Постанова № 49882527, 28.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 р. Справа № 804/9412/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-Самара» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-Самара», в якому просила стягнути кошти цього платника податків з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу у сумі 223304,77грн.

В обґрунтування предявлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованого грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств, а також узгоджених грошових зобовязань з податку на додану вартість, донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 27.02.2015р. №0000621501, від 15.04.2015р. №0002511501 та №0002501501, які відповідачем не оскаржувались, у останнього утворився податковий борг у загальному розмірі 223304,77грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату від 16.07.2014р. №3041-25. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не зявився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-Самара» (далі ТОВ «ОТК-Самара») (код ЄДРПОУ 38231589) перебуває на обліку в Новомосковській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Згідно п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

При цьому п.49.18-п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач подав до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 09.02.2015р. №9080437482, згідно якої ним самостійно було визначено до сплати суми авансових внесків з цього податку на 2015 рік у розмірі 50747,00грн. щомісячно (а.с.15-16).

З огляду на приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України вищеозначене самостійно задеклароване відповідачем грошове зобовязання з податку на прибуток підприємств є узгодженим.

Проте, вказане самостійно визначене грошове зобовязання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств відповідачем у визначені законом строки сплачено не було, у звязку із чим у останнього утворився податковий борг по періодам сплати: 30.03.2015р. 50747,00грн.; 30.04.2015р. 50747,00грн.; 30.05.2015р. 50747,00грн.; 30.06.2015р. 50747,00грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств склала 202988,00грн.

Судом також встановлено, що фахівцями Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено перевірку дотримання відповідачем термінів подання звітності з податку на додану вартість за листопад та грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2015р. №89/151/38231589, яким встановлено порушення ТОВ «ОТК-Самара» норм п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2014 року (а.с.9).

Відповідальність за вказане порушення передбачена приписами п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, згідно якої за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015р. №0000621501, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00грн. (а.с.10).

Означене податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачу засобами поштового звязку, проте поштове відправлення, яким воно надсилалося повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового звязку про неможливість вручення з підстав закінчення терміну зберігання (а.с.10 на звороті).

Також, Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання ТОВ «ОТК-Самара» термінів сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.04.2015р. №146/151/38231589, згідно якого встановлено порушення відповідачем норм п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату суми узгодженого грошового зобовязання з податку на додану вартість (а.с.11).

При цьому відповідальність за вказане порушення передбачена приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням приписів п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.04.2015р. №0002511501 на суму штрафних санкцій 1761,95грн. та №0002501501 на суму штрафних санкцій 16514,82грн. (а.с.12-13).

Означені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача засобами поштового звязку, проте поштове відправлення, яким вони надсилалися, повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового звязку про неможливість вручення з підстав закінчення терміну зберігання (а.с.14).

Згідно абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 27.02.2015р. №0000621501 та від 15.04.2015р. №0002511501, №0002501501 вважаються врученими.

Так, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження ТОВ «ОТК-Самара» податкових повідомлень-рішень від 27.02.2015р. №0000621501, від 15.04.2015р. №0002511501 та №0002501501 суду не надано. Також суду не надано доказів сплати відповідачем сум грошових зобовязань з податку на додану вартість, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом ТОВ «ОТК-Самара» має податковий борг перед бюджетом по платежу «податок на додану вартість» всього у сумі 20316,77грн. (2040,00грн.+1761,95грн.+16514,82грн.).

При цьому загальна сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість складає 223304,77грн. (20316,77грн.+202988,00грн.).

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ю» №614-11 від 05.12.2014р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 401,89грн., яка була надіслана ТОВ «ОТК-Самара» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 17.12.2014р. відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.19).

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми «Ю» №614-11 від 05.12.2014р. податковий борг останнього погашено не було, а загальна сума боргу, навпаки, лише збільшилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «ОТК-Самара» відкритих рахунків у банках підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Норман-А», натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також докази оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу збільшено суми грошових зобовязань з податку на додану вартість.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-Самара» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-Самара» (код ЄДРПОУ 38231589, вул. Заводська, буд. 20, м. Новомосковськ, 51200) у банках, обслуговуючих цього платника податків, кошти на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість у загальній сумі 223304,77грн. (двісті двадцять три тисячі триста чотири гривні сімдесят сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1