Ухвала суду № 49757024, 03.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/7235/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2760/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю: представника боржника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року

за поданням державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Я.А. Яковенко про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Полтавської філії Акціонерного банку "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиспорт", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року подання державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Я.А. Яковенко про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі Українизадоволено.

Обмежено ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Вказану ухвалу оскаржив представник боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на необ'єктивне дослідження судом доказів по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримував, оскільки вона була направлена за невірною адресою, що унеможливило виконання судового рішення у встановлений строк у добровільному порядку. Зазначає, що стягував, у свою чергу, до боржника не звертався.

Вказує, що державним виконавцем не було подано жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань.

У поданій до суду письмовій заяві представник стягувача прохав апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник боржника прохав апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вислухавши пояснення представника боржника, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Полтавської філії Акціонерного банку "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиспорт", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Мультиспорт», ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Полтавської філії АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 375976,00 грн., вирішено питання судових витрат (а.с.33-35).

На підставі вказаного заочного рішення, за заявою представника Полтавської філії АБ «Укргазбанк» 17.11.2011 року Октябрським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист №2-10283/10 про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Мільтиспорт», ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Полтавської філії АБ «Укргазбанк» заборгованості по кредитному договору в сумі 375976,00 грн. (а.с.36.42).

07.04.2015 року директор Полтавської ОД АБ «Укргазбанк» ОСОБА_5 звернувся до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ з клопотанням (вих.№1015), з проханням звернутися з поданням до суду про обмеження у праві виїзду боржника за межі України (а.с.44).

Постановою державного виконавця Октябрського відділу ДВС Полтавського МУЮ Я.А. ЯковенкоВП №47346859 від 24.04.2015 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа та надано боржнику строк до 01.05.2015 року для самостійного виконання вказаного виконавчого листа. (а.с.43).

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2015 року була направлена сторонам за вих. №№19211, 19212, за адресою ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 (а.с.40, 60).

03.06.2015 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому прохав встановити громадянину України ОСОБА_3 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань (а.с.40-41).

Як зазначено вище, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року подання державного виконавця Октябрського відділу ДВС Полтавського МУЮ Яковенко Я.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі Українизадоволено.

Задовольняючи подання старшого державного виконавця місцевий суд виходив із того, що боржник відмовляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а виїзд його за межі України може утруднити виконання рішення суду по примусовому стягненню коштів.

Такий висновок місцевого суду не відповідає встановленим по справі обставинам та є передчасним з огляду на наступне.

У відповідності до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу N4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97 визначено, що на здійснення права кожного залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Частиною другою ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У проведеному 01.02.2013 року Верховним Судом України аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Українивказано, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З наявних у справі доказів не вбачається наявність факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на з'ясування факту наявності чи відсутності у боржника майна, не надано доказів стосовно того, чи працює дана особа та чи має вона який-небудь заробіток (дохід).

Також, із наявних у матеріалах справи не вбачається, що боржником отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому ОСОБА_3 був позбавлений можливості виконання судового рішення у встановлений строк у добровільному порядку, оскільки за адресою, куди була направлена постанова, боржник не проживає, вказаний будинок (АДРЕСА_1) ним проданий 14.06.2012 року (а.с.61-63).

Згідно п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Державним виконавцем не було вчинено дій, спрямованих на уточнення адреси боржника, з урахуванням того, що між ухваленням Октябрським районним судом м. Полтави заочного рішення від 14 грудня 2010 року, згідно якого здійснюється стягнення, та винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження пройшло майже чотири роки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що державним виконавцем не надано достатніх та належних доказів, які неспростовно б свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, а також достовірних відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Відтак, факт ухилення ОСОБА_3 від виконання покладених на нього зазначеним судовим рішенням зобов»язань не знайшов свого підтвердження матеріалами справи, а тому підстави для задоволення заяви державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон відсутні.

За таких обставин подання державного виконавця Октябрського відділу ДВС Полтавського МУЮ Я.А. Яковенко про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є недостатньо обґрунтованим, передчасним та підлягає відхиленню.

Відтак, колегія суддів вважає, що аналіз доказів по справі та наведених норм права дають підстави для висновку про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні вказаного подання.

Згідно п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.315,317 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Я.А. Яковенко про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун