Ухвала суду № 49715723, 29.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року справа №2а-709/08/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 довір. від 26.04.2010 року б/н

від відповідача ОСОБА_3 довір. від 04.08.2010 року № 24227/10/10, ОСОБА_4 довір. від 27.04.2010 року № 12044, ОСОБА_5 довір. від 27.04.2010 року № 12043

від прокурора Плужніков В.В. посвідчення № 1547

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас

2. ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 05.08.2010 року

у справі № 2а-709/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас

до відповідача ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

за участю Прокурора Донецької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов'язання утриматись від вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 16.10.2007 року № 0003741540/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 14813673 грн., в тому числі основний платіж в сумі 14108260 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 705413 грн., податкового повідомлення рішення від 24.12.2007 року № 0004711540/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 5085548 грн., в тому числі основний платіж в сумі 4843379 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 242169 грн.; зобов'язання утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, які передбачені Свідоцтвом від 26.12.2003 року № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту, виданого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та Типовим договором (контрактом) від 26.12.2003 року, укладеного ТОВ ОСОБА_6 Донбас з ОСОБА_7 міською радою Донецької області відповідно до вимог Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькі області (з урахуванням уточнень).

Ухвалами від 04.12.2007 року, 29.01.2008 року та від 11.02.2008 року провадження у справі зупинялось та ухвалами від 15.01.2008 року, 11.02.2008 року та від 25.02.2008 року провадження у справі поновлене.

Ухвалою від 25.02.2008 року провадження у справі зупинене та призначена судово економічна експертиза.

08.04.2010 року на адресу суду надійшов висновок судово економічної експертизи від 16.12.2009 року.

Ухвалою від 21.04.2010 року провадження у справі поновлене.

Повідомленням від 04.03.2008 року до участі у справі вступив Прокурор Донецької області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2010 року у справі № 2а-709/08/0570 (суддя Кониченько О.М.) позовна заява задоволена частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення від 16.10.2007 року № 0003741540/0 та від 24.12.2007 року № 0004711540/0, в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в актах перевірок відповідачем не визначено, які саме арифметичні або методологічні помилки допущені позивачем при складанні та наданні декларації про прибуток, а твердження відповідача про неправильне застосування позивачем нульової ставки оподаткування по податку на прибуток не підтверджені матеріалами справи.

Щодо відмови в задоволені позовної заяви в частині зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України не визнаний неконституційним, господарськими судами при прийнятті рішень, на які посилається позивач, надавалась правова оцінка спірним правовідносинам, які виникли між позивачем та ОСОБА_7 міською радою, тому обставини, встановлені господарськими судами під час прийняття таких рішень, як зазначив адміністративний суд, не можуть бути прийняті судом в якості звільнення від доказування в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду змінити та прийняти рішення про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що постава суду в частині відмови в задоволені позовної заяви щодо зобов'язання утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, які передбачені Свідоцтвом від 26.12.2003 року № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту, виданого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та Типовим договором (контрактом) від 26.12.2003 року, укладеного ТОВ ОСОБА_6 Донбас з ОСОБА_7 міською радою Донецької області відповідно до вимог Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькі області прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх доказів, які мають значення для вирішення справи.

Як вважає позивач, його право не припинене прийняттям Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України, оскільки згідно зазначеного Закону, скасування пільг стосується тільки тих інвестиційних проектів, які мають реалізовуватись після 31.03.2005 року, тобто після вступу Закону в силу.

Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на Рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2007 року у справі № 44/291 пн, Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року у справі № 44/291 пн, Постанову Вищого господарського суду України від 07.11. 2007 року у справі № 44/291 пн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що в постанові суду неповно відображені усі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що ОСОБА_7 ОДПІ проведені перевірки, за наслідками яких складені акти № 2248/1540/31279540 від 11.10.2007 року та № 2912/1540/31279540 від 14.12.2007 року, та на підставі яких прийняті податкові повідомлення рішення, які оскаржувались, по факту встановлених порушень та в межах повноважень, наданих податковому органу чинним законодавством України, в тому числі відповідно до вимог абзацу в п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п. 6.1 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та Наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Як вважає відповідач, право позивача на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс, які передбачені Свідоцтвом від 26.12.2003 року № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту, виданого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та Типовим договором (контрактом) від 26.12.2003 року, укладеного ТОВ ОСОБА_6 Донбас з ОСОБА_7 міською радою Донецької області відповідно до Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькі області та Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, скасоване Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України від 25.03.2005 року № 2505-IV.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про помилковість застосування позивачем такого права при подачі декларацій з податку на прибуток підприємства за 2006 рік, за 1 півріччя 2007 року, за 3 квартали 2007 року.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів встановила.

