Ухвала суду № 49892391, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/33895/14

К/800/31916/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Приватного малого підприємства «Принцип» (далі - Підприємство) та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ДПІ) на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 822/211/14 за адміністративним позовом Підприємства до ДПІ,

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання рішення ДПІ № 26212/10/22-25-22-01 від 27.12.2013 року (далі - Рішення № 26212/10/22-25-22-01) щодо залишення без розгляду заперечень № 352 від 19.12.2013 року на акт перевірки протиправним; зобов'язання ДПІ виконати дії, передбачені п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України та розглянути зазначені заперечення.

Зазначило, що податковим органом заперечення на акт перевірки були залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку їх подання, однак заперечення були надані у строки, передбачені ст. 86 Податкового кодексу України згідно правил, встановлених ст. 56 зазначеного Кодексу.

10 лютого 2014 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено.

Рішення № 26212/10/22-25-22-01 визнане протиправним; зобов'язано ДПІ розглянути заперечення Підприємства № 352 від 19.12.2013 року на акт перевірки.

28 травня 2014 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року скасована, позов задоволено частково.

Рішення № 26212/10/22-25-22-01 визнане протиправним.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Підприємство та ДПІ звернулися із касаційними скаргами про скасування постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 4.11.2013 року до 29.11.2013 року ДПІ була здійснена документальна планова виїзна перевірка Підприємства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2011 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 13.12.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог пп. 159.1.2, 159.1.3 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 135 064,00 грн., а також у порушення п. 187.1 ст. 187, п.,п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п.,п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 374 494,00 грн.

19 грудня 2013 року Підприємство надало до ДПІ заперечення № 352 на акт перевірки.

27 грудня 2013 року ДПІ прийняла Рішення № 26212/10/22-25-22-01 щодо залишення без розгляду заперечень підприємства № 352 від 19.12.2013 року у зв'язку з пропуском строків передбачених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про часткове задоволення позову обґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до п.,п. 86.1, 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Суди встановили, що представник Підприємства отримав акт перевірки 13.12.2013 року, що підтверджується поясненнями сторін і підписом посадової особи позивача на останній сторінці акту перевірки.

Таким чином, Підприємство мало право подати свої заперечення до контролюючого органу протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), тобто останнім днем подання заперечень є 19.12.2013 року.

Підприємство заперечення на акт перевірки направило на адресу податкового органу за своїм основним місцем обліку як платника податків поштою 19.12.2013 року, що підтверджується копіями поштової квитанції про відправлення, поштовим описом до цінного листа, поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженій особі ДПІ 26.12.2013 року.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що податковий орган як контролюючий орган зобов'язаний був розглянути заперечення Підприємства на акт перевірки протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, або надіслати платнику податків відповідь у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Оскільки, платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, ДПІ як контролюючий орган була зобов'язана повідомити Підприємство про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Апеляційний суд зазначив, що рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Також, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що окружний суд, задовольняючи позов, прийшов до передчасного висновку щодо зобов'язання ДПІ розглянути заперечення Підприємства на акт перевірки, оскільки за наслідками перевірки на підставі акту ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення, яке за своєю суттю і є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобов'язання ДПІ розглянути заперечення на акт перевірки не породжують для Підприємства жодних прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційних скаргах, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Приватного малого підприємства «Принцип» та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.