Рішення № 49792795, 14.01.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2010 р. Справа № 10/124.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промітех, м. Чернівці

до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії Чернівецьке Центральне відділення Промінвестбанку, м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_1, м. Чернівці

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_2, дов. від 19.11.2009 р.

Третя особа не зявилася

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса № 4018 від 04.08.2009 р., вчиненого нотаріусом ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення боргу в сумі 162308,78 грн. з відповідача на користь позивача за рахунок заставленого майна екскаватора Борекс-2201 суперечить чинному законодавству, зокрема, нотаріус невірно визначила предмет угоди, на підставі якої вчинила виконавчий напис, у виконавчому написі не зазначено складових частин боргу, окрім того, Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень визначено порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі рішення суду або в позасудовому порядку, яким не передбачено такого виду звернення стягнення як виконавчий напис нотаріуса, недотримання встановленої законом процедури стягнення порушує права та інтереси позивача.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.09.2009 р. Ухвалою від 16.09.2009 р. за клопотанням позивача вжито заходи до забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 4018 від 04.08.2009 р.

Відповідач надав відзив і доповнення до відзиву, в яких позов не визнав, посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено у відповідності до законодавства України на підставі нотаріально посвідченого договору застави, умовами якого передбачено право заставодержателя позивача безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на договорі застави.

Нотаріус ОСОБА_1 надала відзив, у якому проти позову заперечує з тих підстав, що виконавчий напис № 4018 від 04.08.2009 р. вчинено нею у відповідності до п. 4.2.2 договору застави транспортного засобу, п. 6 ст. 20 Закону України Про заставу, постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 Закону України Про нотаріат на підставі поданих позивачем документів для задоволення вимог по дійсній вимозі, що випливає з укладеного між сторонами кредитного договору № 1355 від 31.05.2006 р. з наступними змінами.

У судових засіданнях протягом розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив здійснити процесуальну заміну відповідача його правонаступником Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії у м. Чернівці. Третя особа в судові засідання не зявилася.

Ухвалою від 13.11.2009 р. за взаємною згодою сторін строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців.

Ухвалою від 21.12.2009 р. у звязку з поданням відповідачем доповнень до відзиву розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 14.01.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2010 р. не зявився, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення всіх викликаних до суду осіб про місце, дату і час судового розгляду справи в засіданні 14.01.2010 р., надіслання позивачеві доповнень до відзиву, тому підстав для відкладення розгляду справи з причин неявки представника позивача і третьої особи суд не вбачає.

Заслухавши пояснення учасників спору, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні відносини, суд встановив наступне.

31.05.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією Чернівецьке Центральне відділення Промінвестбанку ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Промітех було укладено Кредитний договір № 1355 (далі Кредитний договір), згідно з яким Банк (відповідач) надає Позичальнику (позивачеві) кредит у сумі 132000 грн. з кінцевим терміном повернення 30.05.2009 р. з погашенням згідно графіка, а саме по 44000 грн. не пізніше відповідно 19.04.2009 р. та 09.05.2009 р., решту 440000 грн. не пізніше 30.05.2009 р. (а.с. 11-14).

Згідно з умовами Кредитного договору:

- відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи з встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 18 річних (п. 3.2);

- відсотки за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно 25 числа, також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього Договору,

сплачуються Позичальником в термін з дати нарахування до 1 числа наступного місяця... (п.3.4);

- у випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 28 річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 цього Договору (п. 3.5);

-забезпеченням кредиту є застава транспортних засобів (п. 3.10);

- за управлінням кредитом Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 1% річних від фактичної заборгованості кредиту. Комісійна винагорода за управлінням кредитом нараховується банком щомісячно 25 числа, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього Договору та сплачується Позичальником в термін з дати нарахування до 1 числа наступного місяця... (п. 3.13);

- Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли Позичальник не виконав у строк свої обовязки по поверненню кредиту, та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інші обовязки по сплаті грошових коштів, передбачених цим Договором, а також якщо Позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний в п. 2.2 цього Договору (п. 4.3.4);

- за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3).

У подальшому сторони вносили зміни до Кредитного договору, зокрема, уклали Договір № 3124 від 13.12.2007 р. та Договір № 998 від 01.08.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору № 1355 від 31 травня 2006 р.

Відповідно до договору № 3124 від 13.12.2007 р. сторони внесли зміни до п. 2.2 Кредитного договору, виклавши його в наступній редакції:

2.2. Кінцевий термін повернення кредиту 30 травня 2009 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися Позичальником у відповідності до наступного графіка:

-44000,0 грн. не пізніше 19 квітня 2009 р.;

-44000,0 грн. не пізніше 09 травня 2009 р.;

-44000,0 грн. не пізніше 30 травня 2009 р.

У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.4 цього Договору датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту (а.с. 19).

Згідно з договором про внесення змін № 998 від 01.08.2008 р. сторони змінили п. 3.2 Кредитного договору і встановили, що відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20 річних (а.с. 16).

01 червня 2006 року між АК Промислово-Інвестиційний банк і ТОВ Промітех також було укладено нотаріально посвідчений договір про заставу транспортного засобу (далі Договір застави, а.с. 16-18).

Відповідно до розділу І. Предмет договору цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя (Банку), що випливають з Кредитного договору № 1355 від 31 травня 2006 року, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем (ТОВ Промітех), за умовами якого останній зобовязаний повернути Заставодержателю до 30 травня 2009 року заборгованість по кредиту у розмірі 132 000 гривень, сплатити відсотки за користування ним у розмірі 18 річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28 річних, комісію за управління кредитом в розмірі 1 відсоток річних від фактичної заборгованості кредиту, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Заставодавцем умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Крім цього, заставою забезпечені інші зобовязання Заставодавця, що виникають в силу цього Договору.

Предметом застави визначено транспортний засіб екскаватор БОРЕКС-2201, 2006 року випуску, заводський номер 198071, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Промітех на підставі свідоцтва серії АБ №297077, виданого Обласною державною інспекцією держтехнагляду Чернвецької обласної державної адміністрації 30.05.2006 р., залишковою балансовою вартістю 137 716, 67 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави та його реалізацію якщо, зокрема, у момент настання строку виконання Заставодавцем зобовязань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно Кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом, сум комісійної винагороди за управління кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

08.04.2009 р. АК Промислово-інвестиційний банк звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 з листом № 09-06/3237, у якому у звязку з невиконанням ТОВ Промітех зобовязань за Кредитним договором № 1355 від 31.05.2006 р. із змінами № 3124 від 13.12.2007 р. та № 998 від 01.08.2008 р. щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та щомісячної комісійної винагороди просив вчинити на Договорі про заставу транспортного засобу від 01.06.2006 р. виконавчий напис про стягнення з ТОВ Промітех кредитної заборгованості у розмірі 156443,78 грн., у тому числі:

- 132000 грн. заборгованість по кредиту;

- 15849,94 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з лютого 2009 р. по 04 серпня 2009 р.;

- 567,77 грн. заборгованість по комісійній винагороді за період з березня 2009 р. по 04 серпня 2009 р.;

-7326,90 грн. пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту;

-699,17 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (а.с. 35-36).

На підставі зазначеного листа та доданих до нього документів і розрахунків приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 04.08.2009 р. вчинено виконавчий напис за № 4018, відповідно до якого на підставі ст. 87 Закону України Про нотаріат та відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб - екскаватор БОРЕКС-220І, рік випуску - 2006, заводський номер 198071, двигун №686286, обєм двигуна 4750 см.куб., реєстраційний номер 06940РМ, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Промітех, ідентифікаційний код 30935767, місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Нікітіна, 37 (п/р 26006301827303 філії Відділення Промінвестбанку в місті Чернівці, МФО 356163) (а.с. 52).

За змістом виконавчого напису зазначений транспортний засіб на підставі Договору застави транспортного засобу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 01 червня 2006 року за реєстровим № 4854, переданий в заставу Акціонерному комерційному Промислово-Інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство), що знаходиться за адресою: місто Київ, провулок Шевченка 12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00039002, в особі філії Відділення Промінвестбанку в місті Чернівці, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Головна, буд. 205, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09356164, МФО 356163, рахунок № 290969021, строк платежу за яким настав 28.02.2009 року (двадцять восьмого лютого дві тисячі девятого) року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації екскаватору БОРЕКС-2201, рік випуску - 2006, заводський номер 198071, двигун № НОМЕР_2, обєм двигуна 4750 см.куб., реєстраційний номер 06940РМ, нотаріус пропонує задовольнити вимоги Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в місті Чернівці в розмірі 156443,78 гривень, що включає в себе: заборгованість по кредиту в розмірі 132000,00 гривень, заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у розмірі 15849,94 гривень, заборгованість по нарахованій та несплаченій комісійній винагороді за управління кредитом, що становить 567,77 гривень, пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту та відсотків за користування кредитом 8026,07 гривень; плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 5865,00 гривень, а всього 162308,78 гривень загальної заборгованості (а.с. 52).

11.08.2009 р. старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса про стягнення з ТОВ Промітех на користь АКП Промінвестбанк боргу в сумі 162308,78 грн. (а.с. 27).

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Аналогічне визначення застави надано в ст.1 Закону України Про заставу від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ, відповідно до якої застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст.589 ЦК України, ст. 19 Закону України Про заставу).

Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про заставу в редакції Закону України від 15.05.2003 р. N 762-IV) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч. 6 цієї статті Закону України Про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

30.01.2006 р. набув чинності Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, тобто в тому числі й застава.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Частинами 1, 3 розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, відтак, суд погоджується з доводами позивача, що ч. 6 ст. 20 Закону України Про заставу, яка передбачає можливість вчинення виконавчого напису з набранням чинності Законом Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень не може застосовуватися, оскільки цим Законом, а саме ч.1 ст. 24 визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим законом і не передбачає такого позасудового засобу звернення стягнення як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України, який набув чинності одночасно із Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як видно з Договору про заставу транспортного засобу від 01.06.2006 р., сторони позивач і відповідач у п. 4.2.2 передбачили можливість безпосереднього звернення заставодержателя до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на договору застави або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію.

Таким чином, сторони в договірному порядку погодили можливість звернення стягнення заборгованості за Кредитним договором на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, що відповідає положенням ст. 590 ЦК України щодо можливості встановлення в договорі застави іншого способу звернення стягнення на предмет застави, окрім як за рішенням суду.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та ч. 1 ст. 590 ЦК України, суд дійшов висновку, що перелік способів, зазначений у статті 24 Закону, не є виключним, оскільки заборони щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса цей Закон не містить, а однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ст. 3 ЦК України) і сторони спору скористалися цієї можливістю у відповідності до ст. 590 ЦК України.

Статтею 87 Закону України Про нотаріат та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

З розрахунків відповідача видно, що заборгованість за кредитом, визначена у виконавчому написі нотаріуса, є безспірною, на її спростування позивачем не наведено ніяких вагомих доводів та не подано доказів, які б спростовували розмір заборгованості щодо основного боргу, відсотків, комісії та пені.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи доводиться невиконання позивачем зобовязань за Кредитним договором щодо повернення в установлені строки кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом, за що йому обгрунтовано нараховано пеню (а.с. 64,71-77).

Доводи позивача, що нотаріус невірно визначила предмет угоди, на підставі якої вчинила виконавчий напис, і що у виконавчому написі не зазначено складових частин боргу, не відповідають фактичним обставинам справи та змісту виконавчого напису.

