Ухвала суду № 49758951, 07.09.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Собіна І.М., Боймиструк С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

за участі: ОСОБА_1 та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 14 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про встановлення безперервного стажу роботи в електроенергетиці та зобов'язання виплачувати надбавку,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Кузнецовського міського суду від 14 липня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про встановлення безперервного стажу роботи в електроенергетиці та зобов'язання виплачувати надбавку до Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "РАЕС").

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач покликається на порушення норм процесуального права, що полягає у хибній оцінці доказів у справі та призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

На її обґрунтування зазначалося про неврахування при вирішенні спірних правовідносин положень ст. 61 ЦПК України та роз'яснень п.п. 7, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" щодо преюдиційності обставин, встановлених рішенням, що набрало законної сили, а також щодо неможливості обґрунтування рішення припущеннями.

Вважав, що його допущено до виконання службових обов'язків першого заступника Кузнецовського міського голови на підставі судового рішення від 8 квітня 2013 року, однак відповідного запису у трудовій книжці роботодавцем зроблено не було. Натомість цю обставину судом залишено без уваги і зроблено неправомірний висновок про те, що з 20 квітня 2013 року він не працював на посаді. Усупереч вимогам ст. 9 Закону України "Про відпустки" суд не зарахував до стажу роботи час, коли він фактично не працював, проте за ним зберігалися місце роботи і заробітна плата, а тому урахував лише записи трудової книжки.

З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки перевірені докази в їх сукупності стверджували ті обставини, що строк повноважень позивача на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчився раніше 18 серпня 2014 року, а постановою суду, що набрала законної сили, підтверджено законність припинення повноважень на цій посаді.

Як убачається з довідки, що видана відповідачем 9 червня 2015 року, ОСОБА_1 працював на різних посадах у ВП "РАЕС" з 10 серпня 1988 року по 27 січня 2002 року. З 28 січня 2002 року він обіймав посаду інженера з метрології ІІ категорії - керівника групи відділу головного метролога, звідки 23 лютого 2011 року звільнений на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України в зв'язку із затвердженням на посаду першого заступника міського голови відповідно до наказу №197-ос від 21 лютого 2011 року.

Дата і підстава звільнення позивача з роботи стверджується записом №08 від 23 лютого 2011 року у його трудовій книжці НОМЕР_1.

16 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до роботодавця із заявою про надання йому попереднього місця роботи згідно зі ст. 118 КЗпП України.

Вимоги позивача було задоволено, про що 10 грудня 2014 року видано відповідний наказ №2000ос про прийняття на роботу у ВП "РАЕС" з 11 грудня 2014 року постійно на роботу інженера (з реконструкції та ресурсу) ІІ категорії цеху теплових і підземних комунікацій. У графі "Вид прийому" в наказі зазначено про прийняття ОСОБА_1 на посаду за вільним наймом, без покликання на ст. 118 КЗпП України.

У подальшому, 13 січня 2015 року позивач звернувся до комісії по визначенню безперервного стажу роботи в електроенергетиці ВП "РАЕС" із заявою про визначення безперервного стажу роботи в електроенергетиці, з метою одержання передбаченої законодавством надбавки.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову у її задоволенні, що видно із протоколу №3 від 26 січня 2015 року засідання комісії з визначення трудового стажу працівників ВП "РАЕС". У протоколі також зроблено висновок про початок перебігу безперервного стажу роботи позивача в електроенергетичній галузі з 11 грудня 2014 року.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про електроенергетику" працівникам основних професій, зайнятим на підприємствах електроенергетики, може встановлюватися надбавка до тарифної ставки чи посадового окладу за безперервний стаж роботи в електроенергетиці відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з віднесенням витрат на валові витрати виробництва та обігу.

Відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, що затверджений 30 грудня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України №2099, надбавка за безперервний стаж роботи в електроенергетиці працівникам основних професій виплачується на підставі Положення про умови виплати надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, що затверджене Міністерством енергетики України за погодженням з Міністерством праці України, Міністерством фінансів України і за участю Центральних комітетів профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України і профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України. Стаж роботи, у т.ч. і на інших підприємствах галузі, який дає право на одержання надбавки, визначається Положенням, зазначеним у пункті 3 цього Порядку. Безперервний стаж роботи в електроенергетиці визначається конкретним підприємством щомісяця станом на 1 число. Документом для визначення стажу, який дає право на одержання надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, є трудова книжка. Безперервний стаж роботи для виплати надбавки визначається відповідною комісією підприємства.

Наказом Міністерства енергетики України №34-Т від 22 лютого 1999 року затверджено Положення про порядок виплати щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетичній галузі. Згідно з п.п. 2.1, 2.3 цього Положення до стажу роботи, що дає право на отримання надбавки за стаж роботи в галузі, який враховується при розрахунку трудового стажу, зараховується увесь час безперервної роботи на підприємствах електроенергетики, на яких була передбачена виплата такої надбавки. Стаж роботи, що дає право на отримання надбавки, не переривається, але до нього не зараховується час перерв у роботі у випадках, крім іншого, роботи у виборному органі і на виборній посаді, якщо до обрання працівник працював і після закінчення терміну повноважень працевлаштувався на це ж підприємство протягом місяця.

На виконання зазначених нормативно-правових актів пунктом 4.10 Колективного договору Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на 2012-2013 роки, дію якого продовжено на 2014 рік, передбачено обов'язок адміністрації підприємства установлювати та виплачувати надбавки до посадових окладів і тарифних ставок за безперервний стаж роботи в електроенергетиці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1998 року №2099 і Положення, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 22.02.1999 року №34-Т.

