Рішення № 4989705, 07.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.09 р. Справа № 7/194-14/185-09

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “АрселорМіталл Кривий Ріг” м. Кривий Ріг

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 924, 00 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ

Відкрите акціонерне товариство “АрселорМіталл Кривий Ріг” м. Кривий Ріг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп” про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 924, 00 грн.

У доповненнях до позову №851-4/4-13у(і) від 01.06.2009р. позивач повідомив суду юридичну адресу відповідача, зокрема 83017, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 29, кв. 175.

На підставі викладеного, в порядку ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. справа була направлена на розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.07.2009р. позовна заява прийнята та порушено провадження у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №134 від 02.01.2008 року, залізничну накладну №50818847, посвідчення №13 від 07.07.2008р.; акт приймання продукції за кількістю №96 від 07.07.2008р., рахунок – фактуру №100704 від 10.07.2008р.; реєстр вагонів відвантажених ТОВ “Інтертрейдінг групп” на адресу ВАТ “АрселорМіталл Кривий Ріг” згідно договору №134 від 02.01.2008р. до рахунку №100704 від 10.07.2008р.; платіжне доручення №1/14092 від 17.07.2008р., претензію № 851-4/4-1у від 06.01.2009р.

За клопотанням позивача від 02.09.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не пояснив, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру №№915991-915993, №№687916-687922 та Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/4460, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп” зареєстровано як юридична особа за адресою 83017, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 29, кв. 175.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі з метою надання відповідачу права на захист своїх інтересів.

У зв’язку з вищевикладеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України, у тому числі з метою надання відповідачу права на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №134 від 02.01.2008р. (далі по тексту договір).

Згідно п.9.6 договору, він набирає сили з 01.01.2008р. та діє до 31.12.2008р. або до належного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше. З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що в момент здійснення спірної поставки, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1. договору, продавець (відповідач) зобов’язується передати у власність покупця (позивача) вугілля марок АКО, АО, АК іменоване надалі „Товар”, в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі чи в специфікаціях до нього, а покупець - прийняти Товар і здійснити оплату продавцю в порядку, передбаченому даним Договором.

Умови поставки та здачі Товару узгоджені сторонами у розділі 3 договору.

Відповідно до п. 3.5 р. 3 договору, сторони дають згоду на здійснення приймання по якості і кількості відповідно до інструкцій П-6, П-7. Товар, що поставляється, буде підлягати постійному вхідному контролю з боку Покупця. Приймання Товару по кількості здійснюється в Покупця шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах “Trapper”. Визначення ваги нетто провадиться шляхом відрахування з ваги брутто ваги тари вагона, зазначеного в залізн. накладній, а при відсутності даних у залізн. накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (із бруса). Відповідальна недостача Товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % і норми надлишків у розмірі 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Взаємини по недостачі Товару регулюються між продавцем і покупцем без участі вантажовідправника.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна товару встановлюється у специфікаціях до договору і є незмінною.

Згідно до специфікації №6 від 28.05.2008р. до договору, підписаної обома сторонами та скріпленої печатками обох підприємств, вартість однієї тони Товару, що повинен бути відвантажений з червня – серпень 2008р., складає 770, 00 грн. (без ПДВ і залізничного тарифу).

Умови оплати за Товар узгоджені сторонами у 5 розділі договору.

У виконання умов договору, 07.07.2008р. на адресу позивача по залізничній накладній №50818847 у вагоні №60901428 надійшов товар.

На станцію призначення – Кривій Ріг вантаж прибув у справному стані, без ознак втрати, у зв’язку з чим був виданий позивачу без перевірки ваги згідно статті 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідний штамп залізниці в графі залізничної накладної “Відмітки про видачу вантажу”. Прибуття вантажу у справному стані свідчить про те, що доступу до вантажу у процесі перевезення не було, він не піддавався будь-якому зовнішньому фізичному впливу, з чого слідує, що вантаж прибув у тому стані і кількості, в якому був завантажений вантажовідправником.

За отриманий вантаж, у виконання умов договору та на підставі рахунку – фактури № 100704 від 10.07.2008р. на суму 63 213, 60 грн., позивач розрахувався в повному обсязі, в підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення №1/14092 від 17.07.2008р.

Позивачем, який є отримаувачем вантажу по залізничній накладній та покупцем Товару з умовами п. 3.5 р. 3 договору №134, здійснено зважування вагону з вантажем на автоматичних 200 тонних вагах „Trapper” за участю представника громадськості Прутніна Ю.В. (посвідчення №13 від 07.07.2008р. додане до матеріалів справи).

За результатами зважування вантажу комісією виявлена вагова нестача у кількості 1, 65 т, про що складено акт приймання вантажу по кількості №96 від 07.07.2008р. За висновком комісії недостача виникла внаслідок на місці відвантаження в результаті недовантаження постачальником. У залізничних накладних відсутня відмітка залізниці про визначення маси вантажу залізницею чи за участі залізниці.

Згідно акта №96 від 07.07.2008р., вантаж прибув в у справних вагонах, без ознак розкрадання та втрати та виданий підприємству в порядку статті 52 Статуту залізниць України, без перевірки. Навантаження в вагонах рівномірне, вантаж маркірований вапном, маркірування не порушено. Зважування вугілля проводилось, як і передбачено, під час руху вагонів на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах.

Згідно статті 14 Статуту залізниць України ваги і вагові прилади підлягають обов’язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку, за паспортом вагонних ваг „Trapper”, як зазначає позивач, вони повірені в установленому порядку та знаходяться в справному стані, відповідач доказів протилежного не надав.

Як вбачається з розрахунку вартості вагової недостачі, доданого до позову, відповідальна недостача з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % та норми надлишків у розмірі 0,2 % становить 1 т вартістю у 924, 00 грн. (у тому числі ПДВ).

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до відповідача із претензією №851-4/4-1у від 06.01.2009р. з вимогою відшкодувати вартість вагової нестачі товару у сумі 924, 00 грн., в підтвердження направлення якої в матеріалах справи міститься реєстр №5 замовних зареєстрованих поштових відправлень за 09.01.2009р.

Враховуючи той факт, що відповідач залишив зазначену вище претензію без відповіді та, до теперішнього часу, вартість вагової нестачі поставленого товару не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути 924, 00 грн. збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту з ТОВ у примусовому порядку “Інтертрейдінг групп”.

Дослідивши договір №134 від 02.01.2008р. договір, суд дійшов висновку, що за своїм походженням він є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи, за поставку товару у кількості меншій, ніж це передбачено договором купівлі-продажу, продавець повинен нести відповідальність за недопоставку, а покупець має право звернутися до продавця з вимогою про повернення сплаченої за товар грошової суми.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Сторони в договорі №134 від 02.01.2008р. визначили особливі умови приймання продукції за кількістю, які, до того ж, згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов’язковим для виконання суб’єктів господарювання – сторін договору.

Відповідно до п. 3.5 р. 3 договору, відповідальна недостача товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1 % і норми надлишків 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Пунктом 14 Інструкції № П-6 встановлено, що перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами, якими у даному випадку є вказані умови договору, на виконання яких зазначення позивачем в акті та розрахунку ваги нетто здійснено шляхом відрахування від перевіреної ваги брутто ваги тари зазначеного в залізн. накладній, а при відсутності даних у залізн. накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (із бруса).

З урахуванням викладеного та у відповідності до умов договору, позивачем була розрахована відповідальна недостача вугілля, яка, з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку відповідача, а також з огляду на ціну, вказану в специфікації №6, склала у загальному розмірі 924, 00 грн.

Відповідно до пункту 5 Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6, у випадках виявлення недостачі вантажу при прийнятті його від залізниці, отримувач повинен вимагати від залізниці складання комерційного акту.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено вичерпний перелік обставин, які є підставою для складання комерційного акту. Однією з таких обставин є невідповідність маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Проте, обов’язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. Тому, вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану у відповідності до вказаної статті 52 Статуту.

Крім того, згідно зі статтею 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Таким чином, у зв’язку з тим, що вантаж у спірному вагоні прибув без слідів розкрадання та втрати, про що зазначено у залізничній накладній №50818847, у позивача не було підстав вимагати складання комерційного акта.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги пункт 3.5 розділу 3 договору №134, яким сторони передбачили, що взаємини по недостачі товару регулюються між Продавцем і Покупцем без участі вантажовідправника, суд вважає, що факт недостачі вугілля є доведеним, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 924, 00 грн. є обґрунтованими.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 623, 627, 629, 665, 669, 670 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 224 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “АрселорМіталл Кривий Ріг” м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп” м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 924, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдінг групп” (83017, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 29, кв. 175, ІПН 34366096) на користь Відкритого акціонерного товариства “АрселорМіталл Кривий Ріг” (50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, р/р 26003201772100 АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 24432974) збитки в розмірі вартості вагової нестачі антрациту у розмірі 924, 00 грн., 102, 00 грн. державного мита, 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його підписання.

Суддя