З наведених підстав суд не вбачає, що виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає виконанню в цілому, оскільки, як помилково доводить позивач, його вчинено всупереч діючому законодавству.

Разом з тим, у відповідності до ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобовязання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Як видно з п. 1.1 Договору застави, заставою забезпечено вимоги відповідача, що випливають з Кредитного договору № 1355 від 31.05.2006 р., зокрема в частині зобовязання сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 18 річних.

Договором про внесення змін № 998 від 01.08.2008 р. до Кредитного договору № 1355 від 31.05.2006 р. розмір відсотків за користування кредитом збільшено до 20% річних, однак у договір застави відповідні зміни не внесено.

Як встановлено судом, під час вчинення виконавчого напису, нотаріусом до загальної суми боргу, яка підлягає стягненню за рахунок заставленого майна, включено відсотки з розрахунку 20% річних за період з 01.02.2009 р. по 31.05.2009 р. у сумі 15849,94 грн. у той час, як заставою забезпечено відсотки з розрахунку 18% річних, які за відповідний період складатимуть 15128,76 грн. (а.с. 72,73). Різниця у сумі 721,18 грн. не підлягає стягненню за рахунок заставленого майна.

У звязку з викладеним підлягає зменшенню також пеня, нарахована за несвоєчасну сплату відсотків за період з 02.03.2009 р. по 04.08.2009 р., яка з розрахунку 18% річних має складати 641,57 грн., у частині пені на суму 57,60 грн. виконавчий напис вчинено неправомірно, ця сума за рахунок заставленого майна відшкодовуватися не повинна (а.с. 71,75).

Згідно ст. 31 Закону України Про нотаріат приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Виходячи з того, що за вчинення виконавчого напису про стягнення боргу в сумі 156443,78 грн. (132000 грн. + 15849,94 грн. + 567,77 грн. + 8026,07 грн.) нотаріус визначив плату в розмірі 5865,00 грн., з урахуванням зменшення сум відсотків та пені, які повинні відшкодовуватися за рахунок заставленого майна, у звязку з чим загальна сума боргу становитиме 155665,00 грн., плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса повинна складати:

(155665,00 грн. х 5865,00 грн.) : 156443,75 грн. = 5835,81 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме оспорюваний виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає виконанню в частині звернення стягнення на заставлене майно відсотків за користування кредитом у сумі 721,18 грн., пені в сумі 57,60 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 29,19 грн. (5865 грн. 5835,81 грн.).

Як видно із Статуту Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, він є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), відтак, у відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України відповідача у справі належить замінити його правонаступником Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк.

Окрім того, у відповідності до ст. 68 ГПК України слід скасувати забезпечення позову, застосованого згідно з ухвалою від 16.09.2009 р.

У звязку з частковим задоволенням позову стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 25, 49, 68, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Здійснити процесуальну заміну відповідача акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії Чернівецьке Центральне відділення Промінвестбанку його правонаступником Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці.

2. Позов задовольнити частково.

3.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4018 від 04 серпня 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Промітех (м. Чернівці, вул. Нікітіна, 37, код ЄДРПОУ 30935767) на користь Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Головна, буд. 205, код ЄДРПОУ 09356164) шляхом звернення стягнення на заставлене майно - екскаватор БОРЕКС-2201, 2006 року випуску, заводський номер 198071, реєстраційний номер НОМЕР_1, у частині відсотків за користування кредитом в розмірі 721,18 грн., пені в розмірі 57,60 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 29,19 грн.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Головна, буд. 205, код ЄДРПОУ 09356164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Промітех (м. Чернівці, вул. Нікітіна, 37, код ЄДРПОУ 30935767) 0,39 грн. державного мита та 1,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Скасувати зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 4018 від 04.08.2009 р. згідно з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.09.2009 р.

6.З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 14.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 господарського процесуального кодексу України рішення підписано 18.01.2010 року.

Суддя Т.І.Ковальчук