Ці обставини сторонами визнаються і не оспорюються.

Положенням про порядок виплати щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетичній галузі (додаток 14 до Колективного договору) встановлено, що до стажу роботи, який дає право на отримання надбавки за стаж роботи в галузі, що враховується при розрахунку трудового стажу, зараховується увесь час безперервної роботи на підприємствах електроенергетики, на яких була передбачена виплата такої надбавки. Стаж роботи, що дає право на отримання надбавки, не переривається, але до нього не зараховується час перерв у роботі у випадках, крім іншого, роботи у виборному органі і на виборній посаді, якщо до обрання працівник працював і після закінчення терміну повноважень працевлаштувався на це ж підприємство протягом місяця (пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.3.8).

Отже, чинним законодавством та галузевими актами визначено, що у разі якщо до обрання на виборну посаду працівник працював на підприємствах у галузі електроенергетики і протягом одного місяця після закінчення терміну повноважень там само працевлаштувався, то стаж роботи, який дає право на одержання надбавки, не переривається.

Натомість записами №№ 09, 12 від 25.02.2011 року і 04.03.2013 року у трудовій книжці позивача встановлено, що у період з 25 лютого 2011 року по 4 березня 2013 року ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника Кузнецовського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; звільнений на підставі рішень Кузнецовської міської ради Рівненської області №№722, 725 від 26.02.2013 року в зв'язку із закінченням строку повноважень на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Постановою Кузнецовського міського суду від 8 квітня 2013 року за наслідками розгляду адміністративної справи визнано протиправним і скасовано рішення Кузнецовської міської ради №722 від 26.02.2013 року в частині затвердження на посаду першого заступника міського голови, визнання рішення міської ради №61 від 08.02.2011 року таким, що втратило чинність, і про звільнення позивача. Цією постановою суду також зобов'язано Кузнецовську міську раду поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої його було неправомірно увільнено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправними і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження на посаду першого заступника міського голови, визнання таким, що втратило чинність, рішення міської ради про звільнення ОСОБА_1 з роботи, а також у частині зобов'язання Кузнецовської міської ради поновити позивача на посаді - скасовано і ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено в позові.

Постановою Кузнецовського міського суду від 15 липня 2013 року за наслідками розгляду адміністративної справи рішення Кузнецовської міської ради №829 від 19.04.2013 року "Про звільнення першого заступника з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1." скасовано і зобов'язано роботодавця поновити позивача на посаді.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року постанову місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу відхилено.

Сторонами не оспорюються ті обставини, що ОСОБА_1 працював на виборній посаді, безпосередньо виконуючи обов'язки першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, з 25 лютого 2011 року по 4 березня 2013 року включно, а також з 9 квітня 2013 року по 19 квітня 2013 року включно.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач не довів у судовому засіданні, а судом не було здобуто таких доказів, що він у період після 20 квітня 2013 року працював на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності органів ради чи на іншій виборній посаді. Ухвалення судового рішення про поновлення працівника на роботі не доводить тієї обставини, що позивач після його постановлення працював на відповідній посаді. Судовими рішеннями надавалася правова оцінка законності увільнення ОСОБА_1, а їх наявність не вказує про припинення терміну повноважень позивача саме з набранням рішенням суду законної сили, а також, що термін повноважень його продовжився з набранням законної сили рішенням про незаконність звільнення, у разі якщо фактично до виконання обов'язків по виборній посаді він не приступав.

Записів про роботу позивача на виборних посадах після 4 березня 2013 року трудова книжка ОСОБА_1 не містить.

Судом зроблено обґрунтований висновок про те, що перевірені наявні докази у їх сукупності свідчать про те, що термін повноважень позивача на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчився раніше 18 серпня 2014 року, а постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року було стверджено про законність припинення повноважень ОСОБА_1 на цій посаді.

Тому є вірним твердження суду про те, що у розумінні пункту 2.3.8 Положення про порядок виплати щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетичній галузі (додаток 14 до Колективного договору) стаж роботи позивача, що дає право на одержання надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, переривався, адже з моменту закінчення його повноважень і до працевлаштування у ВП "РАЕС" спливло понад один місяць.

Також правильно встановлено, що постановою Кузнецовського міського суду від 2 червня 2014 року, що набрала законної сили, з Кузнецовської міської ради стягнуто на користь ОСОБА_1 89 915, 48 гривень середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на роботі.

Наявність судового рішення не спростовує викладених висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки передбачений ст. 236 КЗпП України обов'язок виплатити працівнику середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, що розглядав трудовий спір, про поновлення на роботі, є формою відповідальності роботодавця за допущення такого порушення суб'єктивного трудового права позивача і не доводить факту продовження терміну повноважень ОСОБА_1 на виборній посаді.

Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неврахування вимог ст. 61 ЦПК України та роз'яснень п.п. 7, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" щодо преюдиційності обставин, встановлених рішенням, що набрало законної сили, а також щодо неможливості обґрунтування рішення припущеннями.

Не можна погодитися і з посиланнями ОСОБА_1 про помилковість твердження щодо того, що з 20 квітня 2013 року він не працював на посаді, а також з порушеннями ст. 9 Закону України "Про відпустки", оскільки спростовуються правильністю висновків місцевого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення є підставою для залишення апеляційної скарги без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кузнецовського міського суду від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: