Ухвала суду № 49762268, 01.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/5387/15 Справа: № 646/14070/14-ц Головуючий 1 інстанції: Білінська О.В. Доповідач: Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Шевченко Н.Ф.

Івах А.П.

за участю секретаря Курносовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськагаз» про визнання заборгованості на особовому рахунку у розмірі 29415 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ПАТ «Харківміськгаз», який в подальшому уточнила.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що отримала листа від ПАТ «Харківміськгаз» від 31.10.2014 року за № 03/1604 з розрахунком заборгованості за послуги газопостачання по особистому рахунку НОМЕР_1 по домоволодінню АДРЕСА_1, згідно якого, станом на 30.10.2014 року за нею рахується заборгованість за послуги газопостачання в сумі 54913,82 грн. Згідно листа від ПАТ «Харківміськгаз», на особовому рахунку станом на 01.03.2012 року обліковується переплата за послуги газопостачання в розмірі 523,77 грн. та показання лічильника становлять 66592 куб.м. Також вказала, що 25.07.2014 року ПАТ «Харківміськгаз» зняв показання з її лічильника, які становили 18546 куб.м. та забрав лічильник на експертизу, встановивши лічильник обмінного фонду. ОСОБА_3 вважає, що такий розрахунок заборгованості є неправомірним та таким, що не відповідає дійсності. Вважає, що станом на 30.10.2014 року заборгованість за послуги газопостачання на її особовому рахунку НОМЕР_1 становить 29415 грн., яка складається з: - 1782 грн. - доплата за різницею тарифів за період 01.03.2012 року по 31.12.2013 року; 1951 грн. - доплата за різницею тарифів за період 01.01.2014 року по 31.03.2014 року; 9388 грн. - доплата за різницею тарифів за період 01.04.2014 року по 31.05. 2014 року; 16170 грн. - оплата 4854 куб.м. газу по ціні 3,645 грн. урахуванням суми в розмірі 1000 грн., яка була сплачена пізніше, та переплата в розмірі 523,77 грн.; 124,1 грн. - оплата 42 куб. м. газу по ціні 3,645 грн. У зв'язку з викладеним, вона просить визнати заборгованість на особистому рахунку у розмірі 29415 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що при ухваленні вказаного рішення судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду інстанції та вирішити справу по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 22 червня 1998 року, домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (а.с. 4).

В грудні 2013 року ОСОБА_3 отримала від ПАТ «Харківміськгаз» попередження про припинення газопостачання, згідно якого, станом на 30.09.2014 року за показниками лічильника газу 8643 м. куб. на особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за послуги з газопостачання в сумі 53609,42 грн.

Згідно з п.19 «Правил надання послуг з газопостачання», що затверджені Постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246, необхідно терміново вжити заходів щодо погашення заборгованості протягом 10 днів з дати отримання даного повідомлення. В разі непогашення заборгованості за послуги з газопостачання відповідно п. 6 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», ПАТ «Харківміськгаз» буде змушене припинити постачання та вжити заходів щодо подальшого стягнення заборгованості в судовому порядку (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2013 року працівниками ПАТ «Харківга» було складено акт - претензії, яким було зафіксовано відмову у доступі до приміщення, де розташоване газове обладнання та побутовий лічильник газу для контрольного зняття показань газового лічильника та проведення інвентаризації (а.с.70).

Згідно акту № 64 про виявлені порушення від 25.07.2014 року, лічильник газу з показниками 85138 м. куб. знятий для перевірки з причини унеможливлення виявлення дефекту лічильника шляхом зовнішнього огляду (а. с. 73).

Відповідно до акту - претензії від 25.07.2014 року, виявлено невідповідність показань газового лічильника реальним об'ємам газу, у зв'язку із чим, споживачу необхідно було з'явитися в сервісний центр з ремонту та перевірки газових лічильників для перевірки газового лічильника. (а. с. 74).

Згідно акту № 551 Е експертизи лічильника газу від 31.07.2014 року, покази лічильника після перевірки становили - 85139 м. куб., втручання в газовий лічильник не виявлено (а.с.75).

Як вбачається із відомостей нарахувань та оплат за послуги газопостачання на особовому № НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_3, у період з 01.01.2008 року по 01.03.2012 року показання лічильника були встановлені відповідно до квитанцій, у період з 12.11.2013 року по 25.06.2014 року показання не надавались, зняті показання на момент зняття лічильника газу на експертизу 25.07.2014 року склали 85138 м. куб., встановлений лічильник обмінного фонду, станом на 30.10.2014 року показання лічильника, які передані споживачем, склали 8688 м. куб.показник на 01.01.2015 року - 8963 м. куб. (а.с. 91).

Статтями 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.05.2004 року визначено, що послуги з газопостачання віднесено до комунальних. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, відповідно до ч. 2 ст.16 цього Закону, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього ж Закону встановлено обов'язок споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Вимогами ст. ст. 67, 68 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги вноситься окремо від плати за користування житлом та своєчасно.

Відповідно до п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, під своєчасною сплатою послуг з газопостачання слід розуміти, здійснену не пізніше 10 числа наступного місяця оплату, визначену за результатами розрахункового періоду, тобто попереднього місяця.

Пунктом 29 цих Правил віизначено, що споживач зобов'язаний безперешкодно допускати у свої житлові приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачання (газороздільного) підприємства після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для відключення та заміни газових приладів і пристроїв, усунення порушень і несправностей в їх роботі, проведення технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, перевірки показань лічильників наявності та цілості пломб на них.

Згідно п. 34 Правил, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за відмову в доступі до власних житлових і підсобних приміщень, де розташовані прилади і пристрої, лічильники газу, представникам газопостачального (газороздільного) підприємства для контрольного зняття показань лічильників газу.

Відповідно до п. 2.5 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затвердженого постановою НКРЕ України від 29.05.2003 № 475: у разі відмови споживача у доступі до своїх приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої) та лічильники газу, представникам газопостачального (газороздільного) підприємства у випадках, передбачених Правилами для контрольного зняття показань лічильників газу, проведення інвентаризації газового обладнання, планово-технічного обслуговування, припинення газопостачання, нарахування плати за спожитий газ здійснюється за нормами з дня останнього зняття показань лічильника до дня, коли буде забезпечено вільний доступ представника газопостачального/газороздільного підприємства до лічильника.

Згідно з п. 19 Правил, якщо споживач не оплати надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про сплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов договору та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, позивач систематично не надавала показань лічильника газу працівникам газопостачальної організації, у зв'язку з чим нарахування ПАТ «Харківміськгаз» здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, що призвело до наявної заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ПК України. Особа, право якої порушено, може скористатися же будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом. Зобов'язання відповідача щодо списання заборгованості за оплату послуг з газопостачання не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.

За змістом ст.ст. 16, 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського .обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійсненнягосподарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з вимог Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237. виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Згідно ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскарженого рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 308, 313, 314ч.1п.1, 315, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -