Рішення № 4989623, 16.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09 Справа № 15/115/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Електропостачзбуд», м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, 8, оф.65, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б.22, оф. 5

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, вул.. Діагональна, 11

про стягнення 87 390,78 грн. основного боргу за договором № 993 від 26.09.2008, 14 849,16 грн. пені, 1 867,53 грн. відсотків річних, 11 360,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Прокопенко І.Г., представник дов. № 18-55 від 25.12.2008

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Електропостачзбуд», м. Дніпропетровськ до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення 87 390,78 грн. основного боргу за договором № 993 від 26.09.2008, 14 849,16 грн. пені, 1 867,53 грн. відсотків річних, 11 360,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 05.08.2009. Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 16.09.2009 за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем підтримано позовні вимоги в минулих судових засіданнях з тих підстав, що 26 вересня 2008 року ТОВ «Фірма «Електропостачзбут»та ВАТ «ЗЗФ» укладено договір № 993 про постачання товару відповідно до додаткових угод та специфікацій. Позивач поставив на адресу відповідача товар –сірчану кислоту технічну сорт 1 ГОСТ 2184-77 на загальну суму 87 390,78 грн. у кількості 56,200 тон. Відповідач оплату вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 87 390,78 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить сягнути з відповідача 14 849,16 грн. пені, 1867,53 грн. відсотків річних та 11 360,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що в порушення умов договору на його адресу не направлено рахунок щодо сплати вартості отриманого товару. Крім того, відповідач зазначає, що заперечує проти стягнення з нього нарахованих річних відсотків, втрат від інфляції грошових коштів та пені, в зв’язку з тим, що на його адресу позивачем не направлялася вимога та рахунок про сплату заборгованості внаслідок чого не настав строк оплати вартості отриманого товару. Також відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення на шість місяців.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 26 вересня 2008 року ТОВ «Фірма «Електропостачзбут»та ВАТ «ЗЗФ»укладено договір №993 про постачання товару відповідно до додаткових угод та специфікацій. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар сірчану кислоту технічну сорт 1 ГОСТ 2184-77. Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за фактичну кількість поставленого товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно видаткової накладної № РН-0000806 від 28.09.2008р. на адресу відповідача поставлено товар - сірчану кислоту технічну сорт 1 ГОСТ 2184-77 на загальну суму 87 390,78 грн. у кількості 56,200 тон. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у видатковій накладній, який скріплений печаткою підприємства, а також заявкою № 27/1337 щодо поставки товару на адресу відповідача, залізничною накладною № 41997850 від 28.09.2008, внутрішньо заводською накладною № 4 від 01.10.2008. Позивач не є виробником продукції, яку було поставлено на адресу відповідача. Невідповідність поставленої кількості товару, кількості товару зазначеного в договорі № 993 не суперечить умовам договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

03.02.2008 на адресу відповідача надіслано претензію № 85 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар. Заборгованість відповідачем не сплачено.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати за отриманий товар, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 87 390,78 грн. обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 1867,53 грн. відсотків річних, нарахованих за період з 16.10.2008 по 03.07.2009 та 11 360,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 14 849,16 грн. пені, нарахованої за період з 16.10.2008 по 03.07.2009. В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на пункт 6.3 договору відповідно до якого за кожен день затримки оплати товару зверх строків передбачених п. 3.1 договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого в строк товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Суд вважає вимоги про стягнення пені обґрунтованими частково, та такими, що підлягають задоволенню в сумі 10 515,56 грн. за період з 16.10.2008 по 16.04.2009.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд знаходить надуманими, оскільки вони спростовуються наявними у справі матеріалами –рахунками постачальника та доказами про їх направлення відповідачу.

Відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішенні на шість місяців, в обґрунтування зазначеної заяви, відповідач посилається на те, що в зв’язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства, відповідач не має змоги виконати рішення суду по даній справі єдино разовим платежем.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вимогами ГПК України не визначено перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави, а також те, що неможливість здійснення розрахунків відповідачем з його контрагентами виникла внаслідок світової економічної кризи, яка відобразилась у т.ч. на економічних процесах в Україні.

На даний час в економіці країни, у т. ч. на підприємстві відповідача внаслідок світової економічної кризи виникла скрутна фінансова ситуація, пов’язана зі спадом виробництва та попиту на продукцію, і як наслідок брак коштів для задоволення як власних виробничих потреб та соціальних потреб працівників підприємства, так і контрагентів відповідача щодо здійснення з ними розрахунків за договорами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення задовольнити частково, розстрочити виконання судового рішення строком на 5 місяців.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись вимогами ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (м. Запоріжжя, вул..Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Електропостачзбуд»(м. Дніпропетровськ, вул.. Будьоного, 8, оф. 65, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 22, оф. 5, ЄДРПОУ 21942373) 87 390,78 грн. основного боргу, 11 360,80 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 10 515,56 грн. пені, 1867,53 грн. процентів річних. Виконання рішення розстрочити на 5 місяці, починаючи з жовтня 2009 року, шляхом стягнення 22 226,94 грн. щомісяця. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»(м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Електропостачзбуд»(м. Дніпропетровськ, вул.. Будьоного, 8, оф. 65, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б. 22, оф. 5, ЄДРПОУ 21942373) 1414,53 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24.09.2009.