В основу повідомлень рішень, які оспорювались, покладені акти від 11.10.2007 року № 2248/1540/81279540 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності ТОВ ОСОБА_6 Донбас з податку на прибуток за 2006 рік та 1 півріччя 2007 року та від 14.10.2007 року № 2912/1540/81279540 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності ТОВ ОСОБА_6 Донбас з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року.

За результатами перевірки ТОВ ОСОБА_6 Донбас інкримінувалось порушення вимог:

- згідно висновку акту перевірки від 11.10.2007 року № 2248/1540/31279540 - п. 16.4, 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 08.04.2003 року № 271/7593, в результаті чого занижена сума податку на прибуток в розмірі 14108260 грн., в тому числі: - 2006 рік - на суму 2701196 грн.; І півріччя 2007 року - на суму 11407064 грн.

- згідно висновку акту перевірки від 14.12.2007 року № 2912/1540/31279540 - п. 16.4, 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7593, в результаті чого занижена сума податку на прибуток в розмірі 16250443 грн.

Як зазначено в акті перевірки, що відповідальність такого платника передбачена п.п. 17.1.4 п. 17.1. ст. 17 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Як встановлено під час перевірок, ТОВ ОСОБА_6 Донбас в додатку К5 до рядка 10 Прибуток, звільнений від оподаткування декларацій з податку на прибуток за 2006 рік, за 1 півріччя 2007 року та за 3 квартали 2007 року застосував не нульову ставку оподаткування з податку на прибуток, а пільги з оподаткування податку на прибуток, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, з посиланням на ст. 14 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області, ст. 13 Закону України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність.

Під час розгляду справи судом була призначена судово - економічна експертиза у справі, згідно висновку якої від 16.12.2009 року № 238/24, відомості, які вказані ТОВ ОСОБА_6 Донбас у рядку 10 Декларації з податку на прибуток за період 2006 рік, І квартал, 1 півріччя та 9 місяців 2007 року є документально обґрунтованими, і при проведенні дослідження не встановлено порушень п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, та п. 16.4, 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідно до положень ст. 3, ст. 5 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області, Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та ОСОБА_7 міська рада Донецької області є органами управління територією пріоритетного розвитку міста ОСОБА_7, до якого, згідно адміністративно - територіального розподілу, входить місто Соледар.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку міста ОСОБА_7 встановлений на строк 30 років.

26.12.2003 року Протокольним рішенням № 9 Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності погоджений інвестиційний проект Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс.

Вказаний проект серед іншого передбачав перетворення ЗАТ Деконський гіпс в ТОВ ОСОБА_6 Донбас з правонаступництвом з усіх прав та обов'язків, в тому числі і за інвестиційним проектом, у зв'язку з чим п. 4 Протокольного рішення № 9 передбачав видачу свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту на ім'я ТОВ«ОСОБА_6 Донбас.

У зв'язку із перетворенням ЗАТ Деконський гіпс на ТОВ ОСОБА_6 Донбас, що підтверджується п. 1.2. Статуту товариства, 26.12.2003 року Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області видано свідоцтво № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту, за змістом якого за Товариством визнається право на пільгових умовах ввозити з-за кордону на протязі п'яти років обладнання, устаткування, сировину, матеріали, предмети для здійснення проекту, а також після отримання першого прибутку від інвестиційної діяльності, не сплачувати податок на прибуток перші три роки, та сплачувати його за ставкою 50% від діючої ставки наступні три роки.

Вказане свідоцтво згідно статті 9 Закону Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області є правовою підставою для укладення Контракту та інших необхідних для здійснення інвестиційної діяльності правочинів - договорів оренди приміщень, землі тощо.

26.12.2003 року між ОСОБА_7 міською радою Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас м. Соледар на підставі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту № 47/1-2003, згідно з пунктом 10 Порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, затвердженого Постановою КМУ від 18.06.1999 року № 1065, укладений Типовий договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс на території пріоритетного розвитку, в вільній економічній зоні.

Додатковими угодами № 1 та № 2 до Контракту, укладеними відповідно до протокольних рішень Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області № 10 від 12.08.2004 року та № 38 від 23.12.2004 року, сторони уточнили строки реалізації інвестиційного проекту в частини освоєння виробництва гіпсокартонних плит, а також об'єми та строки відрахувань до бюджету.

Відповідно до додаткових угод, Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас зобов'язалось на власний ризик та за власні кошти забезпечити реалізацію вищевказаного інвестиційного проекту, а ОСОБА_7 міська рада Донецької області - утворити умови для реалізації інвестиційного проекту строком до 31.12.2012 року.

Пунктом 2 вищевказаного Контракту для Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас м. Соледар передбачені наступні пільги, якими останнє мало право користуватися під час реалізації інвестиційного проекту:

- звільнення на 5 років починаючи з дати першого оформлення вантажної митної декларації від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) та звільнення від обкладання податком на додану вартість устаткування та обладнання під час їх ввезення в України;

- звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту;

- оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;

- оподаткування дивідендів, що сплачуються інвесторам суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, за ставкою 10 відсотків.

Зазначені вище пільги надані товариству відповідно положень ст. 14 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області, що діяли на момент надання пільг.

Крім того, право товариства на звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержаний від реалізації інвестиційного проекту передбачене п. 22.5 ст. 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Згідно з абзацом 3 пункту 9 Порядку розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.1999 року № 1065, вказані пільги застосовуються після укладання інвестором відповідного контракту.

На момент розгляду справи Свідоцтво та Контракт були чинними.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційних скаргах вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такі висновки неправомірними, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України Про державну податкову службу в Україні , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про систему оподаткування платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення рішення, які оскаржувались, прийняті відповідно до вимог абзацу в п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами за результатами проведення ним камеральних перевірок.

Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами розмежовує випадки, у яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, зокрема:

- згідно абзацу б зазначеної норми Закону, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

- згідно абзацу в цієї ж норми Закону, коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкових зобов'язань.

- згідно абзацу в п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону визначено, що камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Зобов'язання відповідача надіслати податкове повідомлення - рішення ґрунтується виключно на підставах, перелічених у ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, що прямо передбачено п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону.

Невиїзною документальною перевіркою, відповідно до п. 1.2. наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205, вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Як вбачається з актів перевірок, відповідачем проведені невиїзні документальні (камеральні) перевірки.

Таким чином, посилання відповідача на наказ ДПА України від 10.08.2005 року № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в актах перевірок свідчить про проведення саме документальної перевірки, як це випливає із самої назви зазначеного наказу.

Про факт проведення документальної перевірки, з залученням звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку на прибуток, також підтверджено в актах, згідно з якими, при перевірках, окрім декларацій з податку на прибуток з додатками, використані:

- розрахунки обчислення прибутку структурного підрозділу (філії, відділення, дільниці, цеху) діючого підприємства, продукція якого вироблена в результаті впровадження інвестиційного проекту і підлягає продажу за межі підприємства;

- звіти про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності;

- відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності з реалізації інвестиційного проекту;

- письмові пояснення щодо підстав заповнення рядку 10 Прибуток, звільнений від оподаткування декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року за підписом виконавчого директора ТОВ ОСОБА_6 Донбас.

В актах перевірок відповідачем не визначено, які саме арифметичні чи методологічні помилки допущені позивачем, що є обов'язковим при складанні акту камеральної перевірки і передбачено наказом ДПА України від 11.12.2006 року № 766 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток в розділі Організація і проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

Крім того, в актах перевірок відповідач зазначає, що позивач в Додатку К5 до рядка 10 Прибуток, звільнений від оподаткування декларацій з податку на прибуток за 2006 рік, за 1 півріччя 2007 року та за 3 квартали 2007 року застосував не нульову ставку оподаткування з податку на прибуток, а пільги з оподаткування податку на прибуток, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, з посиланням на ст. 14 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області, ст. 13 Закону України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність.

Тобто, довід відповідача про невірне застосування позивачем нульової ставки оподаткування з податку на прибуток спростований матеріалами справи.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує наступне.

