Рішення № 4990240, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/511

23.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Госпкомобслуговування»про стягнення 468 548,84 грн. за участю представників позивача –Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3 від 10.07.2009 р., Полоз І.В., довіреність №Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009р., відповідача –Рязанцевої О.В., довіреність №29/316-418 від 19.08.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 453 371,00 грн. боргу, 12 030,83 грн. інфляційної складової боргу, 3 147,01 грн. 3% річних, а загалом 468 548,84 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на користування електричною енергією № 30-01587 від 14.05.2001 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.09.2009 року.

Через канцелярію суду 28.08.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де зазначив про сплату боргу у сумі 70 000,00 грн. під час розгляду справи в суді, і зазначив про заборгованість перед позивачем у сумі 383 371,00 грн., та просив суд зменшити розмір пені , інфляційної складової боргу та 3% річних.

В судовому засіданні 23.09.2009 року представник відповідача визнав позов в частині основного боргу в розмірі 383 371,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «Госпкомобслуговування»(споживач) 14.05.2001 року укладено договір на користування електричною енергією № 30-01587, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати електроенергію відповідно до умов договору, а споживач зобов’язується своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені договором.

Договір укладається на термін до 31 грудня 2001 року, набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд(п.13 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.1 додаткової угоди до договору від 14.05.2001р. №1587 з 01.09.2008р. нарахування за перетікання реактивної електроенергії здійснюється постачальником за підсумками розрахункового періоду в день надання споживачем звітів про спожиту електроенергію. У день проведення нарахування за перетікання реактивної електроенергії уповноваженому представнику споживача постачальник надає розрахункові документи для проведення оплати. Оплата за перетікання реактивної електроенергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника протягом п’яти днів з моменту отримання розрахункового документа.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. виникла заборгованість за використану електричну енергію, яка складає 453 371,00 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану спожиту електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором електричної енергії на суму 453 371,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електричною енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту електричну енергію у сумі 453 371,00 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 70 000,00 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується платіжними дорученнями №1009 від 17.08.2009р. на суму 10 000,00 грн., №1012 від 18.08.2009р. на суму 10 000,00 грн., №1030 від 21.08.2009р. на суму 10 000,00 грн., №1033 від 25.08.2009р. на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 70 000,00 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 383 371,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на користування електричною енергією № 30-01587 у сумі 383 371,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 383 371,00грн. боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 383 371,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 12 030,83 грн. інфляційної складової боргу, 3 147,01 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12 030,83 грн. інфляційної складової боргу, 3 147,01 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 4 685,49 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 80 п.1-1, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Госпкомобслуговування»(01044, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6-а, код ЄДРПОУ 21465789) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 383 371 (триста вісімдесят три тисячі триста сімдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу, 12 030 (дванадцять тисяч тридцять) грн. 83 коп. інфляційної складової боргу, 3 147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 01 коп. 3% річних, 4 685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п’ять) грн. 49 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 70 000,00 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна