Постанова № 4973684, 28.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"28" вересня 2009 р.                                                                       № 2а- 38262/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Заміщанського сільського споживчого товариства

до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Заміщанське сільське споживче товариство звернувся до суду з позовом до Нововодоласької МДПІ у Харківській області в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області № 0001191501/0 від 16.10.2008 року, та рішення про внесення змін до податкового повідомлення-рішення № 3315/10/151 від 16.12.2008 року.

В обґрунтування позову позивач, вказав, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками Банківського відділення Нововодолазької МДПІ була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Заміщанського ССТ з питання виявлення методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за 9 місяців 2006 року, за результатами якої складено акт перевірки від 3 жовтня 2008 року № 202/1501/30344943.

Перевіркою встановлено, що Заміщанське ССТ в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року допущено помилку в частині ведення приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Також судом встановлено, що Заміщанське ССТ на спрощеній системі оподаткування перебувало з 01.01.2002 року по 30.06.2006 року і сплачувало єдиний податок за ставкою 10 %, з 1 липня 2006 року перейшло на загальну систему оподаткування, про що свідчить заява Заміщанського ССТ від 16 червня 2006 року № 29.

Також актом перевірки встановлено, що в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (дод. К 1/1 за 9 місяців 2006 року) була помилково відображена вартість запасів на початок звітного періоду в сумі 23913,0 грн. (рядок А графа 3 додатку К 1/1), хоча в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат. Запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку в перерахунку участі не беруть. Таким чином, при заповненні додатку К1/1 в рядку А графи 3 „балансова вартість запасів на початок звітного року" підприємство зазначило суму 23913,0 грн., хоча необхідно проставити прочерк, тоді, враховуючи балансову вартість запасів на кінець звітного періоду в сумі 20942,0 грн. (рядок А графи 5), в рядку А графи 6 (приріст/убуток) буде відображено приріст в сумі 20942,0 грн. Відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, приріст балансової вартості запасів, розрахований в додатку К1/1, відображається в рядку 01.2 декларації та включається до складу валового доходу. Підприємством в декларації відображена сума валового доходу в розмірі 106429,0 грн. (рядок 03 графи 3), фактично необхідно відобразити 127371,0 грн., перевіркою збільшено об'єкт оподаткування на 20942,0 грн.

За результатами розгляду акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2008 року № 0001191501/0 Валківським відділенням Нововодолазької МДПІ було визначено Заміщанському ССТ податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 5498,0 грн., в тому числі за основним платежем - 5236,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 262,0 грн. відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Також судом встановлено, що рішенням Нововодолазької МДПІ від 16.12.2008р. № 3315/10/151 внесено зміни до податкового повідомлення - рішення від 16.10.2008р. № 0001191501/0 і визначено Заміщанському ССТ 5978,00 грн. податку на прибуток і 298,90 грн. штрафної санкції. В рішенні Нововодолазької МДПІ від 16.12.2008р. № 3315/10/151 про внесення змін до податкового повідомлення - рішення від 16.10.2008р. № 0001191501/0 зазначено, що при визначенні Заміщанському ССТ розміру податку на прибуток внаслідок порушення п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не враховано завищення підприємством на 2971,00 грн. суми валових витрат

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що предметом спору є посилання відповідача, що в вище зазначеному рядку графи 3 необхідно поставити прокреслення і не відображати залишків запасів на початок податкового періодів.

Згідно з п. 3.1 ст. З Закону України № 334/94-ВР " Про оподаткування прибутку підприємства" об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 даного Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Витрати, понесені платником податку у зв’язку з одержанням доходу, мають бути включені до складу валових витрат у тому самому податковому періоді, в якому одержано кошти та збільшено суму валового доходу на відповідну суму.

Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону). При цьому п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Аналізуючи вище зазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд приходить до висновку, що законодавець пов'язує витрати платника податків і віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника податків, а отже позивач правомірно відніс суми на придбання товару до складу валових витрат.

Суд зазначає, що порядок визначення приросту або убутку балансової вартості запасів , передбачений п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" у відповідності до якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання понесло підприємство та віднесло до складу валових витрат.

Крім цього, суд аналізуючи вище зазначені положення п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" зазначає, що вказана норма передбачає неоднозначне її трактування стосовно осіб які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, у яких обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку оскільки сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів), хоча і у підприємства обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку та підприємство понесло витрати на придбання цього товару.

Крім цього суд зазначає, що в разі не зазначення в рядку А6 графи 3 додатку К1/1 залишку товарів на початок податкового періоду, в перерахунку приймуть участь ті запаси , витрати на придбання яких не включалися до складу валових витрат, що призведе до обкладення 25 % податку валових доходів організації замість прибутку, як того вимагає п.3.1 статті 3 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства".

Виходячи з вище вкладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку є конфлікт інтересів та у відповідності до вимог п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до п. 2.15 наказу ДПА від 5 грудня 2008 року N 761 «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток»(який є спеціальним, щодо порядку проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток) який визначає строки проведення камеральної перевірки за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток у такі строки: по звітності платників, що визначена пп. 2.13.2 та пп. 2.13.3 п. 2 цього Примірного порядку, протягом місяця; по звітності інших платників - до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Судом було встановлено, що строк проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, передбачений п. 2.15 наказу ДПА від 5 грудня 2008 року N 761 «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток», вже минув та жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001191501/0 від 16.10.2008 року винесено Нововодолазькою МДПІ в Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім цього суд зазначає, що законодавством України, а саме Законом України № 2181 не передбачено порядку та підстав прийняття рішень про внесення змін до податкового повідомлення-рішення не застосовуючи процедуру адміністративного оскарження.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заміщанського сільського споживчого товариства до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області № 0001191501/0 від 16.10.2008 року, № 3315/10/151 від 16.12.2008 року. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.