Актом приймання-передавання Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166).

3. Стягнути з Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Деснянського району "Житлорембудсервіс" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі “Київенерго” (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) 12251 (дванадцять тисяч двісті п’ятдесят одну) грн. 25 коп. основного боргу, 1 (одна) грн. 00 коп. пені, 65 (шістдесят п’ять) грн. 43 коп. трьох відсотків річних, державне мито у сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 40 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.Д. Курдельчук