Рішення № 49821639, 28.08.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2015 р.Справа № 925/698/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників: позивача ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача ОСОБА_3 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Комфортне житло" про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувалась перерва з 25 по 28 серпня 2015р.

Заявлено позов про визнання права власності на майно: верстат токарний 16К 30Ф323, станок токарний 1М63 М, гільєтина НК 3418, станок вертикально свердлильний 2Н135, стрічковий верстат 12, рукав, полуавтомат Буран, редуктор АР-40, станок широко універсальний фрезерний 675 ПФ1, станок настольно свердлильний вертикальний 2М112.

Позов вмотивовано тим, що 01 серпня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та ТОВ «Компанія «Комфортне житло» (відповідач) було укладено договір оренди виробничого приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а. Після укладання договору оренди позивачем в це приміщення було завезено обладнання необхідне для здійснення підприємницької діяльності(спірне майно).

В літку 2014 року у позивача виник конфлікт із керівництвом ТОВ «Компанія «Комфортне житло», після чого позивач був позбавлений доступу до орендованого приміщення та фактично договір був припинений. За твердженням позивача відповідач утримує спірне майно не визнаючи права позивача на нього.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення вмотивовано тим, що йому належать токарний верстат УЦТИ та ЧІУ, верстати фрезерні та свердлильні на праві безоплатного користування майном, відповідно до Договору від 21.02.2013 року загальною вартістю 351 550.00 три. Гільйотина належить засновнику ТОВ «Компанія «Комфортне житло».

Позивач не надав належних доказів на підтвердження свого права на майно, яке знаходиться за адресою: вул. Сурікова, буд. 14а, м. Черкаси та доказів порушення відповідачем права власності позивача на майно, зазначене Позивачем. а також не надав жодних підтверджуючих документів, що майно, яке знаходиться за адресою вул Сурікова, буд. 14а. м. Черкаси є саме тим майном яке придбав Позивач.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ТОВ «Компанія «Комфортне житло» (надалі - відповідач) було укладено договір оренди виробничого приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а. Після укладання договору оренди, за твердженням позивача, ним до орендованого приміщення було завезено обладнання необхідне для здійснення підприємницької діяльності, а саме: спірне майно:

верстат токарний 16К 30Ф323, станок токарний 1М63 М, гільєтина НК 3418, станок вертикально свердлильний 2Н135, стрічковий верстат 12, рукав, полуавтомат Буран, редуктор АР-40, станок широко універсальний фрезерний 675 ПФ1, станок настольно свердлильний вертикальний 2М112.

Як на підставу набуття праву власності на спірне майно позивач посилається на накладну від 09.11.2012 р №09/11-1, накладну від 12.12.2012 р. №12/1, накладну від 15.05.2011 р. №32, накладну від 17.05.2013 р. №740, накладну від 11.12.2012 р. №11/12, товарний чек без номера.

Крім того судом встановлено, що в ході кримінального провадження №1214250050002095 від 30.08.2014 р. за постановою слідчого судді від 22.12.2014 р. частина спірного майна, а саме станок фрезерний, пила стрічкова, станок свердлильний, станок свердлильний малий, зварювальний апарат були вилучені працівниками міліції в домоволодінні громадянина ОСОБА_4 в с. Руська Поляна Черкаського району.

За приписами ст..ст. 317, 318 , 319, 325 , 328, 392 та 184 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Відповідно до ст.. ст.. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, оцінивши наявні у справі докази та виходячи з приписів наведеного ви ще законодавства , приходить до наступних висновків.

Позивач просить суд визнати його право власності та майно, яке містить індивідуально визначені ознаки, зокрема індивідуальні номери обладнання. Однак ці ознаки позивачем не вказані, в накладних на придбання цього майна такі ознаки відсутні, що унеможливлює відрізнити це майно від іншого.

Крім того, позивач стверджує, що спірне майно утримується відповідачем, що суперечить фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов з підстав, названих позивачем задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

СУДДЯ К.І. Довгань