Постанова № 49793302, 20.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.07.2012 р. справа №5009/1243/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 24.04.2012р.; ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 13.07.2012р.від відповідача:не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід17.05.2012р. (повний текст підписано 22.05.2012р.)у справі№5009/1243/12 (суддя Соловйов В.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжядо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжяпро розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.05.2012р. у справі №5009/1243/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя задоволений та розірвано договір № 05/01/11-13/Е-3 оренди нежитлового вбудованого приміщення від 05.01.2011р. з 31.01.2012р., зобовязано відповідача прийняти від позивача за актом прийому-передачі орендоване нежитлове вбудоване приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів,3 (приміщення № 75, № 76) та підписати акти прийому-передачі цього приміщення.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у звязку з тим, що наведене рішення не відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що підстави для застосування ст.652 Цивільного кодексу України відсутні. Також скаржник зазначає, що одностороння відмова від договору не допускається.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, про що також зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не зявився, поважних причин незявлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі незявлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про розірвання договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р., зобовязання відповідача прийняти за актом прийому-передачі орендоване нежитлове приміщення та підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення.

Позовні вимоги до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя обґрунтовані тим, що у звязку зі складною економічною ситуацією, яка виникла у позивача та враховуючи, що позивач не в змозі в подальшому орендувати за таку орендну плату приміщення, останній був змушений звернутись до відповідача з пропозиціями про розірвання спірного договору оренди від 05.01.2011р. та з пропозицією підписати акт прийому-передачі орендованого за договором приміщення, які залишенні відповідачем без відповіді. Також, позивач зазначає, що з 31.01.2012р. останній орендовані приміщення не займає, господарську діяльність у наведених приміщеннях не здійснює. Всі прохання та пропозиції передати приміщення за актом приймання-передачі відповідач проігнорував. ОСОБА_7 того, як стверджує позивач, відповідно до листа Державної служби України з лікарських засобів від 03.02.2012р. № 507-5.0.1/5.0/24-11 прийнято рішення про внесення змін до ліцензійного реєстру по ліцензії АВ 419684 від 27.02.2009р. щодо припинення діяльності відокремленим підрозділом суб'єкта господарювання ТОВ „ЮНИС на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами за адресою: Аптека „Соціальний проект „Благодія № 19, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3, прим. № 75, 76 (наказ № 62 від 31.01.2012р.). На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 291 Господарського кодексу України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Місцевий господарський суд визнав доведеними ті обставини, на які посилався позивач, та задовольнив позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, 05.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжя (Орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, м. Запоріжжя (Орендодавець) укладений договір оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3, згідно п.1.1 якого Орендодавець на правах власника передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: нерухоме майно (Майно), а саме: відокремлені обєднанні вбудовані нежитлові приміщення, з окремим входом, загальною площею 116,1м.кв., які знаходяться на першому поверсі девятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3, прим. №№ 75, 76, загальною вартістю 312 650,00 грн. згідно звітів про незалежну експертну оцінку. Призначення обєднаних приміщень (мета використання) під аптеку ТОВ „ЮНИС(п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що вступ в користування Майном наступає одночасно з підписанням сторонами ОСОБА_8 прийому-передачі вказаного майна.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних його умов та підписання сторонами тексту договору (п. 1.6 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору, передача приміщень в оренду здійснюється за вартістю, вказаною в п. 1.1 цього Договору згідно з актом прийому-передачі (Додаток № 1).

У фактичне користування нежитлове приміщення було передано орендарю 05.01.2011р. згідно з актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду.

Згідно п. 2.4 договору, приміщення повертаються Орендодавцеві за ОСОБА_8 прийому-передачі.

Майно вважається переданим/прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання ОСОБА_8 прийому-передачі. Датою передання/приймання Майна - є дата підписання ОСОБА_8 прийому-передачі. За відсутності такого ОСОБА_8 не мають права посилання на інші докази часу приймання/передання Майна, окрім випадку необґрунтованого ухилення однією із Сторін від підписання ОСОБА_8 (п. 2.5 договору).

У п.3.4 договору сторони домовились, що базова вартість оренди приміщень за повний місяць оренди становить 17 000,00 грн. За перший місяць оренди орендна плата дорівнює базовій орендній платі за повний місяць оренди в перерахунку на кількість днів оренди (якщо орендна плата починається не з першого дня місяця). За наступний місяць орендна плата розраховується як базова вартість оренди за повний місяць помножена на індекс інфляції першого місяця оренди. І так надалі, з урахуванням індексу інфляції. В склад орендної плати не входить ПДВ.

Орендна плата може бути змінена за угодою сторін (п.3.5 Договору).

Додатковими угодами № 1 від 01.09.2011р., №2 від 01.10.2011р., №3 від 01.11.2011р. до договору № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. сторони узгодили, що орендна плата за період орендного користування приміщенням вересень 2011 року, жовтень 2011р. та листопад 2011р. складає 8 500,00грн. за повний місяць. Всі інші умови Договору залишаються в силі без будь-яких змін.

Також, додатковою угодою № 4 від 01.12.2011р. до договору № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. сторони узгодили, що орендна плата за період орендного користування приміщенням в грудні 2011 року складає 8 500,00 грн. за повний місяць та не підлягає індексації. Всі інші умови договору залишаються в силі без будь-яких змін.

В склад орендної плати не входять витрати за споживання електро-, теплоенергії та води, користування телефонним звязком, комунальні, експлуатаційні витрати та будь-які інші витрати повязані з експлуатацією приміщень (п.3.7 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладений на період з 05.01.2011р. до 31.12.2013р., строком до 3-х років. Умови договору є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладання встановлено правила, які погіршують становище орендаря. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за один місяць до закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором.

