Постанова № 49793313, 18.04.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.04.2012 р. справа №5006/12/7-63/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Москальової І.В., Мясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області

на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. у справі №5006/12/7-63/ 2012 (суддя Тоцький С.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарі», м. Київ

про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарі», м. Київ, про визначення до стягнення з відповідача 2 883 576,00грн. боргу з урахуванням суми займу (689 000,00грн.), відсотків (447961,00грн.), інфляційних (385840,00грн.), 3% річних (103350,00грн.) та пені (1 257 425,00грн.) станом на 20.02.2012р.; звернення стягнення на предмет іпотеки - 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11; визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11 шляхом передачі права власності на дане приміщення від відповідача ТОВ «Трансмарі»позивачу у рахунок виконання зобовязань за договором іпотеки; прийняття рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування предметом іпотеки - 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11, зобовязання відповідача звільнити спірне нежитлове приміщення та передати його у володіння позивача з моменту набрання рішенням законної сили; прийняття рішення про передачу в натурі позивачу 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11 та його вселення в дане приміщення.

Ухвалою від 24.02.2012р. господарський суд Донецької області повернув без розгляду зазначену позовну заяву на підставі п.п. 1,5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Висновок про необхідність повернення без розгляду позовної заяви місцевий господарський суд обґрунтував, посилаючись на не зазначення у позовній заяві повного найменування підприємства відповідача, а також на те, що позивачем обєднано в одній позовній заяві вимоги, які не є однорідними, а їх підстави є взаємовиключними, оскільки позивач одночасно просив стягнути з відповідача суму позики, звернути стягнення на майно, яке було передано позивачу в іпотеку в забезпечення виконання основного зобовязання (повернення позики) та визнати право власності на предмет іпотеки. За вказаних обставин місцевий господарський суд вирішив, що сумісний розгляд таких позовних вимог буде суттєво перешкоджати вирішенню спору та зволікати процес.

Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду спору по суті.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник з огляду на текст позовної заяви зазначає, що господарським судом безпідставно застосовано в якості підстави для її повернення твердження про не зазначення повного найменування відповідача. Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що усі заявлені вимоги відповідають чинному законодавству України, а також не можуть бути заявлені та розглянуті окремо, оскільки ґрунтуються на одному договорі між одними й тими особами та витікають одна із одної.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 02.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, а також зважаючи на встановлений ст. 102 ГПК України пятнадцятиденний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного позову є визначення до стягнення з відповідача 2 883 576,00грн. боргу з урахуванням суми займу (689 000,00грн.), відсотків (447961,00грн.), інфляційних (385840,00грн.), 3% річних (103350,00грн.) та пені (1 257 425,00грн.) станом на 20.02.2012р.; звернення стягнення на предмет іпотеки - 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11; визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11 шляхом передачі права власності на дане приміщення від відповідача ТОВ «Трансмарі»позивачу у рахунок виконання зобовязань за договором іпотеки; прийняття рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування предметом іпотеки - 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11, зобовязання відповідача звільнити спірне нежитлове приміщення та передати його у володіння позивача з моменту набрання рішенням законної сили; прийняття рішення про передачу в натурі позивачу 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11 та його вселення в дане приміщення.

З тексту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги випливають із укладених між сторонами 17.02.2005р. договорів іпотеки, за якими відповідач отримав від позивача 689 000,00грн. Займи були отримані відповідачем під заставу належного йому на праві власності майна 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11. Умовами договору сторони визначили, що у разі невиконання договірних зобовязань, забезпечених іпотекою, право власності на предмет іпотеки переходить до позивача за суму 689 000,00грн. У звязку з невиконанням відповідачем обовязку з повернення коштів, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права з вимогами до відповідача повернути суму займу з урахуванням процентів, інфляційних та штрафних санкцій, а також з огляду на невиконання відповідачем зобовязання, забезпеченого іпотекою, - звернути стягнення на предмет іпотеки: 16/100 частин нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Кранштадська, 11, визнати за позивачем права власності на вказане майно, визнати відповідача таким, що втратив право користування цим майном, зобовязати відповідача звільнити спірне приміщення та передати його у володіння позивача з моменту набрання рішенням законної сили, а також передати в натурі позивачу і вселити його у вказане приміщення.

Згідно ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у разі, якщо порушено правила поєднання вимог або обєднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, оскільки позовні вимоги в даному випадку обєднані між собою договорами займу-іпотеки від 17.02.2005р., укладеними між сторонами у справі, та стосуються виконання зобовязань за даними договорами, судом першої інстанції безпідставно зазначено про неоднорідність позовних вимог, взаємовиключність їх підстав, у звязку з чим неможливість їх обєднання в одному позові, та застосовано до даних правовідносин п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилається на порушення позивачем пункту 2 ч.1 ст. 63 ГПК України не зазначення повного найменування відповідача, тоді як повертає позовну заяву на підставі, зокрема, п. 1 ч.1 ст. 63 ГПК України - підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано - чого в даному випадку взагалі не вбачається.

Стосовно зазначення в позовній заяві найменування відповідача як ООО «Трансмарі», судова колегія вважає за необхідне зауважити, що позивачем вказаний також код ЗКПО підприємства 30735894.

Так, Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №17 від 14.02.2011р. відповідно до пункту 3.15 розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу дванадцятого частини другої статті 7 та статті 221 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»та з метою надання на безоплатній основі судам загальної юрисдикції безперешкодного доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було затверджено Положення про порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто на даний час у місцевого господарського суду існує технічна та законодавчо встановлена можливість отримати відомості щодо повного найменування підприємства, його місцезнаходження та стану юридичної особи.

За таких обставин, з огляду на невмотивоване посилання суду на неможливість розгляду даної позовної заяви у звязку з обєднанням в ній кількох неоднорідних взаємовиключних вимог, а також у звязку із зазначенням останнім різних пунктів частини 1 статті 63 ГПК України в мотивувальній частині (п.1 і п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України), судова колегія вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. у справі №5006/12/7-63/2012 такою, що винесена з невірним застосуванням норм процесуального права, а відтак такою, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал, зокрема, про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105, ст.106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. у справі №5006/12/7-63/ 2012 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. у справі №5006/12/7-63/2012 скасувати.

Справу №5006/12/7-63/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарі», м. Київ, про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення грошових коштів - передати на розгляд господарському суду Донецької області.

Головуючий суддя (доповідач):Н.В. Будко

Судді:І.В. Москальова

ОСОБА_2

Надруковано примірників-6

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС