АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1613/1055/2012 Номер провадження 22-ц/786/948/2013 Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т.О. Доповідач Триголов В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Триголова В.М.,
суддів: Пікуля В.П., Бондаревської С.М.
при секретарі: Рибак О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 січня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ Держземагенства у Котелевському районі Полтавської області, Ковалевська сільська рада Котелевського району Полтавської області, про стягнення плати за користування земельними ділянками, вилучення земельних ділянок в натурі, стягнення моральної шкоди,-.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 15 січня 2013 року позов ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" про стягнення плати за користування земельними ділянками, вилучення земельних ділянок в натурі, та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав", ідентифікаційний код 31494075, р/р 26007107660000 в АКИБ УкрСиббанк, МФО 331865, адреса: м. Полтава, вул. Пушкіна, 53, на користь ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1, в рахунок стягнення плати за користування земельними ділянками, кошти в сумі 6649 (шість тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 89 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" на користь ОСОБА_1 323 (триста двадцять три) грн. 41 коп. судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з ухваленнм нового рішення про повне задоволення його позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є власником двох земельних ділянок площею 3, 68га. та 1, 227 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, що підтверджується світлокопіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №144228 від 29 березня 2006 року та серії ЯЗ №175080 від 30 жовтня 2009 року (а.с. 2-3).
Також встановлено, і не заперечується сторонами по справі, що ПСП Святославздійснював цільове використання земельних ділянок відповідача, які перебували в єдиному земельному масиві на території Ковалевської сільської ради Котелевського району, який складався із земельних ділянок власників, що уклали договори оренди земельних ділянок з ПСП Святослав.
Відповідно до довідки ПСП Святослав№ 215 від 11 грудня 2012 року, ОСОБА_1 нараховано до сплати за використання земельних ділянок кошти в сумі 6649,89 грн. за 2010-2012 роки. Дана сума складається виходячи з загальновстановленої виплати за оренду земельної частки (паю) в розмірі 3% від вартості паю.
Статтею 257 України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення коштів за використання земельних ділянок за період 2006-2009 років задоволенню не підлягають, у звязку з пропуском строку позовної давності.
Згідно із змістом ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка як об'єкт права власності -це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з змістом вимог п.1 ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до змісту вимог ст. ст. 11,12 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), власник будь-якої земельної частки (паю), включеної до складу єдиного земельного масиву, має право на виділення земельної частки паю від єдиного масиву, тобто закріплення меж цієї земельної ділянки межевими знаками в натурі (на місцевості).
Відповідно до змісту вимог ст. 55 Закону України Про землеустрійвстановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографічно-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразку. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Оскільки, ОСОБА_1 не звертався у встановленому законодавством порядку із заявою про виділення земельних ділянок в натурі, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в частині позовних вимог відносно вилучення земельних ділянок право позивача не порушено, так як ніким оспорено не було, спір між сторонами з даного приводу відсутній, тому позивачу правильно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи, що позивачем не надано належних, беззаперечних та обгрунтованих доказів на підтвердження завдання ОСОБА_1 моральної шкоди з боку відповідача, місцевий суд вірно відмовив у задоволенні позову вцій частині.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 січня 2013 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 15 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: \підпис\
Судді : \підписи\
Копія вірно :
Судове рішення № 49846497, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1613/1055/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: