Ухвала суду № 49789651, 24.07.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2015 Справа № 908/1744/15-г

Суддя Серкіз В.Г., розглянувши

позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету позву на боці позивача: ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області, с. Чермалик Волноваського району Донецької області

за позовом: Прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головне управління Держземагентства у Донецькій області, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м. Маріуполь Донецької області

про припинення права користування та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

18.03.2015р. Прокурор Волноваського району Донецької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 76-185 вих. 15 від 03.03.2015р. в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держземагентства у Донецькій області до ОСОБА_2 акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про припинення права користування та повернення земельної ділянки та зустрічна позовна заява акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча до Головного управління Держземагентства у Донецькій області про визнання права користування земельною ділянкою.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.03.2015р., справу № 908/1744/15-г передано на розгляд судді Серкізу В.Г.

Ухвалою суду від 18.03.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1744/15-г, присвоєно справі номер провадження 13/75/15 та призначено судове засідання на 20.04.2015р.

Ухвалою суду від 20.04.2015р. розгляд справи відкладено на 06.05.2015р. та витребувано додаткові докази.

27.04.2015р. від ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча надійшов зустрічний позов від 24.04.2015р. по справі № 908/1744/15-г, до Головного управління Держземагентства у Донецькій області за участю Прокурора Волноваського району Донецької області, яким Публічне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча просить суд визнати право ОСОБА_2 акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 9 109,7 га, розташованою на території ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДН 00629 від 16.03.1994р.

Ухвалою суду від 27.04.2015р. зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по зустрічній позовній заяві та призначено судове засідання на 06.05.2015р.

Ухвалою суду від 06.05.2015р. розгляд справи відкладено на 09.06.2015р. та витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 09.06.2015р. розгляд справи відкладено на 22.06.2015р. та витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 22.06.2015р. продовжено строк розгляду спору до 13.07.2015р. та відкладено розгляд справи на 07.07.2015р.

Ухвалою суду від 07.07.2015р. розгляд справи відкладено на 13.07.2015р. та витребувано додаткові докази.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № 01-04/292/15 від 14.07.2015р., у звязку із складністю предмету спору, справу № 908/1744/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Серкіз В.Г. та суддів Гончаренка С.А., Черкаського В.І.

Ухвалою суду від 14.07.2015р. прийнято справу № 908/1744/15-г до колегіального розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Серкіз В.Г., суддів Гончаренко С.А. та Черкаський В.І. та призначено розгляд справи на 08.09.2015р.

21.07.2015р. до суду надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету позву на боці позивача ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області за позовом Прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головне управління Держземагентства у Донецькій області до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про припинення права користування та повернення земельної ділянки, в якій просить суд призначити незаконним використання ОСОБА_2 акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча земельної ділянки площею 9 103,4 га ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області з 1993 року та зобовязати Публічне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча негайно повернути земельну ділянку площею 9 103,4 га ОСОБА_1 сільській раді Волноваського району Донецької області для подальшого користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Отже, розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами та зясувавши підстави, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви, суд дійшов висновку, що слід повернути зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

- відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

- сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 Про судовий збір.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, розмір судового збору зі спорів щодо витребування, повернення, передачі майна, тощо дорівнює 2 % від вартості цього майна.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Згідно приписам статті 55 ГПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

При зверненні до суду, ОСОБА_1 сільська рада Волноваського району Донецької області взагалі не зазначила ціну позову, при цьому заявляючи вимоги немайнового характеру, а саме :

- призначити незаконним використання ОСОБА_2 акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча земельної ділянки площею 9 103,4 га ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області з 1993 року;

- зобовязати Публічне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча негайно повернути земельну ділянку площею 9 103,4 га ОСОБА_1 сільській раді Волноваського району Донецької області для подальшого користування.

Отже, судовий збір повинен складати за вимогами немайнового характеру, саме 2 436,00 грн.

ОСОБА_1 сільською радою Волноваського району Донецької області не додано до позовної заяви жодних доказів про сплату судового збору.

Отже, позивачем не сплачено судовий збір за подання зустрічного позову.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобовязаний при поданні позову надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками сторонам відповідно до Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви, а також засвідчений належним чином працівником поштового відділення.

ОСОБА_1 сільською радою Волноваського району Донецької області не додано до позовної заяви жодних доказів про направлення позовної заяви сторонам по справі.

Тобто, позивачем при поданні позовної заяви до суду порушено вимоги статті 56 ГПК України.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обовязковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обовязковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого зясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які субєктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Також, до господарського суду 21.07.2015р. надійшла заява ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області, в порядку ст. 27 ГПК України, про вступ у справу № 908/1744/15-г в якості третьої особи на стороні позивача.

Однак, в заяві не вказано заявником з якими саме вимогами (з самостійними чи без самостійних вимог) ОСОБА_1 сільська рада Волноваського району Донецької області хоче вступити в справу.

Оскільки дана заява надійшла до суду з позовною заявою ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області щодо вступу у справу у якості третьої особи з самостійними вимогами на стороні позивача, то суд розцінює дану заяву заявника, як вступ ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області в якості третьої особи з самостійними вимогами на стороні позивача.

Тому дана заява також повертається позивачу без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 26, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету позву на боці позивача ОСОБА_1 сільської ради Волноваського району Донецької області. та додані до неї матеріали на 43 аркушах без розгляду.

Суддя В.Г. Серкіз