Постанова № 49730210, 31.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.08.2015 справа №908/3567/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаря ОСОБА_4від позивача:ОСОБА_5 представник за довіреністю б/н від 12.01.2015 р. ОСОБА_6 представник за довіреністю б/н від 31.08.2015 р.від відповідача:ОСОБА_7 представник за довіреністю б/н від 29.09.2014 р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільсьгосподарського підприємства "Альянс-Агро", Запорізька область, Приморський район, с.Партизани на рішення господарського судуЗапорізької областівід02.07.2015 рокуу справі№ 908/3567/15 (суддя Носівець В.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" м.Дніпропетровськдо Приватного сільскогосподарського підприємства "Альянс-Агро", Запорізька область, Приморський район, с.Партизани простягнення 1 295 571,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Оптімус Плюс" м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс-Агро" Запорізька область, Приморський район, с.Партизани про стягнення грошових коштів у сумі 1 295 571,24 грн., в тому числі 721 820,70 грн. суми попередньої оплати, на яку не був поставлений товар та 573 750,4 грн. штрафу ( а.с.3-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. по справі № 908/3567/15 позовні вимоги задоволені ( а.с.106-108).

Судове рішення мотивовано доведеністю та обгрунтованістю позовних вимог підтверджених документально.

Відповідач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс-Агро" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у даній справі про стягнення з відповідача 1295571,24 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 573750,54 грн. відмовити, стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс-Агро" судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги.

В обгрунтування поданої скарги, апелянт вказує на те, що з рішенням суду відповідач не згодний в частині стягнення суми штрафу у розмірі 573 750,54 грн. і вважає, що воно в цій частині є незаконним. Скаржник посилається на те, що позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими у зв"язку із припиненням договору купівлі-продажу № 54843 від 02.10.2014р.

Так, апелянт вважає, що внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов"язання або воно припиняється, а також, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом не взято до уваги те, що недопоставка товару сталася через неврожай соняшнику у 2014р. Зниження передбачуваної врожайності викликана обставинами зменшення об"ємів запланованого врожаю, ніж очікувалося, внаслідок погіршення погодних умов на території розташування сільськогосподарських земель, на яких розташовані поля з посівами відповідача.

Апелянт вважає, що справедливіше було б при прийнятті судом рішення зменшити розмір штрафу, адже це право, передбачене ч. 3 ст. 83 ГПК України. До того ж, за вимогами ст.ст.549,550,551 ЦК України кредитор має право на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов"язання, а також розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи. А розмір стягнутого за рішенням суду штрафу 573 750,54 грн. значно перевищує розмір збитків, оскільки збитків своїх позивачем навіть і не доказувалося.

Крім того, скаржник вказує на те, що судом допущено процесуальне порушення, а саме відсутність сторони відповідача у судовому засіданні 02.07.2015р. сталося через неповідомлення її належним чином про засідання суду, оскільки ухвала суду від 25.06.2015р. отримана відповідачем лише 03.07.2015р., що підтверджено відбитком з датою отримання на поштовому конверті та довідкою Партизанського відділення поштового зв"язку від 04.07.2015р., за якою лист господарського суду Запорізької області № 6900114337555 вручено ПСП "Альянс-Агро" 03.07.2015р.

23.07.2015р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про призначення розгляду апеляційної скарги у справі № 908/3567/15 на початок серпня із заявою про забезпечення позову № 536 від 23.07.2015р. №482 від 24.06.2015р., які судовою колегією розглянуті та залучені до матеріалів справи.

28.07.2015р. до суду апеляційної інстанції надійшло аналогічне клопотання та заява про забезпечення позову, за якою позивач просив накласти арешт на майно відповідача в межах позовних вимог у сумі 1 321 482,66 грн.

Підстав для розгляду апеляційної скарги у більш раніші строки у суду немає, оскільки відповідно до вимог ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

17.08.2015р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №560 від 12.08.2015р., в якому позивач просив залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, який судовою колегією розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи ( а.с.134-139).

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у звязку з находженням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №908/3567/15 члена колегії суддів - судді Зубченко І.В. та наявністю у складі постійно діючої колегії №2 другої судової палати іншого судді, керуючись ч. 5 ст. 26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10.1 Засад використання автоматичної системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015 р. з метою забезпечення подальшого розгляду справи, замінено відсутнього суддю Зубченко І.В. з розгляду апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс-Агро", с. Партизани, Приморський район, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015 року у справі №908/3567/15 на суддю другої судової палати - ОСОБА_2

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просить скасувати рішення в частині стягнення неустойки.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" юридична особа ( ідентифікаційний код 36726843), що підтверджено Випискою з ЄДРПОУ, копією Статуту (а.с.25-29, 61-67).

Відповідач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс-Агро" юридична особа ( ідентифікаційний код 32630917), що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ, копією Статуту (а.с.70-71, 91-95).

Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТІМУС ПЛЮС (за договором - покупець, позивач у справі) та Приватне сільськогосподарське підприємство Альянс-Агро (за договором -продавець, відповідач у справі) 02.10.2014 р. уклали договір купівлі-продажу № 54843 (надалі договір) (а.с.8-10).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобовязується передати у власність покупця соняшник врожаю 2014 року власного виробництва (надалі товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

Загальна кількість товару 450,000 кг +/- 5% (п. 3.1 договору). Базова ціна складає за товар у розмірі 3541,67 грн. за 1 тону, ПДВ 708,33 грн. за 1 тону. Всього з ПДВ 4250 грн. за 1 тону, за умови відповідності якісним показникам, зазначеним в розділі 2 договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору загальна сума договору складає 1912501,80 грн.

+/- 5%.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що продавець зобовязаний забезпечити навантаження товару в наданий покупцем автотранспорт на Партизани ток (с. Партизани

Приморський район Запорізька область) (базис поставки FCA згідно Інкотермс 2000 р.) у термін до 13.10.2014 р.

Приймання-передача (перевірка якості і кількості) кожної партії товару провадиться за місцем перебування продавця представниками сторін. Приймання-передача повинна оформлятися актом прийому-передачі, підписаним представниками сторін. В акті зазначається фактична кількість товару (фізична вага), а також якість із застереженням про відповідність (невідповідність) її якості спеціальним вимогам до показників якості, зазначеним у пункті 2.1 договору (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за товар, який передається за даним договором проводиться покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Розрахунки провадяться шляхом попередньої оплати 100% загальної вартості товару, вказаної в п. 3.4 цього договору, протягом 3-х банківських днів з моменту одержання покупцем підписаного продавцем цього договору та рахунку-фактури від продавця, оплата остаточної загальної вартості товару здійснюється з моменту відвантаження оплаченої раніше партії товару.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі повного або часткового невиконання обовязків по поставці товару, під яким розуміється також і прострочка поставки товару більше ніж на 10 днів, продавець виплачує покупцю штраф в розмірі 30% від загальної суми договору (пункт 3.4 договору).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 16.10.2014 р. Договір припиняється достроково в момент належного виконання його сторонами. А у разі односторонньої відмови від договору покупцем (виключно на підставі пункту 6.6 договору) - в момент отримання продавцем письмового повідомлення покупця про відмову від договору.

На підставі виставленого відповідачем рахунку № 1 від 02.10.2013 року, позивач, враховуючи положення пункту 5.1 договору, здійснив попередню оплату у розмірі 1912501,80 грн., про що свідчать платіжні доручення № 100026 від 02.10.2014 р. на суму 599998,56 грн., № 100073 від 03.10.2014 р. на суму 1312503,24 грн.(а.с.76-77).

Відповідач на виконання договору в період з 07.10.2014 р. по 17.10.2014 р. на току Партизани (Запорізька область, Приморський район, с. Партизани) за видатковими накладними № 3 від 07.10.2014 р., № 4 від 08.10.2014 р., № 5 від 09.10.2014 р., № 6 від 10.10.2014 р., № 7 від 15.10.2014 р., № 8 від 16.10.2014 р., № 9 від 17.10.2014 р. передав позивачу товар загальною кількістю 280,160 тон на загальну суму 1190681,10 грн. (а.с.15-21).

Таким чином, відповідачем допущено недопоставку товару кількістю 169,840 тон на суму 721820,70 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін від 30.11.2014 р.(а.с.73).

У звязку з допущенням порушення виконання зобовязання, 04.12.2014 р. на адресу відповідача спрямована претензія № 418 від 03.12.2014 р. (арк.с. 22-24) з повідомленням про втрату інтересу до виконання зобовязання по поставці соняшника, із проханням повернути суму попередньої плати та сплатити штраф у розмірі 30 % за прострочку поставки товару. Також відповідача попереджено, що у разі невжиття дій щодо виконання вимог зазначених в претензії, позивач має намір захистити свої права та законні інтереси в судовому порядку (а.с.22-23).

У відповіді від 20.12.2014 р. на претензію відповідач визнав недопоставку товару у кількості 169,840 тон, запропонував розглянути можливість постачання соняшнику чи пшениці із майбутнього врожаю на форвардних умовах, а в разі незгоди просив час до 01.02.2015 р. для повернення суми передоплати (а.с.79).

В результаті листування сторонами не досягнуто згоди про перенесення строків поставки товару, або про постачання врожаю наступного року на форвардних умовах, або про погодження строків повернення частини попередньої оплати, га яку товар не поставлений.

Отже, обумовлений договором товар позивачу не поставлений, сума попередньої оплати у розмірі 721820,70 грн. на рахунок ТОВ Оптимус Плюс не повернута.

За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 721 820,70 грн., на яку не був поставлений товар та 573 750,4 грн. штрафу відповідно п.6.3 договору.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення суми попередньої оплати та штрафу за невиконання зоов"язань за договором купівлі-продажу. Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір № 54843 від 02.10.2014р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, загальні положення про який регулюються нормами ст.ст.655-656 ЦК України, відповідно до яких одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зоов»язується прийняти мано (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язан вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов»язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач поставку товару, або повернення суми попередньої оплати не довів, факт порушення виконання зобовязання за договором визнав, тому колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про стягнення 721 820,70 грн. документально підтвердженим, нормативно обґрунтованим та правильним.

Відповідно до ст.ст.216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Штраф має одноразовий характер та вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у разі повного або часткового невиконання обовязків по поставці товару, під яким розуміється також і прострочка поставки товару більше ніж на 10 днів, продавець виплачує покупцю штраф в розмірі 30% від загальної суми договору (пункт 3.4 договору).

Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 573750,54 грн. за неналежне виконання умов договору.

Отже, доводи апелянта з цього приводу колегія суддів вважає необгрунтованими та відхиляє.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо спростування доводів відповідача стосовно припинення договірних зобовязань, які регулюються умовами договору купівлі-продажу № 54843 від 02.10.2014 р. в частині стягнення штрафу.

Крім того, згідно ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За приписами п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання. При цьому, господарський суд повинен об"єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим. виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов"язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов"язань, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов"язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.

Крім цього, ця процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв"язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки ( штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України.

Таким чином, у будь-якому разі, це право суду щодо зменшення розміру неустойки, а відтак доводи апелянта з цього приводу колегія суддів вважає необгрунтованими.

Подана позивачем заява про забезпечення позову колегією суддів відхиляється та підтримується висновок суду першої інстанції про відхилення поданої заяви про необхідність накладення арешту на майно відповідача з урахуванням розумності і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, враховуючи відсутність дій відповідача спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги та подання позовів до суду (прийняття рішення про ліквідацію, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, значне витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення немає, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс-Агро" Запорізька область, Приморський район, с.Партизани на рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у справі №908/3567/15 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у справі №908/3567/15 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 1позивачу; 1 відповідачу; 1 ДАГС;1ГС Запоріз. обл.