Згідно із п. 10.2 договору, внесення змін, припинення або розірвання договору оренди можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни і доповнення які вносяться розглядаються сторонами в 20-ти денний строк.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі обєкта оренди; банкрутства орендаря.

З усіх питань, що неурегульовані цим договором, сторони керуються діючим законодавством (п. 11.4 договору).

Позивач листами №90 від 28.12.2011р. та №94 від 13.01.2012р. пропонував розірвати існуючий договір від 05.01.2011р.

Відповідно до повідомлення „Про припинення діяльності відокремленим підрозділом ліцензіата від 23.01.2012р. (додаток 7 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами), ліцензіат ТОВ „ЮНИС, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, 30, повідомляє Державну службу України з лікарських засобів про припинення діяльності відокремленого підрозділу, а саме Аптека „Соціальний проект „Благодія № 19 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3, приміщення №№ 75, 76.

Згідно наказу № 29/01 від 27.01.2012р. директора ТОВ „ЮНИС ОСОБА_7, погодженого з головним бухгалтером ОСОБА_9, аптеку № 19 зачинено у звязку з виробничою необхідністю з 29.01.2012р.

Листом директора Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба України) ОСОБА_10 від 03.02.2012р. № 507-5.0.1/5.0/24-11 ТОВ „ЮНИС повідомлено, що за результатами розгляду повідомлення товариства (реєстраційний № 510 від 26.01.2012р.) Держлікслужбою України прийнято рішення про внесення змін до ліцензійного реєстру по ліцензії АВ419684 від 27.02.2009р. щодо припинення діяльності відокремленим підрозділом господарювання: ТОВ „ЮНИС, м.Запоріжжя, вул. Новгородська, 30 на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами за адресою: Аптека „Соціальний проект „Благодія № 19, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 3, прим. №№ 75, 76.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував його положеннями ст.651, ст.652 Цивільного кодексу України. Вказуючи при цьому на те, що умови оренди змінились та на даний час є невигідними для орендаря з огляду на велику орендну плату. При цьому, за твердженням позивача, останній господарську діяльність у орендованому приміщенні не здійснює, оскільки діяльність відокремленого підрозділу позивача припинена.

Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього кодексу.

Частиною 3 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Одночасно, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Також можливість зміни та розірвання договору на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України може мати місце лише за виключних обставин, у разі істотної зміни обставин. Ускладнення, є тими виключеннями, які є достатніми для зміни та розірвання договору за згодою сторін, зокрема, ускладненням вважаються випадок, коли відбуваються події, суттєвим чином змінюючи рівновагу договірних обов'язків в силу збільшення для сторони вартості виконання, або зменшення цінності отримуваного стороною виконання.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки позивач посилається на відповідні обставини, то обовязок з доказування істотного порушення договору відповідачем покладається саме на позивача. Наразі, позивачем не надано суду доказів на підтвердження зазначеного, тобто істотного порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. та настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, неналежного виконання відповідачем умов наведеної угоди. Навпаки, відповідач належним чином виконував умови договору щодо надання послуг з оренди, що не заперечується позивачем.

При цьому, припинення діяльності відокремленого підрозділу позивача, припинення господарської діяльності у орендованому приміщенні, нерентабельність та неприбутковість відокремленого підрозділу позивача стосується діяльності позивача, ризик зміни обставин щодо доцільності його утримання в орендованому приміщенні цілком покладається на нього та не може бути ризиком іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін, тому наведене не може вважатися істотним порушенням умов договору та настання істотної зміни обставин в розумінні ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, а відтак і підставою для розірвання договору. Договір оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. повністю відповідав законодавству, яке діяло на момент його укладення.

Одночасно, посилання позивача на ст.773 Цивільного кодексу України щодо користування майном не за призначенням колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки ч.ч.1, 2 ст.773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. При цьому, ст.783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Таким чином, у разі користування майном не за цільовим призначенням право на розірвання договору оренди належить виключно орендодавцю.

Наразі, право на розірвання договору оренди з ініціативи орендаря закріплено у ст. 784 Цивільного кодексу України з якої вбачається, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

В свою чергу, позивачем не доведено наявність підстав для розірвання спірного договору оренди з ініціативи орендаря.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з природи орендних правовідносин, орендодавець розраховує на отримання орендної плати за використання орендарем переданого йому майна за вказаним в договорі цільовим призначенням, а орендар на можливість використання орендованого майна протягом обумовленого сторонами в договорі строку оренди та за обумовленою орендною ставкою.

Наразі, розмір орендної плати погоджений обома сторонами у відповідних додаткових угодах до договору. Тому розірвання договору позбавить відповідача того, на що він розраховував при його укладенні, а саме можливості отримання орендних платежів протягом обумовленого договором строку.

З огляду на вищевикладене, оскільки доводи позивача не підтверджують істотного порушення відповідачем договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р. в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України та настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р., зобовязання відповідача прийняти за актом прийому-передачі орендоване нежитлове приміщення та підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення підлягають залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012р. у справі №5009/1243/12 підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012р. у справі №5009/1243/12 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя про розірвання договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011р., зобовязання відповідача прийняти за актом прийому-передачі орендоване нежитлове приміщення та підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНИС, м. Запоріжжя на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Запоріжжя витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 16.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 19.07.2012р.

ГоловуючийО.А. Марченко

Судді:О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 ГСЗО;

1 ДАГС.