Ухвала суду № 49753102, 03.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2345/15 Головуючий у І інстанції Ковбель М.М. Провадження № 22-ц/780/4527/15 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 18 03.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Антоненко В.І., Гуль В.В.

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2015 року у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів ,-

встановила:

У травні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулась в суд з позовом про повернення безпідставно набутих коштів.

Позов мотивовано тим, що 01 серпня 2007 року між АКБ «Київська Русь» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1672292 грн. 48 коп., однак банку не повернув.

У подальшому за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року вказаний кредитний договір визнано неукладеним.

Оскільки підстава володіння кредитними коштами у відповідача відпала, в порядку 1212,1214 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти, проценти за користування ними, інфляційне збільшення суми боргу, 3% річних, що загалом складає 2 372 731 грн.

Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,193 га в с. Крячки, Васильківського району Київської області та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із цією ухвалою, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову„ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 2 372731 грн., які останній отримав згідно кредитного договору, який в подальшому визнано неукладеним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам на загальну суму 2 372731 грн і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Зокрема, продаж вказаного майна відповідачем утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову про повернення безпідставно набутих коштів, тому апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про недостатність обґрунтування виду забезпечення позову.

Судом першої інстанції не взято до уваги доводи позивача, які наведені в заяві про забезпечення позову, стосовно необхідності накладення арешту та заборони відчужувати земельну ділянку та вказане вище домоволодіння.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач на виконання вимог ч.2 ст. 152 ЦПК України обґрунтував необхідність накладення арешту на спірне майно та зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується прохання в апеляційній скарзі в частині вирішення заяви забезпечення позову апеляційним судом, то воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а саме, судом першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: