Постанова № 49794294, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" вересня 2015 р. справа № П/811/845/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. в справі № П/811/845/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олія» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Олія» (далі - ТОВ «Світ Олія») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Світловодська ОДПІ) про визнання скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2014 р. № 0004241500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 36418,00 грн., в тому числі за основним платежем - 29184 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7296,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано встановлення органом державної податкової служби фактів не підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, неможливості контрагентів проводити господарську діяльність, про що свідчить відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність достатніх трудових ресурсів тощо. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Широко» у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі, документів, що підтверджують використання матеріалів у виробництві, сертифікатів якості, специфікацій до договорів. Позивачем не надано підтвердження здійснення виробництва. Відсутність технічних паспортів на автомобілі (причепи) обумовлює не підтвердження факту одночасного постачання (отримання) декількох видів палива за одну поставку. Крім того, апелянт вказує на відсутність інформації щодо наявності основних засобів, на яких здійснюється виробництво.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Олія» зареєстроване 15.05.2012 р., код ЄДРПОУ 38066068, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200049862, перебуває на податковому обліку в Світловодській ОДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, що Світловодської ОДПІ проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Світ Олія» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2014 рік, березень 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Флавер Плюс», з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2013 рік, грудень 2013 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Широко, за наслідками якої складено акт № 315/2200/38066068, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29184 грн. за 2013 р. по операціям з ТОВ «Широко»; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 69875 грн., в тому числі по ТОВ «Широко» за грудень 2013 р. - на 30720 грн., по ТОВ «Флавер Плюс» за березень 2014 р. - на 39155 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014 р. № 00042415 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 36418,00 грн., в тому числі за основним платежем - 29184 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7296,00 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Широко», що підтверджується копією договору поставки № 0212 ДТП від 02.12.2013 р., здійснення господарських операцій за яким суд першої інстанції вважав доведеним первинними документами наявними в матеріалах справи, тому суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність формування валових витрат у спірному періоді.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Світловодською ОДПІ проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Світ Олія» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2014 рік, березень 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Флавер Плюс», з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2013 рік, грудень 2013 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Широко, за наслідками якої складено акт № 315/2200/38066068, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29184 грн. за 2013 р. по операціям з ТОВ «Широко»; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 69875 грн., в тому числі по ТОВ «Широко» за грудень 2013 р. - на 30720 грн., по ТОВ «Флавер Плюс» за березень 2014 р. - на 39155 грн.

Предметом оскарження за даним позовом є прийняте на підставі цього акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 05.08.2014 р. № 00042415 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 36418,00 грн., в тому числі за основним платежем - 29184 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7296,00 грн.

З акту перевірки, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вбачається, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені через те, що податковий орган вважав, що правочини, укладені між ТОВ «Широко» та ТОВ «Світ Олія», не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки Світловодською ОДПІ отримано від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 21.05.2014 р. за № 297/26-53-22-04-15-37293733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Широко» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків - продавцями за період з 01.10.2013 р. по 30.04.2014 р. та постачальниками за період з 01.10.2013 р. по 30.04.2014 р.», тому встановлено, що зустрічною звіркою ТОВ «Широко» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу «постачальник-покупці». Тому відповідачем зазначено про завищення позивачем витрат на суму 153600 грн. через неправомірне включення до витрат накладних, отриманих від ТОВ «Широко».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Світ Олія» укладено з ТОВ «Широко» договір поставки № 0212ДТП на відпуск паливно-мастильних матеріалів від 02.12.2014 р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Широко») зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним та мастилами автотранспорту позивача, який зобов'язується приймати та оплачувати надані паливно-мастильні матеріали згідно з відомостями на автозаправних станціях, які є власністю постачальника

З посиланням на вказаний договір ТОВ «Широко» на адресу позивача виписані накладні № РН-00074 від 16.12.2013 р., № РН-00075 від 18.12.2013 р., № РН-00076 від 20.12.2013 р., № РГ-00077 від 23.12.2013 р., податкові накладні № 40 від 23.12.2013 р. на суму 49920 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8320 грн., № 39 від 20.12.2013 р. на суму 48960 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8160 грн., № 37 від 16.12.2013 р. на суму 38400 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6400 грн., № 38 від 18.12.2013 р. на суму 47040 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7840 грн. Крім того, на підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано відомість на відпуск паливно-мастильних матеріалів (дизельного пального), в якому зазначено номери накладних, дати, марка та держані номери транспортних засобів, номер шляхового листа, прізвище водія, кількість відпущеного пального, акт звірки взаємних розрахунків, платіжні доручення про оплату палива на суму 184320 грн., а також подорожні листи на автомобілі.

В матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача.

Суми, сплачені позивачем контрагенту, віднесені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені позивачем у складі податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата вартості товарів (робіт, послуг); факт сплати вартості товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися відповідними первинними документами, що підтверджують здійснення витрат, підтвердження пов'язаності здійснених витрат з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З наданих позивачем документів, якими він підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, не вбачається змісту господарських операцій: на яких саме автозаправних станціях проводилось заправлення пальним транспортних засобів; чи належать транспорті засоби, які зазначені у відомостях на відпуск пального, позивачу; чи перебувають водії, зазначені у відомостях на відпуск пального, у трудових відносинах з позивачем.

Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють надані документи сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладеного між позивачем та ТОВ «Широко» договорів.

Позивачем не надано доказів використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Вказані обставини свідчать, що позивачем товари за спірним договором у власній господарській діяльності не використовувались, що підтверджує висновки акту перевірки щодо відсутності зв'язку витрат з придбання товару з господарською діяльністю позивача.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, оскільки наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення певної господарської операції і, як наслідок, правомірності віднесення позивачем сум до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Необґрунтованість формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обумовлює правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. в справі № П/811/845/1 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 р. в справі № П/811/845/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олія» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти в справі № П/811/845/15 нову постанову.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олія» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко