Рішення № 49792789, 12.01.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р. Справа № 10/256.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці

до колективного підприємства Здамекс плюс, м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 училище № 8

про стягнення неустойки та збитків у сумі 8565,68 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, дов. від 15.12.2009 р. № 10-08-04067

Від відповідача Пержан М І., директор, ОСОБА_3, дор. від 12.01.2009 р.

Від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 7797,11 грн., у тому числі 5887,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого згідно з договором оренди № 76 від 15.08.2004 р. приміщення по вул. Руській, 198 у м. Чернівці та 1910,11 грн. заподіяних цим збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в звязку із закінченням 14.05.2007 р. дії договору оренди нерухомого майна № 76 від 15.08.2004 р. позивач заявою від 17.05.2007 р. повідомив відповідача про припинення цього договору та просив повернути орендоване майно, однак добровільно відповідач приміщення не повернув, у звязку з чим рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.12.2007 р. у справі № 9/129 за позовом РВ ФДМУ по Чернівецькій області до КП Здамекс плюс останнього зобовязано звільнити займані приміщення, у частині вимог про стягнення неустойки і пені провадження у справі припинено в звязку з добровільною сплатою. У подальшому, зазначається у позові, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. вказане рішення було скасоване в частині припинення провадження у справі щодо стягнення збитків, у цій частині позов задоволено та стягнуто з відповідача збитки в розмірі 904,32 грн., завдані неповерненням орендованого майна. Проте, вказує позивач у позові, відповідач досі неправомірно займає спірні приміщення, у звязку з чим згідно з чинним законодавством повинен сплатити неустойку за наступний період у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування приміщеннями та відшкодувати збитки, заподіяні несвоєчасним поверненням майна.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що неустойка за неповернення орендованих згідно з договором № 76 від 15.08.2004 р. приміщень за період з 15.05.2007 р. по 15.11.2007 р. ним сплачена позивачеві добровільно, а в подальшому балансоутримувач спірних приміщень ПТУ № 8 продовжило орендні відносини з КП Здамекс плюс, з чим погодився позивач, відповідач добросовісно виконує договірні зобовязання, сплачує оренду плату, тому вимоги позивача є безпідставними.

Ухвалою від 12.01.2009 р. до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено балансоутримувача нерухомого майна професійно-технічне училище № 8 м. Чернівці.

Письмових пояснень на позов третя особа не надав.

Ухвалою від 27.03.2009 р. провадження у справі зупинялося до вирішення Львівським апеляційним господарським судом повязаної зі справою № 10/256 справи № 9/126 щодо оскарження дій відділу державної виконавчої служби.

Ухвалою від 11.12.2009 р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2010 р.

Представник третьої особи в судове засідання 12.01.2010 р. не зявився, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки всіх викликаних в судове засідання осіб належним чином повідомлено про місце, дату і час судового розгляду.

До початку судового засідання 12.01.2010 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог до суми 8565,68 грн., у якій регіональне відділення Фонду просить стягнути з відповідача додатково 639,16 грн. неустойки та 129,41 грн. збитків за період з 15.11.2008 р. по 22.12.2008 р. до дня укладення відповідачем договору оренди спірних приміщень з ПТУ № 8.

Зазначена заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу, докази надіслання копії заяви відповідачу і третій особі в наявності, представники відповідача про відкладення розгляду справи в звязку із збільшенням позовних вимог не клопочуть, тому заяву прийнято судом і справу розглянуто в межах збільшених позовних вимог у судовому засіданні 12.01.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2010 р. позовні збільшені вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що у позові належить частково відмовити.

Так, у ході судового розгляду справи встановлено наступне.

15.08.2004 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Орендодавець) та відповідачем КП Здамекс плюс (Орендар) укладено договір оренди № 76 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме нежитлового приміщення, розташованого в гуртожитку ПТУ № 8, площею 60,0 кв.м, розміщеного за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 198, що перебуває на балансі Професійно-технічного училища № 8 (Балансоутримувач), строком на 11 місяців з 15.08.2004 р. по 14.07.2005 р. з метою провадження підприємницької діяльності з ремонту радіотелевізійної та іншої апаратури (а.с. 8-9). Приміщення передані відповідачеві в оренду по акту від 15.08.2004 р. (а.с. 11).

До вказаного договору оренди сторонами вносилися зміни та доповнення шляхом укладення додаткових договорів, зокрема, згідно з додатковим договором від 10.08.2005 р. пункт 10.6 договору викладено в такій редакції: У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (а.с. 12).

Як стверджують сторони і це підтверджується матеріалами справи, у подальшому дія зазначеного договору двічі продовжувалася в порядку, передбаченому п. 10.6 договору, востаннє по 14.05.2007 р.

17.05.2007 р. позивач листом № 09-77/1528 повідомив відповідача про припинення договору оренди № 76 від 15.08.2004 р. і просив повернути орендоване майно балансоутримувачеві ПТУ № 8 (а.с. 19). Причиною не продовження дії договору оренди № 76 зазначено наміри балансоутримувача ПТУ № 8 використовувати орендовану відповідачем площу для створення учням, які проживають у гуртожитку, кращих соціально-побутових умов, а також у звязку з ліцензуванням в училищі нової професії Перукар (18). Листа про припинення дії договору відповідач отримав 18.05.2007 р. (а.с. 20).

Організаційні відносини, повязані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулює Закон України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ (далі Закон № 2269).

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону № 2269 у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктами 2.4, 2.5, 5.7 договору оренди № 76 від 15.08.2004 р. передбачено, що в разі припинення договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачеві в порядку, встановленому при передачі майна в оренду, тобто по акту прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.12.2007 р. у справі № 9/126 за позовом РВ ФДМУ по Чернівецькій області до КП Здамекс плюс, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 училище № 8, про звільнення займаного приміщення та стягнення заборгованості частково задоволено позов регіонального відділення Фонду держмайна, КП Здамекс плюс зобовязано звільнити частину займаних приміщень гуртожитку ПТУ № 8 площею 60 кв.м, які розташовані по вул. Руська, 198 у м. Чернівці у звязку з припиненням договору оренди нерухомого майна № 76 від 15.08.2004 р., у решті вимог провадження у справі припинено з тих підстав, що неустойка за неповернення орендованих приміщень і пеня за прострочку сплати орендної плати відповідачем сплачені добровільно, а нарахування збитків на неустойку не передбачено чинним законодавством (а.с. 77-78).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. по справі № 9/126 рішення господарського суду Чернівецької області від 13.12.2007 р. скасовано в частині припинення провадження у справі щодо стягнення збитків, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено і стягнуто з КП Здамекс плюс в доход державного бюджету України 904,32 грн. збитків (а.с. 79,80). Періодом прострочки при цьому для нарахування неустойки і збитків визначено відрізок часу з 15.05.2007 р. по 30.11.2007 р. (а.с. 21-40).

Судовими рішеннями у справі № 9/126 установлено, що відповідач після припинення договору оренди нерухомого майна № 76 від 15.08.2004 р. неправомірно не звільнив і не передав орендоване ним приміщення площею 60 кв. м по вул. Руській, 198 у м. Чернівці по акту балансоутримувачеві ПТУ № 8.

У подальшому в звязку з незвільненням займаного приміщення відповідачем господарським судом Чернівецької області було видано регіональному відділенню ФДМ України по Чернівецькій області наказ від 30.05.2008 р. по справі № 9/126 про примусове виконання рішення про звільнення частини приміщень площею 60 кв.м по вул. Руська, 198 у м. Чернівці, а 31.08.2008 р. державним виконавцем Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_4 за заявою стягувача відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Чернівецької області № 9/126 від 30.05.2008 р. про звільнення КП Здамекс плюс займаних приміщень (а.с.81,83-86).

24.10.2008 р. державним виконавцем Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 9/126 у звязку з виконанням рішення суду в повному обсязі (а.с. 87). Як випливає з пояснень представників відповідача та матеріалів справи, спірні приміщення були повернуті відповідачем балансоутримувачеві по акту приймання-передачі орендованого приміщення від 10.09.2008 р. (а.с. 88).

Суд не бере до уваги заперечення представника позивача, що фактично спірне приміщення площею 60 кв.м по вул. Руська, 198 у м. Чернівці відповідачем не було звільнено 10.09.2008 р., а неправомірне використання відповідачем цього приміщення і, відповідно, прострочення повернення майна позивачеві як орендодавцю за договором оренди № 76 від 15.08.2004 р. тривало до 22.11.2008 р., тобто до укладення між відповідачем і третьою особою договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 23.12.2008 р. № 3/28-08, (а.с. 51-56, 89).

Так, у справі № 9/126 у ході розгляду скарги РВ ФДМУ по Чернівецькій області на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 30.05.2008 р. № 9/126 у звязку з виконанням судового рішення господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій установлено факт звільнення відповідачем спірних приміщень і передачі їх по акту третій особі (балансоутримувачеві) саме 10.09.2008 р. та відмовлено у задоволенні скарги РВ ФДМУ по Чернівецькій області (а.с. 90-93, 101-102, 114-117).

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлений господарськими судами у справі № 9/126 факт звільнення відповідачем спірного приміщення 10.09.2008 р., як це зафіксовано актом від 10.09.2008 р., не потребує доведення у справі № 10/256.

Таким чином, у даній справі судом установлено, що прострочення повернення відповідачем орендованого майна позивачеві тривало протягом періоду з 15.07.2007 р. по 10.09.2008 р.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка є спеціальною, цією статтею визначено і строк її застосування: за користування річчю за час прострочення, тому загальні положення ст. 258 ЦК України та 232 ГК України щодо цього виду неустойки не застосовуються.

Оскільки у справі встановлено, що після припинення договору оренди № 76 від 15.08.2004 відповідач повернув позивачеві орендоване приміщення лише 10.09.2008 р., позовні вимоги про стягнення передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки (з урахуванням того, що за період з 15.05.2007 р. по 30.11.2007 р. така неустойка відповідачем сплачена добровільно) підлягають задоволенню за період з 01.12.2007 р. по 10.09.2008 р. по день повернення орендованого майна балансоутримувачеві. За подальший період з 11.09.2008 р. по 22.12.2008 р. підстав для нарахування і стягнення неустойки немає.

Виходячи з розміру середньоденної орендної плати 8,41 грн., визначеної позивачем відповідно до додаткового договору від 05.02.2007 р., належна до стягнення неустойка за період з 01.12.2007 р. по 10.09.2008 р. становитиме:

8,41 грн. х 285 дн. х 2 = 4793,70 грн. (а.с. 13,14,128).

Щодо вимог про стягнення збитків у сумі 2039,52 грн., то вони задоволенню не підлягають.

Так, розмір цих збитків позивачем не доведено, за користування неповерненим державним майном відповідач повинен сплатити не збитки, а неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, окрім того, підставою для відмови від продовження договору № 76 від 15.08.2004 р. були наміри балансоутримувача використовувати передані в оренду відповідачеві приміщення для покращення умов проживання учнів ПТУ № 8 та в звязку з ліцензуванням нової професії Перукар, тобто наміру в подальшому здавати ці приміщення в оренду та отримувати оренду плату ані орендодавець (позивач), ані балансоутримувач (третя особа) не висловлювали. Відтак, позивач не може посилатися на те, що він з вини відповідача зазнав збитків у вигляді неотримання доходів від подальшої передачі приміщень в оренду.

Посилання представника позивача на п. 5.7 договору № 76 від 15.08.2004 р. як на підставу в обґрунтування вимог про стягнення збитків є також безпідставним. Даним пунктом договору передбачено відшкодування орендарем збитків у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Однак обставин, які засвідчують погіршення стану орендованого приміщення позивач не наводить і збитками вважає саме ненадходження коштів орендної плати до бюджету за період користування приміщенням після припинення договору.

Проте, з матеріалів справи видно, що відповідач перераховував до бюджету орендну плату за користування приміщенням по вул. Руська, 198 у м. Чернівці з грудня 2007 р. по листопад 2008 р. у сумі 5472,13 грн. (а.с.59-62).

Окрім того, ч. 2 ст. 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Основні ж засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин визначаються Господарським кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин субєктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відшкодування збитків у сфері господарювання регулює глава 25 ГК України.

За змістом ст.ст. 224 і 225 ГК України розмір збитків доводиться управненою стороною, а згідно ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу сторони господарського зобовязання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконаного зобовязання сторонами.

Разом з тим, ч. 1 ст. 232 ГК України встановлено загальне правило, за яким якщо за невиконання або неналежне виконання зобовязання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (так звана залікова неустойка).

Умов відшкодування збитків у звязку з несвоєчасним поверненням орендованого майна договір № 76 від 15.08.2004 р. не передбачає, за невиконання обовязку повернути орендовану річ ЦК встановлює неустойку, розмір якої в даній справі більший, аніж розмір збитків, які просить стягнути позивач.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення збитків належить відмовити.

У звязку з частковою відмовою у задоволенні позову судові витрати належить стягнути з відповідача до Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У позові частково відмовити.

2.Стягнути з колективного підприємства Здамекс плюс (м. Чернівці, вул. Руська, 198, р/р 26004301826209 у філії ЦВ Промінвестбанку, код ЄДРПОУ 30150052):

- 4793,70 грн. неустойки на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А, р/р № 37180501900001 в Управлінні Державного Казначейства у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 21432643) для зарахування до Державного бюджету України за наступними реквізитами Держбюджет, м. Чернівці, 22080200, ідентифікаційний код 2324636, МФО 856135, р/р 31116093700002

- 57,07 грн. державного мита та 66,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до Державного бюджету України (стягувач Державна податкова інспекція у м. Чернівці).

3.З набранням рішенням законної сили видати накази.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні 12.01.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 14.01.2010 року.

Суддя Т.І.Ковальчук