Постанова № 49782074, 17.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 липня 2015 року 11 год. 30 хв. № 826/3933/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" до управління Укртрансінспекції у місті Києві про визнання нечинним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (далі - позивач) до управління Укртрансінспекції у місті Києві (далі - відповідач) про визнання нечинною та скасування постанови відповідача від 24 березня 2014 року №046001 про застосування адміністративно-господарського штрафу (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову зазначено, що заявлена вимога підлягає задоволенню, оскільки оскаржувану постанову відповідачем прийнято безпідставно.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла. При цьому, 24 квітня 2015 року до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2014 року проведено перевірку транспортного засобу (далі - ТЗ) позивача, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою, за не оформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ, відповідальність за що передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду належних доказів того, що позивача повідомлено про розгляд справи, у рамках якої на нього накладено штраф.

Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, як уже зазначено вище, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у зв'язку із наданням послуг з перевезення вантажу 11 лютого 2014 року без оформлення листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ, що є порушенням Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція №385).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ТЗ, перевірку якого здійснено, здійснював внутрішнє перевезення вантажу (у межах України).

Із 01 червня 2013 року набрала чинності ч. 3 п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв транспортних засобів" від 07 червня 2010 року №340 щодо виконання вимог даного наказу під час здійснення перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км.

Автотранспортні засоби, що використовуються для вищевказаних перевезень повинні бути обладнанні повіреними та діючими контрольними пристроями (тахографами) для отримання інформації та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі даної інформації про рух таких транспортних засобів, та періоди роботи водіїв даних транспортних засобів.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією №385.

Зокрема, відповідно до п. 1.3, п. 1.4 розділу І, п. 2.7 розділу ІІ Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про автомобільний транспорт", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Із 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до ЄУТР в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Тобто, нормами законодавства встановлено, що у водія повинні бути в наявності реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, до позивача застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. відповідно ст. 60 Закону.

Згідно з абзацом 8 ч. 1 ст. 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Отже, викладеною нормою Закону не передбачена відповідальність за відсутність у водія щоденного листка режиму праці та відпочинку водія ТЗ. Встановлення відсутності індивідуального контрольного листка режиму праці та відпочинку водія ТЗ не може слугувати підставою для застосування штрафної санкції відповідно до ст. 60 Закону.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно накладено на позивача штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення режимів праці та відпочинку водієм ТЗ, оскільки під час проведення перевірки, порушення режиму праці та відпочинку не встановлено, а встановлено відсутність документів, передбачених Інструкцією №385, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд зазначає, що передбачений нормами КАС України строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин (про прийняття оскаржуваної постанови позивачу стало відомо тільки у березні 2015 року), а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" до управління Укртрансінспекції у місті Києві про визнання нечинним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, згідно з нормами постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7, акт суб’єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв’язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №046001, прийняту 24 березня 2014 року управлінням Укртрансінспекції у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт-Холдінг" (код ЄДРПОУ 32304939).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин