Ухвала суду № 49826362, 07.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"07" вересня 2015 р. Справа № 922/2686/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги 2-го позивача (вх. № 4480 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 року у справі

за позовом прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до 1) Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області, м. Харків,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про визнання недійсним договору та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 року (головуючий суддя Макаренко О.В., суддя Л.С. Лаврова, суддя Аріт К.В.) позов задоволено.

2-й позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві прокурора Жовтневого району м. Харкова об'єднано дві окремі позовні вимоги: вимога немайнового характеру - про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та додаткової угоди до зазначеного договору та вимога майнового характеру - про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення вартістю 155070,00 грн.

Пунктом 2.10. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

У відповідності до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із п.п. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік, станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду стосовно позовної вимоги немайнового характеру становить 609,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Положеннями пунктів 2.2-2.2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, роз'яснено, що статтею 55 Господарського процесуального кодексу передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

З позовної заяви прокурора вбачається, що вартість спірного нежитлового приміщення складає 155070 грн.

Таким чином, оскільки другим позивачем рішення місцевого господарського суду оскаржується в повному обсязі, то за подання апеляційної скарги на це рішення справляється судовий збір в за вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру.

Проте, з платіжного доручення № 215 від 26 серпня 2015 року вбачається, що 2-й відповідач сплатив 1218,00 грн., тобто за дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, другим позивачем не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу разом із доданими матеріалами Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у п.3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу з мотивованим клопотанням про відновлення строку на її подання.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга на 19 арк., в тому числі пл. доручення № 215 від 26 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.