Відповідач в актах перевірок не визнаючи наявність у позивача права на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс, зазначає, що:

- ст. 14 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області, виключена згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-V;

- ст. 13 Закону України Про загальні засади

створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон із змінами та доповненнями, не містить норми, яка б гарантувала або надавала пільги у вигляді звільнення від оподаткування;

- норми ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність не надають пільг у вигляді звільнення від оподаткування, а навпаки, гарантують забезпечення рівноправного режиму та вказують конкретно на те, що державні гарантії захисту інвестицій не стосуються сплати податків;

- ст. 18 Закону України Про інвестиційну діяльність визначає, що умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не

дійшли згоди про зміну умов договору.

Як вбачається з висновків актів перевірок, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та п.п 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 08.04.2003 року № 271/7593.

Під час розгляду справи судом була призначено проведення судово - економічної експертизи у справі.

В результаті проведення судово економічної експертизи такі висновки відповідача не підтверджені, навпаки, згідно висновку судово - економічної експертизи від 16.12.2009 року № 238/24, відомості, які вказані позивачем у рядку 10 декларації по податку на прибуток за 2006 рік, І квартал, 1 півріччя та 9 місяців 2007 року є обґрунтованими, при проведенні дослідження не встановлено порушень позивачем вимог п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток визначені статтею 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пунктом 16.4 та пунктом 16.5 якої визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені Законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування.

Порядок заповнення додатків К2, К4, К5, К6, К7, Р1, Р2, РЗ визначається формами цих додатків. Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні збігатися. Особливості використання показників додатка К1 визначено в рядках таблиці цього розділу з кодами 01.2, 04.2, 04.10, 04.12, 07, а додатка КЗ - у рядку з кодом 01.4.

Таким чином, порушення п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства встановлюється у разі подання декларації не відповідної форми або у випадку застосування формул розрахунку деяких показників декларації, які не відповідають формулам, що визначені цим Порядком.

У випадку наявності порушень при заповненні рядків декларації, відомості яких формуються відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств вказується порушені норми цього закону.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства заповнення рядку 10 декларації відбувається з додержанням п. 7.12, п. 7.13, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що порушення цього пункту Порядку може бути наявне лише у випадку встановлення порушення пунктів Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, відповідно до яких повинно формуватися значення окремих рядків декларації, тобто, відносно даного дослідження порушення зазначеного пункту може бути встановлено у випадку заповнення рядку 10 декларації з порушенням п. 7.12, п. 7.13, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, якими такий порядок встановлений.

Як вбачається з акту перевірки, порушення п. 7.12, п. 7.13, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств під час перевірки не встановлені.

Таким чином, зазначені в акті перевірки норми п. 16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не визначають порядок формування сум по рядку 10 декларації, за умови наявності порушень вказаних пунктів такі обставини не впливають на суму, що узгоджена у рядку 10 декларації, та за умови відсутності порушення п. 7.12, п. 7.13, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств висновки відповідача про порушення при формуванні показника 10 декларації з посиланням на порушення п.п.3.1 п. 3 Порядку та п.16.4, п. 16.15 ст. 16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств є необгрунтованими.

Типовим договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту Модернізація існуючого та створення нових виробництв на ЗАТ Деконський гіпс від 26.12.2003 року, укладеного ТОВ ОСОБА_6 Донбас з ОСОБА_7 міською радою передбачено надання позивачу згідно до законодавства України податкових та інших пільг, визначені обов'язки інвестора, відповідальність сторін, строк дії договору - до 31.12.2012 року.

Договір складений належним чином.

До матеріалів справи надані додаткові угоди до вказаного контракту, якими сторони змінюють деякі умови контракту.

У наданих документах відсутні будь - які відомості про розірвання договору або визнання його ненедійсним (нечинним) у період, коли відбувались спірні взаємовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично розраховував прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту, відповідно до Наказу/Порядку ДПА України Про затвердження Порядку обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих підприємствах, розташованих на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, та складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності з реалізації інвестиційного проекту від 5 березня 1999 року № 111.

Згідно ст. 2 п.7 вказаного Порядку якщо вироблена продукція (роботи, послуги) філії, відділення, іншого відокремленого структурного підрозділу, цеху (дільниці), на яких реалізується інвестиційний проект, продається зовнішньому споживачу, то прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу, отриманого підприємством від продажу товарів (робіт, послуг), виготовлених (виконаних, наданих) з використанням реконструйованих або модернізованих виробничих потужностей, на суму валових витрат підприємства у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням цього виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також на суму амортизаційних відрахувань, нараховану на реконструйовані або модернізовані основні засоби відповідно до статті 8 цього Закону.

При цьому у валові витрати відноситься частка загальногосподарських витрат, яка розраховується за питомою вагою прямих витрат структурного підрозділу, що реалізує інвестиційний проект, у прямих витратах підприємства загалом прибуток визначається на підставі розрахунку обчислення прибутку структурного підрозділу (філії, відділення, дільниці, цеху) діючого підприємства, продукція якого вироблена в результаті впровадження інвестиційного проекту і підлягає продажу за межі підприємства (додаток 1), який подається державним податковим органам за місцем їх реєстрації як платників податку у терміни, встановлені для подання Декларації про прибуток підприємства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовної заяви щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, які оскаржувались.

Щодо зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, які передбачені Свідоцтвом від 26.12.2003 року № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту, виданого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та Типовим договором (контрактом) від 26.12.2003 року, укладеного ТОВ ОСОБА_6 Донбас з ОСОБА_7 міською радою Донецької області відповідно до вимог Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькі області (з урахуванням уточнень), колегія суддів враховує наступне.

Як зазначалось раніше, в 2003 році позивачем реалізований інвестиційний проект Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом.

Відповідно до цього режиму:

- звільняється на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на новостворених підприємствах, діючих підприємствах, їх філіях та інших структурних підрозділах - платниках податку, на яких відбувалася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку, якщо інвестиції в них еквівалентні не менш як 1 мільйону доларів США, для малих підприємств - не менш як 250 тисячам доларів США.

26.12.2003р. позивач отримав Свідоцтво № 47/1-2003 про схвалення інвестиційного проекту Модернізація існуючого та створення нових виробництв ЗАТ Деконський гіпс.

Як зазначалось раніше, згідно Свідоцтва позивач звільняється від сплати податку на прибуток від інвестиційної діяльності на перши три роки та оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких, інших законодавчих актів України від 25.03.2005 року № 2505-1V, який був опублікований у газеті Урядовий кур'єр 31 березня 2005 року і який з цієї ж дати набрав чинності, з Закону України Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області та Закону України Про оподаткування прибутку підприємств вилучені положення, що запроваджували вищезазначені пільгові умови інвесторам, що реалізують інвестиційні проекти у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про іноземні інвестиції в тому разі, коли наступне спеціальне законодавство змінює умови захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі, до іноземних інвестицій протягом десяти років на вимогу іноземного інвестора застосовується спеціальне законодавство, що діяло на момент реєстрації інвестицій.

Наряду з викладеним, статтею 1 Закону України Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження передбачено, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується єдиний національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для суб'єктів господарювання, створених без участі іноземних інвестицій.

Положення ч. 1 ст. 5 цього Закону поширюють дію такого режиму на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі де введення в дію та протягом дії Закону України Про іноземні інвестиції, Декрету Кабінету Міністрів України Про режим іноземного інвестування та Закону України Про режим іноземного інвестування.

Тобто для всіх суб'єктів господарювання, створених за участю інвестицій, як вітчизняних, так і іноземних, створюються рівні умови щодо питань валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 5 Закону України Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження та ч. 1 ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність у справі № 1-17/2002 про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями № 1-рп/2002 від 29.01.2002 року, положення ч.1 ст. 5 Закону України Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження у взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-17/2002 зазначено, що з дня вступу в дію ч. 1 ст. 5 Закону України Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження спеціальне законодавство і державні гарантії захисту іноземних інвестицій, які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали застосуванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій від зміни законодавства, застосовуються в межах вимог ст. 3 цього Закону і ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність.

Тобто, з дня набуття чинності Закону України Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження припинений пільговий режим валютного регулювання, оподаткування та митного оформлення для підприємств, створених із залученням іноземних інвестицій, незалежно від форми та часу їх внесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність з метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі № 1-17/2002 про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями № 1-рп/2002 від 29.01.2002 року, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, оскільки вони не ґрунтуються на вищезазначених нормах чинного законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував вищевказані правові норми та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовної заяви в частині зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав позивача на звільнення від оподаткування.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні, ст. 11 Закону України Про систему оподаткування, Законом України Про оподаткування прибутку підприємств, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас та ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2010 року у справі № 2а-709/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2010 року у справі № 2а-709/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 Донбас до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 29.09.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина, повний текст виготовлений 04.10.2010 року.

.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_8