Ухвала суду № 49728332, 29.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

29.11.10

№

Суддя Соловйов В.М.

розглянувши матеріали

за позовом: Обслуговуючого кооперативу “Придніпровський”, м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізької міської ради в особі Управління земельних ресурсів, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тандем-Капітал”, м. Запоріжжя

про визнання права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив “Придніпровський” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради в особі Управління земельних ресурсів (відповідач), ТОВ “Тандем-Капітал” (третя особа) про визнання права користування земельною ділянкою.

26.11.2010р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Згідно із п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007;

- Код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264.

Надана позивачем квитанція № 168/187 від 14.09.2010р. про сплату 236, 00 грн. судом не може бути прийнята до уваги в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ній невірно зазначено отримувача - замість належного Державний бюджет Орджонікідзевського району зазначено Місцевий бюджет Орджонікідзевського району.

Отже, позивачем не надані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.

Належними доказами в даному випадку будуть вважатися або нові платіжні документи з належними реквізитами, або довідка органу державного казначейства про зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно квитанції № 168/187 від 14.09.2010р. про сплату 236, 00 грн. до Державного, а не до Місцевого бюджету Орджонікідзевського району.

В п. 3.3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Також суд звертає увагу позивача про те, що у разі отримання ухвали про повернення позовної заяви та виправлення відповідних недоліків, позовна заява подається до господарського суду та адресується саме суду (ст.54 ГПК України), а не як звернення до конкретного судді, що може мати місце тільки після порушення провадження у справі. Не потрібно при новому зверненні і надання раніше прийнятих від суду ухвал про повернення позовної заяви чи відмову у прийнятті позовної заяви.

Керуючись ст. 50-51, п. 3-1 ч. 1 ст. 57, п. 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 34 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № ПН1165 від 09.09.2010р. суму 85, 00 грн. про сплату державного мита та оригінал квитанції № 168/187 від 14.09.2010р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Суддя В.М. Соловйов