Постанова № 49782072, 17.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 липня 2015 року 13 год. 50 хв. № 826/7361/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсон, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП факторинг Україна", про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсон (далі - відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП факторинг Україна"), про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 березня 2015 року №46932193 (далі - оскаржувана постанова), а також визнання незаконною та скасування оскаржуваної постанови.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувану постанову відповідачем прийнято із порушенням строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, встановленого нормами Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено ТОВ "ОТП факторинг Україна" (далі - третя особа).

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю, а представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, відповідному у судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову про примусове виконання виконавчого напису №2036, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оліферовським О.І. 06 липня 2007 року щодо звернення стягнення на автомобіль Volkswagen Multivan, 2006 року випуску (далі - виконавчий напис), що належить позивачу (боржнику у виконавчому провадженні) (далі - ТЗ) з метою задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації ТЗ, вимог третьої особи (стягувача у виконавчому провадженні) у розмірі 45100,31 доларів США та 11492,19 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріал справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у ч. 1 цієї статті, встановлюються для: інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, виконавчий напис нотаріусом вчинено 06 липня 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Третя особа звернулася до органу державної виконавчої служби з метою виконання виконавчого напису 11 липня 2007 року, у результаті чого 03 серпня 2007 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №953/8 з примусового виконання виконавчого напису.

Враховуючи, що місцезнаходження ТЗ невідоме, стягувачем не здійснено авансування витрат виконавчого провадження на оголошення розшуку ТЗ, 30 червня 2009 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у виконавчому провадженні ВП №14068179 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Повторно третя особа звернулася до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису 07 серпня 2009 року, у результаті чого 07 серпня 2009 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №14437922 з примусового виконання виконавчого напису.

У зв'язку з тим, що ТЗ не розшукано, виконавчий напис повернуто третій особі шляхом прийняття 27 червня 2012 року у ВП №14437922 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

25 липня 2012 року третя особа звернулась до ВДВС Шевченківського РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису, у результаті чого 30 липня 2012 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33588512 з примусового виконання виконавчого напису.

Разом з тим, 26 червня 2014 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у виконавчому провадженні ВП №33588512 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що розшук ТЗ виявивсь безрезультатним.

13 січня 2015 року третя особа звернулась до ВДВС Шевченківського РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису, у результаті чого 16 січня 2015 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46009280 з примусового виконання виконавчого напису.

02 березня 2015 року до ВДВС Шевченківського РУЮ надійшло повідомлення про те, що на підставі постанови про розшук транспортного засобу, належного позивачу, працівниками ДАІ 25 лютого 2015 року затримано ТЗ та доставлено на його майданчик тимчасового утримання за адресою: місто Херсон, Бериславське шосе, 46-А.

У зв'язку з тим, що ТЗ, на який запропоновано звернути стягнення виконавчим написом, затримано та доставлено на майданчик тимчасового зберігання у місті Херсон, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ 04 березня 2015 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №46009280.

Зі змісту листа Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 07 квітня 2015 року №02.2-21/4901 вбачається, що виконавчий напис направлено на адресу відповідача у зв'язку з тим, що ТЗ, на яке необхідно звернути стягнення, знаходиться за адресою: місто Херсон, Бериславське шосе, 46-А (майданчик тимчасового утримання транспортних засобів), тобто на території, яка за підвідомчістю відноситься до відповідача.

На підставі викладеного, 20 березня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову.

Отже, оскільки оскаржувану постанову прийнято після передачі виконавчого документа за належністю від ВДВС Шевченківського РУЮ до відповідача, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, відповідачем будь-яких порушень Закону у ході відкриття виконавчого провадження ВП №46932193 не допущено.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку: а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження; б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС; в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону; г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України "Про державну службу"; ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями; д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсон, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП факторинг Україна", про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Суд зазначає, що передбачений нормами КАС України строк звернення до суду з позовом позивачем пропущено з поважних причин, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову ОСОБА_1.

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин