Постанова № 4973692, 01.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" жовтня 2009 р.                                                                       № 2а- 38405/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної Податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст-ХХІ"

пропро стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 3544393,60 грн.

В обґрунтування позову вказано, що згідно даних особових рахунків встановлено, що сума заборгованості з ПДВ перед бюджетом України ТОВ „Некст-ХХІ" станом на 28.04.2009р. складає —3544393,60 грн., в тому числі: за основним платежем —3544222,32 грн., залишок несплаченої пені —171,28 грн.

Податковий борг з ПДВ в розмірі 3544889,25 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.09.2008р. №0002391520/0 про визначення загальної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яке винесено начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акта перевірки від 12.09.2008р. №2315/15-221/35589296. Борг підприємства було погашено лише частково за рахунок переплати.

В судове засідання представник ДПІ з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст - ХХІ" з питань достовірності відображення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за березень-червень 2008 року, за результатами якої встановлено порушення п. 4.1.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III, п. 7.2.6 п. 7.2 та п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та складено Акт № 2315/15-211/35589296 від 12.09.2008 року.

Начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002391520/0 від 18.09.2008 року

У відповідності до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181- III після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання ДПІ було направлено боржнику першу податкову вимогу від 01 жовтня 2008 р. № 1/808, яка була розміщена на дошці оголошень відповідно до Акту № 389 від 30.10.2008 року.

Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобов’язання, ДПІ було направлено другу податкову вимогу від 01 грудня 2008 року № 2/1024, яка була розміщена на дошці оголошень відповідно до Акту № 14 від 03.01.2009 року.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.

Відповідно до п. 1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - платники податків зобов'язані своєчасно, у строк визначений вищевказаними законодавчими актами надавати до Державних податкових інспекцій податкові декларації, бухгалтерську звітність, інші документи та відомості, пов'язані із донарахуванням та сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету України та до державних цільових фондів.

У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповдно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

У відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На час розгляду справи заборгованість відповідачем не було сплачено.

Суд, проаналізувавши положення ст. 71 КАС України прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по сплаті заборгованості, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної Податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова до Товариство з обмежаною відповідальністю "Некст-ХХІ" про стягнення заборгованості –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст-ХХІ", код. 35589296 на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 3 544 393,60 грн. (три мільйона п"ятсот сорок чотири тисячі триста дев"носто три гривнішістдесят копійок). .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.