Вирок № 49804420, 07.12.2010, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-436/2010

1-436/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.

при секретарі Харченко Ю.А.,

за участю прокурора Шестірко Н.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки Охтирка, АДРЕСА_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, не працюючої, раніше судимої 23.04.2010 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської обл., за ст.ст. 317 ч. 1, 164 ч. 1, 70, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 10 серпня 2010 року близько 22:00 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на вул. Червоноармійській, у м. Охтирка, поблизу приміщення магазину „Оазис, умисно, з корисливих мотивів, направлених на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір направлений на незаконне заволодіння мобільним телефоном, незаконно заволоділа мобільним телефоном „Nокіа 1600 вартістю 250 гривень, разом із сім карткою мобільного оператора „МТС вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 25 гривень, що належить дружині ОСОБА_3, ОСОБА_1. Таким чином, ОСОБА_2 заподіяла потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 285 (двісті вісімдесят пять) гривень.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнала повністю та пояснила, що 10.08.2010 р. близько 20:00 год. вона разом зі знайомою ОСОБА_4 пішли до магазину „Оазис, що по вул. Червоноармійській, для того щоб придбати пляшку горілки. Придбавши спиртне пішли разом на пров. Таборний у м. Охтирка. Там зустріли незнайомого чоловіка, як дізналась згодом, це був ОСОБА_3. Вони запропонували йому випити разом із ними, і він погодився на цю пропозицію. У ході розпивання спиртного ОСОБА_3 демонстрував належний йому телефон „Nокіа 1600. ОСОБА_4 з його дозволу декілька разів телефонувала з нього своїм знайомим. Спянівши всі втрьох пішли до магазину „Оазис. ОСОБА_5, оскільки грошей на спиртне не було, запропонувала ОСОБА_3 продати його телефон. Він на цю пропозицію не пристав і тоді вона вирішила шахрайським шляхом заволодіти цим телефоном, щоб продати його, а гроші витратити на придбання спиртного. Перебуваючи біля магазину вже близько 22:00 год. вона знову попросила у ОСОБА_3 телефон для того щоб зателефонувати знайомим. ОСОБА_5 наміру телефонувати в неї не було. ОСОБА_3 погодився та передав їй телефон. Вона відійшла в бік, зробивши вигляд що розмовляє за допомогою телефону. Потім вона залишила цей телефон у себе. Наміру повертати його не мала. Вона сподівалась на те, що ОСОБА_3 забуде про те, що передавав їй його. ОСОБА_5 згодом підійшов до неї та почав вимагати, щоб та повернула телефон. Вона ж сказала йому, що телефон у нього не брала , а він сам його десь подів та висловилась на його адресу нецензурною лайкою. У подальшому мобільний телефон за допомогою ОСОБА_4 збула чоловікові на імя Віктор за гроші в сумі 100 грн. Гроші витратили на придбання цигарок та горілки.

Оскільки учасники процесу фактичні обставини справи не оспорюють, суд визнав за необхідне провести скорочений порядок дослідження доказів, обмежившись допитом підсудної.

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності суд уважає, що винність підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, так як вона своїми умисними діями вчинила заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення, ОСОБА_2 виду й міри покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винної, яка за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку в наркологічному диспансері із приводу опійної наркоманії.

До обставин, які помякшують покарання ОСОБА_2 суд відносить те, що підсудна щиро покаялась.

До обставини, що обтяжує покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного спяніння..

Зважаючи на викладене, суд уважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі на строк необхідний та достатній для її виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нею нових злочинів.

Також суд уважає за необхідне застосувати ст. 71 КК України, частково зарахувавши до призначеного покарання не відбуту частину покарання за попереднім вироком оскільки даний злочин було вчинено підсудною в період іспитового строку за попереднім вироком.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Долю речових доказів та питання про судові витрати по справі суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України й за цим законом призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 71 КК України, із застосуванням п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України згідно якої при складанні покарань за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий, виходячи зі співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду від 23.04.2010 року у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати із часу її затримання 19 листопада 2010 року.

Речовий доказ мобільний телефон „Nокіа 1600, який згідно розписки про збереження перебуває на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу вважати повернутим власнику ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи № 217 від 5.09.2010 року в розмірі 258 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 р/р 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській обл., МФО 827013.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із моменту його проголошення, а для засудженої у цей же строк із часу отримання копії вироку.

Суддя Сидоренко Р.В.