Вирок № 49804412, 30.11.2010, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-450/2010

1-450/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

при секретарях Харченко Ю.А.,

за участю прокурора Клименко В.А.,

захисника підсудного, адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 8 вересня 2007 року з метою отримання кредиту прийшов до Охтирського відділення закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк, яке знаходилось за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, пл. Жовтнева, 4. У зазначеній установі йому було розяснено умови кредитування серед яких у обовязкова необхідність укладення договору поруки. Маючи на меті отримання кредиту ОСОБА_2 вирішив підробити договір поруки від імені своєї дружини ОСОБА_3. З метою реалізації свого злочинного наміру направленого на підроблення договору поруки від імені своєї дружини він звернувся до експерта з мікрокредитування ОСОБА_4, яка займається підготовкою всіх документів для видачі кредиту та виготовила договір поруки з Банком за №1417/1-МК від імені ОСОБА_3, із проханням надати проект зазначеного договору йому на руки, мотивуючи, тим, що його дружина нібито зайнята й не може підійти до банку. Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 ОСОБА_4 віддала йому зазначений проект договору. Після цього, ОСОБА_2 діючи умисно, підробив підпис у договору поруки №1417/1-МК від 3.09.2007 р. від імені своєї дружини ОСОБА_3, чим вчинив підробку офіційного документу. Зазначений підроблений договір поруки ОСОБА_2 надав банку для підтвердження поруки з метою отримання кредиту.

Крім того, він 3.09.2010 р. з метою отримання кредиту в Охтирському відділенні закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк, достовірно знаючи про умови видачі для нього кредитних коштів, до яких відноситься обовязкове поручительство, вирішив використати підроблені договори поруки, шляхом надання їх до банківської установи й таким чином, отримати кредит. З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на використання підроблених документів він звернувся до експерта з мікрокредитування ОСОБА_4, яка підготувала договір поруки №1417/1-МК із ОСОБА_5 та №1417/2-МК зі ОСОБА_6 та попросив її щоб вона надала йому ці договори порук, і він їх відніс до поручителів для підписання, мотивуючи своє прохання тим, що вони ніби то зайняті, і не можуть підійти до Банку. Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 на його прохання ОСОБА_4 віддала йому надруковані, але не підписані договори поруки, а також надрукований і не підписаний самим ОСОБА_2 кредитний договір №1417-МК від 3.09.2007 р. Вийшовши із зазначеними договорами із приміщення банку ОСОБА_2 один із зазначених договорів, а саме договір поруки від імені дружини ОСОБА_3 підробив сам, підписавшись у ньому замість неї, а інший договір поруки №1417/2-МК від імені ОСОБА_6 був підроблений іншою особою. Достовірно знаючи про підробку зазначених договорів ОСОБА_2 вирішив надати їх до банківської установи з метою отримання кредиту. Разом із цими підробленими договорами поруки ОСОБА_2 надав банку кредитний договір від його імені за №1417-МК від 3.09.2007 р., і який був підписаний не ним, а іншою особою. Усвідомлюючи що договори поруки та сам кредитний договір є підробленими він надав зазначені офіційні документи до банку чим використав їх із метою отримання кредиту.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно підробив договір поруки, поставивши в ньому підпис замість своєї дружини. Також він визнає, що надав банку підроблені кредитний договір та договори поруки, завдяки чому в подальшому отримав кредит. Оскільки всі події були досить давно, то більше він нічого не памятає.

Допитана як свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює експертом із мікрокредитування в Охтирському відділенні ПАТ КБ „ПриватБанк .У червні 2007 р. до їхнього банку прийшов клієнт ОСОБА_2, який до цього мав гарну репутацію. Він побажав отримати кредит у сумі 50000 доларів США з метою придбання вантажного автомобіля. Нею було розяснено позичальнику умови отримання кредиту, а саме необхідність надання заяви, паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва про державну реєстрацію як приватного підприємця, патент та ін. Також, серед іншого, ОСОБА_2 повинен був знайти поручителя та надати заставне майно, сума якого перекривала б суму отриманого кредиту. Він погодився на зазначену пропозицію. 19.06.2007 р. оскільки підсудний пояснив, що в нього нерозбірливий почерк, вона допомогла йому скласти заяву на отримання кредиту. Наступного дня підсудний приніс документи, які від нього вимагались, але його дружина, як поручитель не прийшла, а він сам приніс її паспорт. Дружина підсудного також була порядним клієнтом банку, і вона її знала, однак особистих стосунків із нею не підтримувала. Керівник відділення повідомив їй що даній людині слід видати кредит, і всі ці питання будуть узгоджені з керівництвом у м. Суми. Зібравши необхідні документи в тому числі й на заставне майно вона склала резюме яке надіслала до кредитного комітету в м. Суми. У подальшому кредитний комітет виніс рішення про надання суми кредиту під заставу квартири та за наявності двох поручителів. Після цього підсудний приніс їй паспорт ще одного поручителя, ОСОБА_6 Знявши копії із зазначеного документу вона знову направила документи на погодження в м. Суми. Через деякий час ОСОБА_2 приходив у відділення банку та повідомив їй про небажання отримувати кредит через зависоку відсоткову ставку, але в кінці серпня він усе - таки прийшов до банку та повідомив, що кредит йому потрібен. Документи знову були направлені до кредитного комітету, який надав згоду на видачу кредиту в сумі 45000 доларів США. ОСОБА_2 погодився на зазначену суму кредиту й 3.09.2010 р. він прибув до відділення Банку для оформлення документів на його отримання. Однак приїхав він сам без поручителів. На його пропозицію вона надала йому документи необхідні для оформлення договору іпотеки, і він разом начальником відділення ОСОБА_8 поїхав до нотаріуса ОСОБА_9 для їх належного оформлення. Через деякий час вони повернулись та привезли належним чином оформлений договір іпотеки. До цього часу в неї вже були виготовлені та роздруковані проекти договорів поруки, а саме договір поруки №1417/1-МК за яким поручителем за кредитом виступала дружина підсудного ОСОБА_5, та договір поруки №1417/2-МК за яким поручителем за кредитом підсудного виступив ОСОБА_6. Також нею був виготовлений та роздрукований сам кредитний договір №1417-МК від 3.09.2007 р.. ОСОБА_2 пояснив, що поручителі прийти не зможуть і попрохав самому за них поставити підписи. Вона пояснила що так робити не можна. Він погодився, і попросив взяти ці документи на руки, і узгодити питання як краще вчинити безпосередньо з керівником відділення ОСОБА_8. Оскільки він раніше зарекомендував себе з позитивного боку, вона повірила йому та надала зазначені документи. Він взяв документи та кудись пішов. Через деякий час він повернуся та надав усі договори з підписами як поручителів, так і його особисто в кредитному договорі. Вона не звіряла їх, оскільки самих поручителів у відділенні банку не було, повірила підсудному на слово. За вказівкою керівника відділення дані договори були скановані та направлені за відповідною процедурою на затвердження. Цього ж дня підсудний отримав усю суму кредиту. Сплачував за кредитом на протязі 7 місяців, а потім у нього розпочались проблеми по його погашенню.

Допитана як свідок ОСОБА_3 показала, що знала про те, що її чоловік у вересні 2007 р. отримував кредит у банку в сумі 45000 доларів США. Але про те, що вона має бути в нього поручителем за зазначеним кредитом він їй не говорив. Її паспорт був у загальнодоступному місці, він взяв його без її відому.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що він особисто не виступав поручителем за кредитними зобовязаннями ОСОБА_2

Крім того ,вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується також іншими перевіреними в судовому засіданні доказами:

●Кредитною справою по оформленню кредитного договору 1417-МК від 3.09.2007 р., .укладеного між ЗАТ КБ „ПриватБанк з одного боку та ОСОБА_2 з іншого (а.с. 39-40)

●Матеріалами почеркознавчої експертизи № 135 від 26.09.2010 р. згідно якої підпис на договорі поруки №1417-МК від 3.09.2007 р. від імені своєї дружини ОСОБА_3 в графі поручитель, виконаний не нею, а ОСОБА_2 підписи в договорі поруки №1417/1-МК за яким поручителем за кредитом виступала дружина підсудного ОСОБА_5, та в договорі поруки №1417/2-МК за яким поручителем за кредитом підсудного виступив ОСОБА_6 у графі поручитель поставлені іншою особою (а.с. 200-209);

●Протоколами очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у ході яких останні наполягли на наданих ними раніше показах (а.с. 124-125, 12-123)

За таких обставин, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності суд уважає, що винність підсудного ОСОБА_2 вчиненні злочинів доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за:

-ч. 1 ст. 358 КК України, - підроблення документа, який посвідчується особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем;

-ч. 3 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2, покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, його стан здоровя перебуває на обліку в лікаря терапевта в поліклініці з діагнозом: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 1 ступеню. Згідно висновку стаціонарної судово - психіатричної експертизи ОСОБА_2 незважаючи на наявне в нього захворювання у вигляді органічної етіології внаслідок дегенеративних захворювань головного мозку та наявність ознак розладів особистості та поведінки в період часу до якого відноситься скоєння інкримінованих йому у вину протиправних діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

До обставини, що помякшує покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, обставини справи, з урахуванням особи ОСОБА_2 тяжкості вчинених ним злочинів, суд приходить до переконання, що йому необхідно за кожен із них призначити покарання у виді штрафу.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Питання про судові витрати суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК У країни, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України й призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот пятдесят) гривень;

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу в сумі 510 (пятсот десять) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот пятдесят) гривень

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення почеркознавчої експертизи № 135 від 26.09.2010 року в розмірі 1417 грн. 68 коп., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 р/р 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській обл., МФО 827013.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із часу його проголошення.

Суддя: Р.В.Сидоренко