Постанова № 49707964, 02.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року 11:37м. ПолтаваСправа № 816/2387/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" до Відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2015 року Приватне підприємство "Центр незалежної оцінки та експертизи" (надалі по тексту - позивач, ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції (надалі по тексту - відповідач, ВДВС Пирятинського РУЮ) про визнання бездіяльності в частині не надання публічної інформації на запит про інформацію від 04 червня 2015 року № 117 - протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме надати відповідь на запит про інформацію від 04 червня 2015 року № 117 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем не надано відповідь на запит про надання публічної інформації, чим порушено права позивача, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 липня 2015 року про відкриття провадження в адміністративній справі та ухвалою про витребування доказів від 05 серпня 2015 року судом витребовувалився від відповідача письмову інформацію про заперечення проти позову у випадку такого заперечення. Відповідачем не було виконано вимоги ухвал суду та не надано, як суб'єктом владних повноважень заперечень проти позову.

Представник відповідача у судове засідання 02 вересня 2015 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань та заперечень не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" звернулось до ВДВС Пирятинського РУЮ із запитом на інформацію від 04.06.2015 № 117 в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" /а.с. 17-18/, у якому вимагав надати публічну інформацію про:

- кількість складених ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" та наданих Відділу звітів з незалежної оцінки арештованого майна за період з 01.01.2012 до 31.12.2014;

- кількість договорів на надання послуг з проведення оцінки арештованого майна, яку ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" направило за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 для підписання Замовником робіт до ВДВС Пирятинського РУЮ;

- загальну вартість послуг з проведення оцінки арештованого майна, яку у відповідності до цих договорів Платник (Головне управління юстиції) повинно було сплатити виконавцю ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи";

- загальну суму перерахованих Виконавцю коштів за цими договорами.

Приватним підприємством "Центр незалежної оцінки та експертизи" запитуваної інформації від відповідача не отримано, у звязку із чим вважаючи протиправною бездіяльність ВДВС Пирятинського РУЮ, щодо не надання публічної інформації на запит протиправною, вважаючи за необхідне зобов'язати надати на указаний запит належну відповідь в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач звернувся до суду.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 1 та частини другої статті 4 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (надалі Закон № 2657-XII) передбачено, що об'єктом інформаційних відносин є інформація, тобто будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 5 Закону № 2657-XII передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про інформацію" передбачено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У відповідності до частини 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Положеннями статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлені вимоги до оформлення запитів на інформацію, зокрема, передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Судом встановлено, що запит позивача відповідає вимогам до оформлення запитів на інформацію, які передбачені в статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно положень статті 22 вищезазначеного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

У відповідності до вимог статті 7 Закону України Про виконавче провадження учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Керуючись статтею 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Таким чином, розпорядник інформації зобов'язаний надати запитувачу інформації письмову відповідь на запит про інформацію у строк, встановлений статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", яка може містити запитувану інформацію, відмову в задоволенні інформаційного запиту або повідомлення про направлення інформаційного запиту належному розпоряднику.

Стаття 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;3) ненадання відповіді на запит на інформацію;4) надання недостовірної або неповної інформації;5) несвоєчасне надання інформації;6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду справи не встановлено, що запитувана позивачем інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом, як і не встановлено будь-яких інших обмежень для надання запитуваної інформації.

Представником відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 31 серпня 2015 року, повідомлено, що відповідь надана позивачу у визначені строки в повному обсязі не була і з метою належної підготовки відповіді та з метою надання сторонам часу для примирення заявлено клопотання про відкладення розгляду справи строком на один день.

Станом на судове засідання, яке відбулося 02 вересня 2015 року суду не надано доказів направлення відповідачем письмової відповіді на запит позивача про надання інформації. Представником позивача надано пояснення, що останнім не було отримано жодної відповіді від відповідача на вказаний запит.

Викладене вище свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності в цьому випадку та наявність підстав для зобов'язання розглянути запит в порядку, визначеному законодавством.

Суд наголошує, що неодноразово витребовував у відповідача письмові заперечення на позов у випадку такого заперечення та документи на підтвердження обґрунтованості на допущення бездіяльності, з приводу якої подано адміністративний позов, у тому числі відомості та належним чином завірені копії документів на їх підтвердження стосовно надання/направлення відповіді на вказаний запит разом з доказами такого направлення або нормативного обґрунтування підстави ненадання такої відповіді.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

У відповідності до приписів Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем".

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" до Відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції, що полягає у не наданні публічної інформації на запит про інформацію № 117 від 04.06.2015.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції повторно розглянути запит позивача від 04 червня 2015 року № 117 на отримання публічної інформації, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та надати відповідь у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції на користь Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" (код ЄДРПОУ 30979118) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський