Рішення № 49816741, 31.08.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року. Справа № 174/187/15-ц

п/с № 2/174/133/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Шевчука О.М.

представника відповідача Лісковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ДП ОГХК) про зобов'язання укласти трудову угоду з працівником, третя особа у справі: ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 27.02.2015 р., позивач зазначив, що він працював на підприємстві ЗАТ «Кримський ТИТАН» у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» на посаді слюсаря підрозділу КВП та А.

Згідно до рішень уряду України, після закінчення строку дії договору оренди Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, ПрАТ «Кримський ТИТАН», зазначене підприємство, як цілісний майновий комплекс, було передано до державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» далі в тексті ДП «ОГХК», в зв'язку з чим, весь персонал працівників, які працювали в структурних підрозділах філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», було централізовано переведено на роботу до філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК», усі, крім нього.

Так, 15 січня 2015 року, ним було подано до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» заяву про його звільнення з підприємства на підставі п. 5) ст. 36 КЗпП України, в зв'язку з його переведенням за його згодою на інше підприємство - філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». В цей же день, до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», ним було подано заяву про прийняття на роботу.

Однак, після його звільнення 03.02.2015 р. з філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» за п. 5) ст. 36 КЗпП України, зазначену вище заяву про прийняття його на роботу, керівництвом філії ДП «ОГХК» розглянуто не було з невідомих йому причин, в зв'язку з чим, він 06.02.2015 р., повторно звернувся з заявою про прийняття його на роботу до керівника філії ДП «ОГХК», яку було отримано керівництвом філії в цей же день відповідальною особою підприємства відповідача ОСОБА_6, що можливо підтвердити поштовим повідомленням, яке він надасть в судовому засіданні, яку не було розглянуто по цей день і його на роботу не прийнято з невідомих йому причин, в зв'язку з чим, станом на 27.02.2015 р., він вже не отримав заробітну плату за тринадцять повних робочих днів, що фактично є не отриманим ним доходом.

Про причини неприйняття його на роботу на підприємство відповідача він не повідомлявся, офіційної відмови від прийняття на роботу від відповідача він не отримував, що є підтвердженням того, що відповідачем грубо порушено вимоги чинного КЗпП України. Так, згідно до вимог ст. 24 КЗпП України, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору, а відповідно до вимог ст. 22 КЗпП України, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Таким чином, діями відповідача - ДП «ОГХК», в зв'язку з порушенням його трудових прав, йому було спричинено також і значну майнову шкоду, оскільки він на роботу на підприємство не прийнятий, до роботи не допущений і заробітну плату тривалий час не отримує, що є грубим порушенням його прав та трудових інтересів, які гарантовані йому Конституцією України та чинним КЗпП України.

Зазначеними незаконними діями, що полягають у безпідставній фактичній відмові відповідача укласти з ним трудовий договір з підприємством відповідача, останнім йому було завдано також й моральної шкоди, що полягає в наступному: діями відповідача грубо порушено гарантовані йому законодавством його права як працівника - право на труд та право на отримання грошової винагороди за виконану роботу; він тривалий час позбавлений єдиного джерела свого доходу у вигляді заробітної плати, яку він не отримує вже майже місяць; він не може здійснювати щомісячні виплати за кредитними договорами, які були ним укладені раніше, що тягне за собою додаткову майнову відповідальність у вигляді пені та штрафів за прострочення платежів; він є інвалідом 3-ї групи, страждає на низку захворювань, в зв'язку з чим потребує щоденного вживання ліків, але з вини відповідача не може їх придбати; за станом свого здоров'я він повинен дотримуватись дієти, яку також не може організувати в зв'язку з відсутністю у нього доходів, яких його незаконно позбавив відповідач; за захистом своїх прав та інтересів він змушений звертатися до адвокатів та до суду, що є не звичним для нього проведенням свого часу; змушений витрачати свій вільний час не на організацію відпочинку та свого дозвілля, а на судовий спір з відповідачем. Все перелічене вище, значно погіршило його звичний життєвий ритм, погіршило його загальне самопочуття та знизило загальний життєвий тонус, що завдало та продовжує завдавати йому додаткових моральних страждань. Таким чином, завдану йому відповідачем моральну шкоду він оцінює на загальну суму - 20000.00 (двадцять тисяч) гривень.

На підставі зазначеного вище, та відповідно до вимог ст. 221, 233, 237-1 КЗпП України, позивач прохає:

1. Визнати незаконними дії відповідача в частині не укладання з ним трудового договору з підстав, викладених вище.

2. Зобов'язати відповідача через повноважну особу укласти з ним трудовий договір та допустити його до роботи з 04.02.2015 року на посаду слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам та апаратам (КВП та А) служби експлуатації засобів вимірювальної техніки (СЗВТ) дільниці експлуатації КВП та А допоміжних підрозділів по шостому розряду.

3. Зобов'язати відповідача нарахувати йому та виплатити заробітну плату з 04.02.2015 року - по день фактичного допуску його до роботи.

4. Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за завдану йому діями відповідача моральну шкоду у розмірі 20000.00 (двадцять тисяч) гривень.

5. Стягнути з відповідача на його користь всі зазнані ним витрати, пов'язані з оплатою юридичної допомоги адвоката.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обгрунтування підтримали в повному обсязі. З їх додаткових пояснень витікає, що 14.01.2015 р. керівник ОСОБА_7 повідомив позивача, що він може писати заяву про звільнення з переводом до ДП ОГХК. Наступного дня, 15.01.2015 р., отримавши від секретаря ОСОБА_13 бланк з зразком для заповнення, позивач склав заяву про звільнення з переводом і віддав її секретарю ОСОБА_13, яка в його присутності заяву зареєструвала та віднесла до відділу кадрів. В цей же день він надав заяву про прийняття на роботу до ДП ОГХК в порядку переведення. 04.02.2015 р. ОСОБА_7 під розписку ознайомив його з наказом від 03.02.2015 р. про звільнення з переводом. В цей же день, 04.02.2015 р. о 14 .00 год., коли він прийшов на робоче місце, майстерня була закрита на замок. Один з працівників порадив йому зайти в кімнату майстрів, коли він туда зайшов, то майстер ОСОБА_8 дав йому книгу нарядів, щоб він розписався в тому, що його робота закінчилася о 13.00 год., що він і зробив та здав ключі від майстерні. Коли виходив з підприємства, на виході охорона відібрала у нього пропуск. 05.02.2015 р. в холі Управління він зустрівся з керівником ДП ОГХК ОСОБА_9, який йому повідомив, що у нього є вказівка не приймати його на роботу. До цього позивач повторно направляв заяву до відповідача про прийняття на роботу в порядку переводу з 04.02.2015 р. та повторно направив 06.02.2015 р., також відповідне клопотання пізніше направляла філія ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», проте на роботу його відповідач не приймає. Також з приводу неприйняття позивача на роботу є кримінальне провадження в Вільногірському МВ. Позивач та його представник вважають, що відмова відповідача у прийнятті на роботу в порядку переводу, є незаконною, оскільки між керівництвом ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК була домовленість про звільнення працівників в зв'язку з переводом з першого підприємства та прийняття їх роботу по переводу на друге підприємство, за наявності заяви працівника про його згоду про таке звільнення та перевід на інше підприємство. Ці обставини були обумовлені передачею восени 2014 р. цілісного майнового комплексу Вільногірського ГМК від ПрАТ «Кримський Титан» до ДП ОГХК, в зв'язку з закінченням строку оренди Вільногірського ГМК. Внаслідок порушення трудових прав позивача, відповідач завдав позивачу також значної моральної шкоди, яку слід відшкодувати у розмірі 20 000.00 грн. На підприємстві відповідача, згідно наданих ним же документів, до цього часу є 0,5 ставки слюсаря КВП, для працівника-інваліда, яким і є позивач, який має 3 гр. інвалідності. Окрім того, враховуючи, що цілісний майновий комплекс разом з робочим місцем позивача був переданий в січні 2015 р. до ДП ОГХК, позивач, працюючи на своєму робочому місця до 04.02.2015 р., фактично був допущений відповідачем до роботи. Відповідач, щоб приховати цей факт, не надав до суду журнал обліку нарядів, пославшись на те, що журнал, начебто, був пошкоджений внаслідок затоплення і тому був знищений.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, з посиланням на письмові заперечення (а.с. 23-26), що попереднє підприємство, філія ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», невірно вибрало підстави для звільнення позивача, оскільки не було письмової згоди відповідача стосовно звільнення позивача з переводом на підприємство відповідача. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 406 «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 670 від 17.09.2014, № 714 від 29.12.2014) віднесено до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі цілісний майновий комплекс Вільногірського гірничо-металургійного комбінату після припинення договору його оренди з приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН". Фонду державного майна передано в установленому порядку Міністерству економічного розвитку і торгівлі зазначений цілісний майновий комплекс. Міністерству економічного розвитку і торгівлі вжито в установленому порядку заходів до закріплення зазначеного цілісного майнового комплексу на праві господарського відання за державним підприємством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".

Таким чином, юридична особа - ПрАТ «Кримський ТИТАН» не припинив свого існування, державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» згідно п.1.1 Статуту є самостійною юридичною особою та не є його правонаступником.

Відповідно до п.1.3 Статуту підприємство є правонаступником державного підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» створеного відповідно до наказу Мінпромполітики України від 02.10.2009 року №687, та перейменованого в ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОБ'ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» наказом Мінпромполітики України від 12.08.2014 №168.

Отже, це самостійні юридичні особи і згідно статей 62, 63, 64 Господарського Кодексу України N 436-ІУ від 16 січня 2003 року підприємство, як самостійний суб'єкт господарювання самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Тому, державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» самостійно визначило свою організаційну структуру, встановило чисельність працівників і штатний розпис.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 7.1. Положення про Філію "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія», прийняття та звільнення працівників Філії відноситься до компетенції директора філії.

Позивач ОСОБА_1, за його твердженням, працював на підприємстві ЗАТ «Кримський ТИТАН» у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» на посаді слюсаря підрозділу КВП та А. Цей факт ні заперечити ні підтвердити відповідач не може, так як ніякого відношення до трудових правовідносин, які могли мати місце між ОСОБА_1 та філією «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» ДП «ОГХК» не має.

Також, за його твердженням, згідно рішень Уряду України, після закінчення строку дії договору оренди Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, ПрАТ «Кримський ТИТАН»» зазначене підприємство, як цілісний майновий комплекс, було передано до державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», в зв'язку з чим, весь персонал працівників, які працювали в структурних підрозділах філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН», було централізовано переведено на роботу до філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК», усі, крім нього. Однак, з його твердженнями не можна погодитись з наступних підстав:

Вище вказана Постанова КМ України не являється підставою для централізованого переводу працівників тому що в тексті вказаного документу відсутнє посилання на це.

Діюче трудове законодавство не містить норм, які б регулювали централізоване переведення працівників з одного підприємства на інше.

Крім цього, твердження ОСОБА_1, що переведені всі працівники крім нього, неправдиве, що можна підтвердити наступним:

Згідно до п.5 ст.36 КЗпП України в період з 02.10.2014 року та по сьогоднішній день з філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» поступово звільняються працівники в зв'язку з переведенням, за їхньою згодою, на підставі їхніх особистих заяв, за обов'язковою попередньою погодженою письмовою домовленістю між керівником ДП «ОГХК» та керівником ПрАТ «Кримський ТИТАН» та приймаються в зв'язку з переведенням , за їхньою згодою, на підставі їхніх особистих заяв, на філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», що підтверджується відповідними листами.

Такі звільнення та прийняття оформлюється наказами, на підставі вище вказаних погоджень, відповідних заяв працівників, та за попередньою письмовою домовленістю між керівником філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК», в листах якого вказані конкретні працівники, їхні прізвища, ім'я та по-батькові, професії (посади) і таке інше, та керівником філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН».

Станом на 28.02.2015р. облікова чисельність по філії «ВГМК» ДП «ОГХК» становить 4038 чол., станом на 30.09.2014р. по філії «ВГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» вона становила 4904 чол., з чого можна зробити висновок, що не всі працівники переведені до цього часу.

Таким чином, ствердження ОСОБА_1 про «централізоване переведення» не відповідає дійсності.

Також, за твердженням ОСОБА_1, він 15 січня 2015 року подав до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» заяву про його звільнення з підприємства на підставі п.5 ст.36 КЗпП України в зв'язку з його переведенням за його згодою на інше підприємство - філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК».

Однак, необхідно зазначити, що до цього часу обов'язкова попередня письмова домовленість про звільнення ОСОБА_1 в зв'язку з переведенням згідно п.5 ст.36 КЗпП України між керівником філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» та керівником філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» відсутня. На якій підставі ОСОБА_1 подав заяву про його звільнення з підприємства на підставі п.5 ст.36 КЗпП України в зв'язку з його переведенням за його згодою на інше підприємство - філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» - адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» невідомо.

Таким чином, оскільки відповідач ніколи не запрошував на роботу позивача і ніколи не направляв до філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» будь-яких листів щодо звільнення позивача з роботи у зв'язку з переведенням його до філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», у відповідача відсутні будь-які підстави для прийняття ОСОБА_1 на роботу по переводу та укладання з ним відповідного трудового договору, а отже не може йти мова і про неправомірні дії відповідача щодо відмови у прийнятті на роботу позивача.

У зв'язку з викладеним, посилання позивача на ч. 5 ст. 24 КЗпП є необґрунтованими, оскільки вона гарантує обов'язковість укладання трудового договору лише з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення за погодженням між керівниками підприємств. А як було наведено вище, таке запрошення на роботу до філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» ОСОБА_1 ніколи не отримував.

Не може бути підставою для переведення працівника з одного підприємства на інше лише заява працівника, оскільки працівник в своїй заяві може зазначити будь-яке місце роботи, яке йому забажається. Проте для припинення трудового договору в порядку переведення власник або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен подати відповідний лист-запит власнику або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працює працівник, з проханням звільнити його з роботи на підставі переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.

Крім цього, ОСОБА_1 стверджує що, в цей же день, тобто 15.01.2014 р., до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» він подав заяву про прийняття на роботу. Але до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» така заява не надходила.

Посилання ОСОБА_1 про те що, після його звільнення 03.02.2015 р. з філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» за п.5 ст.36 КЗпП України зазначену вище заяву про прийняття його на роботу, керівництвом філії «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» розглянуто не було з невідомих йому причин не має ніякого сенсу. Так як, в зв'язку з відсутністю заяви про прийняття на роботу в порядку переведення адміністрація не могла її розглядати.

Твердження ОСОБА_1 про те що, він з вище вказаної причини, 06.02.2015 р. повторно звернувся з заявою про прийняття його на роботу до керівника філії ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» не зовсім правдиве. Так, він звернувся, але не повторно, а вперше. І не до керівника філії ДП «ОГХК», а до керівника філії «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», отже ствердження його про те, що ця заява повторна не відповідає дійсності. Відповідь на заяву ОСОБА_1 адміністрацією філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» направлена (копія додається).

Твердження ОСОБА_1, що про причини не прийняття його на роботу на підприємство відповідача його не повідомляли, офіційної відмови від прийняття на роботу від відповідача він не отримував, і що це є підтвердженням того, що відповідачем грубо порушено вимоги чинного КЗпП України не відповідає дійсності. Відповідь на його так звану «повторну» заяву ОСОБА_1 направлено, заяви від 15.01.2015р., як вже сказано вище не отримували.

Також, адміністрацією не порушено вимоги ст.22 КЗпП України, яка забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу тому що: Необґрунтована відмова - це немотивована відмова в прийнятті на роботу чи мотивована, але з посиланням на обставини, які не відносяться до ділових якостей працівника, стану здоров'я, чи не пов'язані з відсутністю вакансій.

В даному випадку адміністрація філії «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» не прийняла ОСОБА_1 з обґрунтованої причини, як вже вказано вище, тому що не запрошувала ОСОБА_1 на роботу, не направляла письмового запрошення до адміністрації філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» з проханням про звільнення в зв'язку з переведенням ОСОБА_1, а отже, обов'язкового, для такого звільнення з роботи і, як наслідок, прийняття на роботу, погодження між керівниками підприємств не було. Крім цього, вакансія слюсаря КВПіА на дільниці експлуатації КВПіА допоміжних підрозділів 6 розряду відсутня.

Таким чином, твердження ОСОБА_1, що діями відповідача - ДП «ОГХК», в зв'язку з порушенням його трудових прав, йому спричинено також і значну майнову шкоду, оскільки він на підприємство не прийнятий, до роботи не допущений і заробітну плату він тривалий час не отримує, що є грубим порушенням його прав та трудових інтересів, не відповідають дійсності та є незаконними, безпідставними та необґрунтованими.

Твердження ОСОБА_1, що зазначеними незаконними діями, що полягають у так званій безпідставній фактичній відмові відповідача укласти з ним трудовий договір з підприємством відповідача, відповідач завдав йому і моральної шкоди не відповідають дійсності та є незаконними, безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, необхідно зазначити, що згідно пункту 1 частини 2 статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства. У зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» представник відповідача вважає необґрунтованими, а тому просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Третя особа надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, де також зазначила, що при прийнятті рішення за результатами розгляду справи прохає врахувати пояснення надані представником третьої особи в процесі розгляду справи, а також нижченаведене.

Позивача, наказом по філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» було звільнено згідно п.5 ст.36 КЗпП України , в зв'язку з переведенням на філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». Підстава: особиста заява Позивача.

Нормами чинного законодавства України не передбачено необхідність наявності письмового підтвердження підстав для звільнення працівника в зв'язку з його переведенням на інше підприємство. Таким чином, з боку третьої особи порушень норм чинного законодавства по відношенню до Позивача при його звільненні допущено не було.

Крім того, третій особі було відомо про наявність домовленості між керівниками підприємств про переведення всіх працівників з філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» (нині ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС») на філію «Вільногірський ГМК» ДП « ОГХК» (Відповідач), що виявили бажання на таке переведення. Тому жодних сумнівів та припущень щодо можливого порушення прав та інтересів Позивача у Третьої особи при оформленні наказу на звільнення не було.

Факт наявності такої домовленості також було підтверджено свідками, що залучалися до участі у справі. Про зміну досягнутих домовленостей Відповідач третю особу не повідомляв.

Також слід зауважити, що Позивач після свого звільнення не звертався до третьої особи з проханням поновити його на роботі, а наполегливо звертався до Відповідача з відповідними заявами, що підтверджує факт наявності бажання з його боку працювати на законних підставах на підприємстві Відповідача.

Крім того, посада, яку займав Позивач не передбачалася штатним розписом третьої особи, введеним в дію з 01 березня 2015 року, з урахуванням змін в організації та структурі підприємства, а саме з урахуванням змін, пов'язаних із передачею цілісного майнового комплексу ДП «ВДГМК» із оренди згідно Постанови Кабінету Міністрів України №406 від 06.08.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, третя особа вважає що Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Із показань свідка ОСОБА_10, який є Генеральним директором філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», правонаступником якого є філія ВГМК «Юкрейніан Кемікал Продактс», витікає, що стосовно звільнення працівників з переводом до ДП ОГХК, між керівництвом ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК була домовленість, стосовно такого звільнення та переводу, яке повинне було відбуватися згідно узгоджених списків працівників, за їх заявами про згоду на таке звільнення. Ніяких обмежень для такого звільнення з переводом не було, все залежало виключно від заяв працівників. В такому порядку і був звільнений з філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» ОСОБА_1, як і всі інші працівники, що перейшли до ДП ОГХК. Те, що ОСОБА_1 не був включений в списки, було зроблено навмисно, але ким - невідомо.

Із показань свідка ОСОБА_11, працюючого комерційним директором філії ВГМК ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», витікає, що він виконував обов'язки Генерального директора філії ВГМК ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» з 27.01.2015 р. по 09.02.2015 р., тому він підписував наказ про звільнення ОСОБА_1 з переводом до ДП ОГХК, з яким була домовленість про переведення тих працівників хто цього бажає та надасть відповідну заяву. Про наявність такої домовленості йому було відомо від Генерального директора ОСОБА_10 при призначенні свідка виконуючим обов'язків Генерального директора.

Із показань свідка ОСОБА_7, працюючого начальником служби експлуатації засобів вимірювальної техніки (СЕВТ) філії ВГМК ДП ОГХК і раніше працюючого на цій же посаді в філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», витікає, що всі працівники з його служби, за виключення ОСОБА_1 та тих хто перебуває в АТО, було переведено до ДП ОГХК. Він приймав участь готуванні списків і пам'ятає, як ОСОБА_1 надавав заяву про звільнення з переводом, яку він підписав та надав секретарю ОСОБА_13 На заяві ОСОБА_1 до ДП ОГХК він ніяких віз не ставив.

Із показань свідка ОСОБА_12, працюючого наладчиком СЕВТ філії ВГМК ДП ОГХК, раніше працюючого на цій же посаді в філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», витікає що йому відомо про те, що ОСОБА_1 звільнили з філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» з переводом до ДП ОГХК, але останнє на роботу його не прийняло. Він, свідок, як і всі інші працівники СЕВТ, які звільнялися по переводу, писали дві заяви, одну - до філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», іншу - до ДП ОГХК, ці заяви здавалися секретарю ОСОБА_13 Він писав заяви 10.11.2014 р., був звільнений по переводу 11.11.2014 р.

Із показань свідка ОСОБА_13, раніше працюючої техніком СЕВТ філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» з виконанням обов'язків секретаря та табельщика, витікає, що заяви про звільнення з переводом працівники надавали начальнику ОСОБА_7, який ставив візи та передавав заяви їй, а вона відносила їх до відділу кадрів. З 11.11.2014 р. вона, особисто вже була переведена до ДП ОГХК, при цьому її місце роботи та обов'язки не змінилися, тобто вона виконувала обов'язки секретаря і табельщика. Із служби СЕВТ були переведені всі працівники, окрім ОСОБА_1 Вона допускає, що відповідна заява була від ОСОБА_14, але не пам'ятає точно. Списки вона складала по дзвінку від ОСОБА_19 та начальника філії ВГМК ДП ОГХК. Вона, в свою чергу, повідомляла працівників, які потім складали заяви. Вона не пам'ятає, чи була вказівка стосовно повідомлення про перевід ОСОБА_1

Із показань свідка ОСОБА_9, працюючого директором філії ВГМК ДП ОГХК, витікає, що він знайомий з ОСОБА_1 з вересня 2014 р. В зв'язку з поверненням філії ВГМК до держави з оренди ПрАТ «Кримський Титан», буди складнощі стосовно переводу трудового колективу. Спочатку планували переведення до ДП ОГХК всього трудового колективу філії ВГМК. Потім колектив розділився, оскільки продовжувало існувати приватне підприємство ПрАТ «Кримський Титан». Тому перевід робили за принципом доцільності. По кількості людей вирішували керівники підрозділів, кожна партія людей узгоджувалася, а працівник писав відповідні заяви про звільнення з переводом. Стосовно обставин переведення ОСОБА_1, він не пам'ятає. Списками займалися керівники підрозділів і відділу кадрів -начальник ОСОБА_19 підприємства ДП ОГХК. Свідок зустрічався з ОСОБА_1, але особисто питання про його перевід не вирішував.

Вислухавши сторони, дослідивши надані у справі докази, в тому числі, письмові, а саме:

- копію наказу № 88-п від 03.02.2015 р. в.о. генерального директора філії «Вільногірський ГМК ПрАТ «Кримський Титан» про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 03 лютого 2015 р., в зв'язку з переводом в філію «Вільногірський ГМК» Державного підприємства «Об'єднана гірнично-хімічна компанія», по п. 5 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (а.с.3 т.1);

- копію повторної заяви ОСОБА_1 від 06.02.2015 р. директору філію «Вільногірський ГМК» Державного підприємства «Об'єднана гірнично-хімічна компанія» ОСОБА_9, про прийняття на роботу в порядку переведення з іншого підприємства (а.с.4 т.1);

- копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.02.2015 р. (а.с.5 т.1);

- копії сторінок паспорту громадянина України, та довідки про ідентифікаційний код, згідно яких, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Вільногірська, Дніпропетровської області, зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1, і/к № НОМЕР_1, (а.с. 6, 7, 10, 11 т.1);

- копію довідки МСЕК, згідно якої ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності з 01.02.2015 р. (а.с.8 т.1);

- копія витягу із трудової книжки ОСОБА_1, з записом № 31 про звільнення його з 03.02.2015 р. по переводу в філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» (а.с.9 т.1);

- квитанцію № 2015023 від 26.02.2015 року, згідно якої ОСОБА_1 сплатив адвокату Шевчуку О.М. за складання позовної заяви 300 грн. (а.с.12 т.1)

- копію довідки ПАТ КБ «Приватбанк» про залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 станом на 27.02.2015 р. (а.с.30 т.1);

- копію індивідуальної програми реабілітації інваліда № 146 від 11.02.2015 року, МСЕК Дніпровська №1, виданої ОСОБА_1, якому призначена відновна терапія, санаторно-курортне лікування, медичне спостереження та інше. (а.с.31-32 т.1)

- копію листа, вих. №3/01-10 від 01.10.2014р. ДП «ОГХК», на адресу ПрАТ «Кримський Титан», згідно якого ДП ОГХК, керуючись п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України, прохає узгодити звільнення по переводу працівників філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський Титан» за їх згодою, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» у відповідності з п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України до 01.10.2014 р. по узгодженим додатково спискам працівників на підставі їх особистих заяв (а.с.40 т.1);

- копію листа, вих. №61/11 від 10.11.2014р., ДП «ОГХК», на адресу ПрАТ «Кримський Титан», згідно якого ДП ОГХК, керуючись п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України, прохає узгодити звільнення по переводу працівників філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський Титан» за їх згодою, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» у відповідності з п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України до 01.12.2014 р. по узгодженим додатково спискам працівників на підставі їх особистих заяв (а.с.41 т.1);

- копію листа, вих. №120 від 29.12.2014р., ДП «ОГХК», на адресу ПрАТ «Кримський Титан», згідно якого ДП ОГХК, керуючись п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України, прохає узгодити звільнення по переводу працівників філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський Титан» за їх згодою, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» у відповідності з п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України до 01.01.2015 р. по узгодженим додатково спискам працівників на підставі їх особистих заяв (а.с.42 т.1);

- копію листа, вих. №01-23/09 від 01.10.2014р., з додатками №1-№11 на 34 аркушах, де зазначено: «На підставі досягнутої домовленості між Генеральним директором ДП «ОГХК» ОСОБА_15 та Головою Правління ПРАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_16 про звільнення за переведенням працівників філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», з їх згоди, на підставі їх персональних заяв, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (лист вих.3/01-10 від 01.10.2014 р.) Прошу звільнити відповідно до п. 5.ч.1.ст.36 Кзпп України працівників філії, указаних в доданих списках.» (а.с.43 т.1);

- копії списків працівників «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан» на звільнення по переводу в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» по підрозділах першого підприємства (а.с.44-76 т.1);

- копію листа, вих. №01-23/191 від 11.11.2014р. з додатками №1-№12 на 17 аркушах, де зазначено: «На підставі досягнутої домовленості між Генеральним директором ДП «ОГХК» ОСОБА_15 та Головою Правління ПРАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_16 про звільнення за переведенням працівників філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», з їх згоди, на підставі їх персональних заяв, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (лист вих. 61/11 від10.11.2014 р.) Прошу звільнити відповідно до п. 5.ч.1.ст.36 Кзпп України працівників філії, указаних в доданих списках.»

- копії списків працівників «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан» на звільнення по переводу в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» по підрозділах першого підприємства (а.с.76-93 т.1);

- копію листа, вих. №01-07/534 від 30.12.2014р. з додатками №1-№14 на 68 аркушах, де зазначено: «На підставі досягнутої домовленості між Генеральним директором ДП «ОГХК» ОСОБА_15 та Головою Правління ПРАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_16 про звільнення за переведенням працівників філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», з їхньої згоди, на підставі їх персональних заяв, на філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (лист вих.№120 від 29.12.2014 р.). Прошу звільнити до 31.01.2015 р. відповідно до п. 5 ч.1 ст.36 КЗпП України працівників філії, указаних в доданих списках. А також, повідомляємо Вам, що на початку лютого 2015р. буде направлено на Вашу адресу лист з додатковим списком працівників філії «ВГМК» ПРАТ «Кримський ТИТАН», які будуть прийняті по переводу на підставі їх особистих заяв з їхньої згоди, в філію «ВГМК» ДП «ОГХК».» (а.с.94 т.1);

- копії списків працівників «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан» на звільнення по переводу в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» по підрозділах першого підприємства (а.с.95-161 т.1);

- копію листа, вих. №01-07/350 від 05.02.2015 р. з додатками №1-№12, де зазначено, що на підставі досягнутої домовленості між Генеральним директором ДП «ОГХК» ОСОБА_15 та Головою Правління ПРАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_16 про звільнення по переводу працівників філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», з їхньої згоди, на підставі їх персональних заяв, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (лист вих. №120 від 29.12.2014 р.) прошу звільнити до 28.02.2015 р. відповідно до п. 5.ч.1.ст.36 КЗпП України працівників філії, указаних в доданих списках.

А також, повідомляємо Вам, що у березні 2015 року будуть направлені на Вашу адресу листи з додатковими списками працівників філії «ВГМК» ПРАТ «Кримський ТИТАН», які будуть прийняті по переводу на основі їх особистих заяв з їх згоди, в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» (а.с.162 т.1);

- копії списків працівників «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан» на звільнення по переводу в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» по підрозділах першого підприємства (а.с.163-177 т.1);

- копію листа, вих. №01-07/584 від 24.02.2015 р., з додатками №1, де зазначено: На підставі досягнутої домовленості між Генеральним директором ДП «ОГХК» ОСОБА_15 та Головою Правління ПРАТ «Кримський ТИТАН» ОСОБА_16 про звільнення по переводу працівників філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський ТИТАН», з їх згоди, на підставі їх персональних заяв, в філію «Вільногірський ГМК» ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (лист вих. №120 від 29.12.2014 р.), прошу звільнити до 02.03.2015 р. відповідно до п. 5.ч.1.ст.36 КЗпП України працівників філії, указаних в доданому списку. (а.с.178 т.1);

- копію списку працівників «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан» на звільнення по переводу в філію «ВГМК» ДП «ОГХК» по гірничотранспортному виробництву першого підприємства (а.с.179 т.1);

- копію листа філії ВГМК ДП ОГХК на адресу ОСОБА_1 від 06.03.2015 р. вих. № 01-28/751, в якому зазначено, що «Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" розглянула Вашу заяву від 06.02.2015р. щодо прийняття Вас на роботу по переводу та вирішила, що вона не підлягає задоволення виходячи з наступного.

Одними з основних підстав для укладення трудового договору з особою в порядку переведення її з іншого підприємства, установи, організації є погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій за попереднім та новим місцем роботи, а також запрошення особи на роботу.

Таким чином, Ваші посилання на ч. 5 ст. 24 КЗпП є необгрунтованими, оскільки вона гарантує обов'язковість укладання трудового договору лише з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення за погодженням між керівниками підприємств. А таке запрошення на роботу до філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Вам не направлялось, також нашим підприємством не надсилались будь-які листи до філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» щодо Вашого звільнення з роботи у зв'язку з переведенням.

Також додатково Вам роз'яснюються право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.» (а.с.180 т.1);

- копію витягів ЄДРПОУ про реєстрацію ДП ОГХК та філії Вільногірський ГМК ДП ОГХК (а.с.181-182, 234-240 т.1);

- копію Положення про філію Вільногірський ГМК ДП ОГХК, затвердженого 09.09.2014 року, згідно якого філія не є юридичною особою і не має права виходу із складу ДП ОГХК (а.с.183-188 т.1);

- копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість стосовно ДП ОГХК (а.с.189 т.1);

- довідку філії ВГМК ДП ОГХК від 06.05.2015 р. № 01-28/1716, в якій зазначено, що згідно «Відомостей з професій, розрядів та окладів по службі експлуатації засобів вимірювальної техніки» філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» на 31 січня, 28 лютого, 31 березня та 30 квітня 2015 року вакансій за професією «слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики» дільниці експлуатації КВПтаА допоміжних підрозділів (ДП) не було, а саме: план - 3 штатних одиниці; факт - 3 штатних одиниці (а.с.241 т.1);

- копію штатної розстановки чисельності працівників по філії ВГМК ДП ОГХК, затвердженої 23.09.2014 р., згідно якої у службі експлуатації засобів вимірювальної техніки по дільниці експлуатації КВПтаА допоміжних підрозділів (ДП) (а.с. 251 т.1) зазначені найменування посад та кількість працівників, а саме: слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики - 3 шт. одиниці та слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (інвалід) - 0.5 шт. одиниць (а.с.242-254 т.1);

- копію змін до штатного розпису посад службовців, затвердженого 28.11.2014 р., згідно якого із штатного розпису виключено 18 штатних одиниць, серед яких посада слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики відсутня (а.с.1 т.2), в службі експлуатації засобів вимірювальної техніки по дільниці експлуатації КВПтаА допоміжних підрозділів (ДП) (а.с. 9 т.2) зазначені найменування посад та кількість працівників, а саме: керівників (а.с.1-12);

- копію витягу із акту прийому-передачі документів від підрозділів філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан до філії ВГМК ДП ОГХК в період з 09.01.2015 р. по 14.04.2015 р., в тому числі: 21.01.2015 р. - докладна начальника СЕВТ про порушення ОСОБА_1 (а.с.14 т.2), (всього а.с. 13-18 т.2);

- копію листа від 19.03.2015 р. вих. № 01-05/802, Ген. директора філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», ОСОБА_10, на адресу директора філії ВГМК ДП ОГХК, ОСОБА_9, в якому зазначено: За станом на 19 березня 2015 року не закінчена процедура переведення працівників філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» на філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» з різних причин, у т.ч. й через відмову частині працівників адміністрацією філії «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» у працевлаштуванні в порядку переведення.

Зважаючи на раніше досягнуті домовленості та запевнення керівництва ДП «ОГХК» на зустрічах з профспілковим комітетом та трудовим колективом у вересні-жовтні 2014 року щодо переведення всіх працівників на нове підприємство, просимо Вас прийняти в порядку переведення працівників філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» на філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК» за їх бажанням, у т.ч. й працівників, зазначених у списку (додаток №1 до листа), яким відмовлено у працевлаштуванні на філію «Вільногірський ГМК» ДІЇ «ОГХК».

Про своє рішення просимо повідомити філію «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» в найкоротший термін.

Одночасно повідомляємо, що на виконання Гл. ІІІ-А Кодексу законів про працю України, ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.2.9 діючого Колективного договору адміністрацією філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» проінформовано профспілковий комітет ППО ПМГУ «ВГМК» про те, що у зв'язку з припиненням діяльності філії по розробці Центральної, Західної та Східної ділянок Малишевського родовища введено в дію з 01 березня 2015р. новий штатний розпис філії та про можливе звільнення деяких працівників за скороченням штату. Філією «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» розпочата робота по приведенню чисельності працівників у відповідність до штатного розпису. З цього приводу філією проведено консультації з профспілковим комітетом (копія протоколу додається); додаток - список 27 працівників, серед яких зазначений ОСОБА_17, слюсар КВПтаА (а.с.19-21 т.2);

- копію ухвали слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, Ілюшик І.А., від 23.03.2015 р., про зобов'язання органу досудового розслідування - Вільногірського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 13.02.2015 р. (а.с.22-23 т.2);

- копію договору № 315-2 від 24.03.2015 р. про платну оренду майна, яке орендодавець -ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» передає орендарю - ДП ОГХК (а.с.33-34 т.2);

- акт прийому-передачі, відповідно до договору оренди № 315-2 від 24.03.2015 р. (а.с.36-41 т.2);

- копію штатної розстановки чисельності працівників по філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», введеної з 01.12.2013 р. (а.с.42-71 т.2), де (на а.с. 81 т.2) зазначено в службі експлуатації засобів вимірювальної техніки по дільниці експлуатації КВПтаА допоміжних підрозділів (ДП) 4 і 6 одиниць посад - слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики та 0.5 цієї ж посади для інваліда (різниця в окладі);

- копію Акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» від 16 січня 2015 р., від ПрАТ «Кримський Титан» до ДП ОГХК на загальну суму 434 828 467.00 грн. (а.с.92 т.2);

- лист архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради, від 30.07.2015 р. вих. № 09-23/57, на адресу директора філії ВГМК ДП ОГХК, про те, що акт № 1 від 12.03.2015 р. про невиправні пошкодження справ, отриманий 02.04.2015 р., знаходиться на розгляді в архівному відділі (а.с.93 т.2);

- копію акту № 1 від 12.03.2015 р., затвердженого директором філії ВГМК ДП ОГХК без зазначення дати затвердження, в якому перераховано ряд непоправно пошкоджених документів внаслідок затоплення, в тому числі по службі експлуатації засобів вимірювальної техніки - книга видачі нарядів за періоди: жовтень 2014 р. - лютий 2015р., листопад 2014 р. - січень 2015 р., травень 2014 р. - березень 2015 р. (а.с.94-96);

- квитанцію про сплату адвокату Шевчуку О.М. 2 000.00 грн. 08.04.2015 р. позивачем ОСОБА_1 за участь в судовому розгляді справи (а.с.97 т.2) - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, за наступних обставин та підстав.

ОСОБА_1 з 05.08.2002 року по 03.02.2015 р. перебував в трудових відносинах з третьою особою у справі філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» (правонаступник ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» та перебував на посаді слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) дільниці експлуатації КВПтаА допоміжних підрозділів (ДП) служби експлуатації засобів вимірювальної техніки, що підтверджується документально та не заперечується сторонами.

Відповідно до постанови КМ України від 06.08.2014 р. № 406, «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 670 від 17.09.2014, № 714 від 29.12.2014) цілісний майновий комплекс Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, після припинення договору його оренди з приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН", підлягало поверненню в державну власність та передачі державному підприємству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ДП ОГХК) на праві господарського відання.

Відповідно до вищезазначеного рішення уряду, керівники ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК дійшли згоди про звільнення працівників філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» з переводом їх до ДП ОГХК, по узгодженим спискам на підставі персональних заяв працівників, відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України, при цьому ніяких інших умов, які б перешкоджали працівникам звільнятися саме з переводом до ДП ОГХК, обумовлено не було, про що свідчить листування між ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК та їх філіями (а.с. 41-43,77,94,178 т.1) та показання всіх свідків.

16 січня 2015 р. ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК склали Акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» (назва підприємства на час укладення договору оренди) від від ПрАТ «Кримський Титан» до ДП ОГХК, на загальну суму 434 828 467.00 грн.

15 січня 2015 р. позивач ОСОБА_1 подав заяву до філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» про звільнення з роботи з переводом до ДП ОГХК та заяву про прийняття до ДП ОГХК на роботу в порядку переводу, при цьому перша заява була завізована начальником служби експлуатації засобів вимірювальної техніки ОСОБА_7, який передав заяви секретарю філії ВГМК ДП ОГХК ОСОБА_13, яка вже була працівником ДП ОГХК з 11.11.2014 р. та передала ці заяви до відділу кадрів ДП ОГХК (суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_13, що вона не пам'ятає цих обставин).

03.02.2015 р. позивач, згідно наказу № 88-п від 03.02.2015 р. був звільнений з філії ВГМК ПрАТ «Кримський Титан» в зв'язку з переводом в філію ВГМК ДП ОГХК на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України, при цьому, враховуючи, що з 15.01.2015 р. цілісний майновий комплекс, в тому числі робоче місце позивача, були передані ДП ОГХК, позивач фактично до 14.00 год. 04.02.2015 р., тобто до моменту ознайомлення його з наказом про звільнення, вже працював на підприємстві відповідача.

Не дивлячись на всі ці обставини, Відповідач, всупереч домовленостей між керівництвом підприємств, проявляючи елементи дискримінації, всупереч закону, не включив ОСОБА_1 в узгоджені списки і не прийняв його на роботу в порядку переводу.

06.02.2015 р. позивач повторно звернувся з письмовою заявою до відповідача про прийняття його на роботу в порядку переводу (а.с. 4 т.1), проте відповідач повторно, всупереч домовленостей між керівництвом підприємств, проявляючи елементи дискримінації, всупереч закону, не включив ОСОБА_1 в узгоджені списки і не прийняв його на роботу в порядку переводу, і надав йому письмову відповідь лише 06.03.2015 р. (а.с.180 т.1), в якій відмовив у прийнятті на роботу в порядку переводу, посилаючись на те, що, відповідно до ч.5 ст. 24 КЗпП України, відповідачем не направлялося запрошення позивачу за погодженням між керівниками підприємств про його звільнення з переведенням до філії ВГМК ДП ОГХК.

Згідно ст. 2-1 КЗпП України, Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 36 КЗпП України, передбачено, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору; що, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується; припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Суд доходить висновку, що, оскільки, за домовленістю між керівництвом підприємств ПрАТ «Кримський Титан» та ДП ОГХК, питання звільнення працівників з першого підприємства з переводом на друге підприємство ставилося в залежність тільки від наявності персональних заяв працівників про згоду на таке звільнення з переводом, що фактично підприємство відповідача, після складення акту прийому передачі цілісного майнового комплексу від 16.01.2015 р., фактично допустило ОСОБА_1 до роботи на його підприємстві, в тому числі один день після звільнення ОСОБА_1 з першого підприємства, є підстави для висновку, що відповідач необґрунтовано і незаконно відмовляє позивачу у прийнятті на роботу в порядку переводу, згідно п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України; також дії відповідача, в частині не прийняття на роботу ОСОБА_1, суперечать ч.ч.2 та 3 ст. 36 КЗпП України, згідно яких дія трудового договору не припиняється у випадку зміни підпорядкованості чи власника підприємства; окрім того, відповідач, всупереч вимог ст. 2-1 КЗпП України, допустив дискримінацію у відношенні позивача, оскільки всі інші працівники за таких же самих обставин були прийняті відвідачем на роботу по переводу, а позивач - ні; окрім того, відповідачем не враховано, що позивач є інвалідом 3 групи і на підприємстві відповідача є незаповнена посада слюсаря КВПтаА для інваліда - 0.5 шт. од.

Суд вважає, що внаслідок порушення відповідачем трудових прав позивача, останньому спричинено значної моральної шкоди, в виді моральних та фізичних страждань, викликаних суттєвим зменшенням можливостей, за відсутності доходів у виді заробітної плати, матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю, пройти відповідний курс лікування, згідно медичного направлення, тобто позивач змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя та вживати заходів за рахунок свого вільного часу до захисту своїх порушених трудових прав та інтересів.

Відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення питань в даній сфері (ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен керуватися вимогами розумності і справедливості, враховувати глибину моральних страждань та характер порушених прав.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд, з врахуванням всіх установлених обставин справи, доходить висновку, що вимогу про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди в грошовому вимірі до 5 000.00 грн., що, на думку суду, буде відповідати вимогам справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, згідно наданих доказів та згідно вимог закону, є підстави для задоволення позову частково, а саме:

визнати незаконними дії Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», стосовно не укладання з ОСОБА_1, трудового договору в порядку переведення з іншого підприємства;

зобов'язати Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» через повноважну особу укласти з ОСОБА_1 трудовий договір в порядку переведення з іншого підприємства та допустити його до роботи з 04.02.2015 року на посаду слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам та апаратам (КВП та А) служби експлуатації засобів вимірювальної техніки (СЗВТ) дільниці експлуатації КВП та А допоміжних підрозділів по шостому розряду;

зобов'язати Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з 04.02.2015 року - по день фактичного допуску його до роботи;

стягнути з Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану йому діями відповідача моральну шкоду у розмірі 5000.00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., судові витрати у справі в виді судового збору на суму - 243.60 грн. та витрати позивача з оплати юридичної допомоги адвоката з складання позовної заяви в сумі - 300.00 грн., слід покласти на відповідача, Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», стягнувши з нього в дохід Державного бюджету України судовий збір - 243.60 грн., та на користь ОСОБА_1 - 300.00 грн.; витрати понесені позивачем з оплати юридичної допомоги адвоката на суму - 2000.00 грн. (а.с.97 т.2) слід покласти на позивача, оскільки в квитанції відсутні дані, в якості кого адвокат повинен приймати участь у даній справі, також відсутні дані, які б свідчили, що оплата здійснена відповідно до договору між ОСОБА_1 та адвокатом Шевчуком О.М. від 06.03.2015 р. (а.с.18-19).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215,218, 222,223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», код ЄДРПОУ № 36716128, юр. адреса: 03035, м. Київ, Солом'янський район, вул. Сурікова, буд. 3, стосовно не укладання з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, інвалідом 3 гр., зареєстрованим за місцем проживання АДРЕСА_1, трудового договору в порядку переведення з іншого підприємства.

Зобов'язати Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» через повноважну особу укласти з ОСОБА_1 трудовий договір в порядку переведення з іншого підприємства та допустити його до роботи з 04.02.2015 року на посаду слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам та апаратам (КВП та А) служби експлуатації засобів вимірювальної техніки (СЗВТ) дільниці експлуатації КВП та А допоміжних підрозділів по шостому розряду.

Зобов'язати Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з 04.02.2015 року - по день фактичного допуску його до роботи.

Стягнути з Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану йому діями відповідача моральну шкоду у розмірі 5000.00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Судові витрати у справі покласти на відповідача, Державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», стягнувши з нього в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі - 243.60 грн. та на користь ОСОБА_1 - 300.00 грн., для відшкодування судових витрат в виді оплати юридичної допомоги адвоката Шевчука О.М.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів, з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.