Ухвала суду № 49892392, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/23974/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі № 808/146/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (далі - Товариство) до ДПІ,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000920026, № 0000930026, № 0000940026 від 26.12.2012 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення, збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

25 березня 2013 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000920026, № 0000930026, № 0000940026 від 26.12.2012 року скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 20.11.2012 року до 3.12.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Промислове підприємство «Металургспецремонт», ТОВ «Чорномортрансдизель» за період грудень 2009 року, липень, жовтень, листопад 2010 року, за наслідками якої 10.12.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 89 478,00 грн., пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» завищений податок на додану вартість, у розмірі 46 382,00 грн., а також у порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» занижений податок на додану вартість, у розмірі 49 866,00 грн.

26 грудня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000920026 щодо зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, у розмірі 46 382,00 грн., № 0000930026 щодо зменшення розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року, у розмірі 89 478,00 грн., № 0000940026 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 62 332,50 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що між Товариством та ТОВ «Чорномортрансдизель», ТОВ «ПП «Металургспецремонт» були укладені угоди щодо виконання ремонтних робіт об'єктів основних засобів та основних вузлів (запчастин) до них.

Для підтвердження виконання зазначених угод Товариство надало податкові накладні. Відремонтовані об'єкти основних засобів та основні вузли (запасні частини) до них у подальшому були використані у господарській діяльності Товариства.

При здійсненні зазначених господарських операцій Товариство та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Суди обґрунтовано зазначили, що Товариством були надані первинні документи, складені відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та формування податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.