Ухвала суду № 49758500, 20.11.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

У Х В А Л А

Справа № 569/18470/14-к

20 листопада 2014 року

Рівненський міський суд Рівненської області , в особі слідчого судді Долі В.А.,при секретарі Глотовій П.В., з участю прокурора Станкевича О.К., слідчого Ткачука В.В., підозрюваного ОСОБА_1розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Рівненській області (слідчий) ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури рівненської області ОСОБА_3, у якому зазначається, що СУ УМВС України в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12014180000000101 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, який маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини - метамфетамін (первітин), який згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, 22 жовтня 2014 року, близько 15 години 34 хвилин, неподалік перехрестя вулиць ОСОБА_4, в м.Рівне, з корисливих мотивів, під час оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_5 2 пакетики з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта №939 від 04.11.2014 містить у своєму складі психотропну речовину-метамфетамін (первітин) масою 0,0209 г., за що отримав грошові кошти в сумі 200 гривень.

20 листопада 2014 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, протоколом про результати ідентифікації, протоколами добровільної видачі психотропної речовини, висновком експерта № 939 від 04.11.2014 року, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а також речовими доказами, а саме речовиною білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін (первітин).

Слідчий вказує, що ОСОБА_1, систематично вчиняв і вчиняє злочини у сфері обігу психотропних речовин, і з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; також він зможе знищити, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не встановлено місце та особу, в якої ОСОБА_1 незаконно придбав психотропну речовину; незаконно впливати на свідків з метою зміни своїх показів. Також не всі особи яким ОСОБА_1 незаконно збував психотропну речовину встановлені та допитані як свідки; вчинити інше кримінальне правопорушення зважаючи на те, що органом досудового розслідування отримані відомості що ОСОБА_1 причетний до систематичних незаконних збутів наркотичного засобу.

Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задоволити.

Підозрюваний просив обрати більш мякий запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що СУ УМВС України в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12014180000000101 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

20 листопада 2014 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, однак достатніх доказів, що існує ризик що ОСОБА_1 перебуваючи на волі зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати та тиснути на свідків, з метою зміни їх показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення не надано.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є недоцільним.

Крім цього, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 не судимий .

У відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного арешт цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обовязки прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю або за викликом у звязку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити залишати житло цілодобово; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193-194,205,395 КПК України

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 А/80, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 А, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово покидати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю або за викликом у звязку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали терміном до 19 січня 2015 року

Термін дії обовязків, визначених в ухвалі встановити до 19 січня 2015 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання у Рівненський МВ УМВС України у Рівненській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можу бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Доля В.А.