Вирок № 49693760, 04.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1052/15

Номер справи місцевого суду: 511/155/15-к

Головуючий у першій інстанції Панчук А. І.

Доповідач Мастюк П. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Мастюка П.І.

суддів - Грідіна Н.В., М.Є. Бойченко

при секретарі - Куцині А.В.

за участю: прокурора - Биваліна П.А.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілих ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.06.2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Макіївка Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 працюючого водієм в ЧП «ОСОБА_10», раніше не судимого, -

визнано винним у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 1 рік і 6 місяців.

В відповідності з ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування від покарання з іспитовим строком на 2 роки.

ВСТАНОВИЛА:

11.08.2014 року біля 05.30 год. водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним належним йому автомобілем "RENAULT - MAGNUM", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "KOGEL-SN24" реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по правій крайній смузі руху автодороги Київ-Одеса в напрямку м.Одеса зі швидкістю, що не перевищує встановленого обмеження. На 432+400м зазначеної дороги, що проходить по території Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 не обрав безпечний режим руху, проявив неуважність, відволікся від керування автомобілем, в результаті чого керований ним автомобіль змістився вправо, перетнув суцільну лінію поздовжньої горизонтальної розмітки дороги, що обмежує її правий край виїхав за межі автодороги та скоїв наїзд на припаркований на правому узбіччі із включеною аварійною сигналізацією автомобіль «ВАЗ-21110», державний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_5

Внаслідок наїзду автомобіля "RENAULT - MAGNUM", під керуванням ОСОБА_2 на автомобіль «ВАЗ-21110» , що належить ОСОБА_5, автомобіль «ВАЗ- 21110» отримав механічні ушкодження, а пасажирам ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, які знаходилися у момент зіткнення в салоні автомобіля «ВАЗ-21110» спричинено тілесні ушкодження: ОСОБА_5, які згідно висновку № 294 від 11.11.2014 року судово- медичного експерта відносяться до категорії середньої тяжкості; ОСОБА_4, які згідно висновку № 293 від 11.11.2014року судово - медичного експерта відносяться до категорії середньої тяжкості; ОСОБА_6, які згідно висновку № 292 від 11.11.2014 року судово - медичного експерта відносяться до категорії середньої тяжкості .

Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.06.2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 1 рік і 6 місяців.

В відповідності з ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування від покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Не погоджуючись з даним вироком представником потерпілих ОСОБА_3 та потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані апеляційні скарги.

ОСОБА_3, в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.06.2015 року та задовольнити позовні вимоги потерпілих в розмірі 176488 грн. 03 коп. Свої вимоги аргументує невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема тим, що районний суд незаконно відмовив у задоволенні цивільних позовів потерпілих, так як вони законно подали позов проти власника майна.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить змінити оскаржуваний вирок в частині відмови в задоволенні позовних вимог та обрання міри покарання обвинуваченому. Свої вимоги аргументує тим, що суд своєю відмовою в задоволенні цивільного позову позбавив його можливості на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_4 в апеляції просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. Свої вимоги аргументує тим, що суд незаконно відмовив у задоволенні позовних чим порушив їх право на відшкодування завданої злочином шкоди, а також недостатньо суворим покаранням ОСОБА_2

ОСОБА_6 в апеляції просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, задовольнити позовні вимоги потерпілих та обрати більш суворе покарання обвинуваченому. Доводи апеляції аргументує аналогічно з доводами апеляційної скарги ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який частково підтримав апеляційні скарги потерпілих та їх представника, обвинуваченого ОСОБА_2, який частково підтримав апеляційні скарги, обговоривши доводи апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи та надавши підсудному останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги потерпілих та їх представника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту ст. 370 КПК України вирок повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Суд, керуючись законом, мотивує вирок доказами, розглянутими в судовому засіданні, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду вину у вчинені цього злочину визнав повністю та пояснив, що 11.08.2014 року виїхав з м. Бориспіль автомобілем на Білу Церкву. Виїхав на автодорогу Київ - Одеса, де його підібрав ОСОБА_7, який керував автомобілем «RENAULT - MAGNUM» реєстраційний номер НОМЕР_5 з напів-причепом «KOGEL - SN 24». До міста Умані вказаним авто керував ОСОБА_7 , а після Умані ОСОБА_2 сів за кермо вказаного автомобіля . Все було добре, траса вільна, видимість хороша. Після проїзду кафе «Є -95», що знаходиться в Роздільнянському районі Одеської області він на автодорозі Київ-Одеса, на мить відключився і раптово побачив перед собою автомобіль . який стояв на обочині , почав гальмувати , сталося зіткнення, удар і він скоїв ДТП. З ОСОБА_7 почав надавити допомогу потерпілим, викликали швидку допомогу, міліцію. Визволили потерпілих. ОСОБА_7 в момент зіткнення був у спальному відсіку і нічого не бачив. ДТП трапилося після 05 години ранку. Вважає, що він втомився. Керував вказаним автомобілем без доручення. Сударенко працював в ЧП «Логістик» , всі накладні документи на вантаж були оформлені на Сударенка. ОСОБА_2 просто вивчав маршрут, так як мав бажання змінити місце роботи. Письмового трудового договору з ОСОБА_8 не було. ОСОБА_2 тільки думав перейти працювати до ОСОБА_8. В салоні легкового автомобіля «ВАЗ 21110» дер. реєстраційний номер № НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 з яким зіткнувся автомобіль «RENAULT - MAGNUM» реєстраційний номер НОМЕР_5 з напів-причепом «KOGEL - SN 24» реєстраційний номер НОМЕР_7 було чоловік, дві жінки та мала дитина 5 років. Вважає . що причиною скоєння ДТП була перевтома. Розкаюється , просить суд суворо його не карати.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, крім повного визнання обвинуваченим своєї провини, повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, а саме:

- поясненнями потерпілого наданими в районному суді ОСОБА_5, який пояснив, що 10.08.2014 року він та дві жінки : ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом з малою дитиною п'яти років виїхали з м. Полтави в сторону м. Одеси на відпочинок, за кафе «Є -95» зупинився на обочині, включив аварійну сигналізацію. Та почав налагоджувати реєстратор, почув тільки удар ззаду в автомобіль більше нічого не пам'ятає.

- поясненнями потерпілої наданими в районному суді ОСОБА_4 яка пояснила, що вони вже під'їжджали до м. Одеса за кафе «Є-95» на трасі Київ-Одеса, як ОСОБА_5 зупинив автомобіль на обочині та почав лагодити реєстратор, включив аварійну сигналізацію, почула удар ззаду в їх автомобіль, хтось надавав допомогу, ОСОБА_2 не пам'ятає. Від удару отримала тілесні ушкодження, стан здоров'я погіршується, важко ходити, знаходиться на лікуванні. В процесі лікування понесла певні витрати, які просить стягнути, а саме вартість протезу - 71500 грн, 19331 грн. витрати на лікування та 150000 грн. моральної шкоди.

- поясненнями потерпілої наданими в районному суді ОСОБА_4, яка пояснила, що вони вже практично доїхали до м. Одеса, перебували за кафе «Є-95» на території Роздільнянського району Одеської області на трасі Київ-Одеса, як ОСОБА_5 зупинив автомобіль на обочині та почав лагодити реєстратор, включив аварійну сигналізацію, почула удар в їх автомобіль, в цей час вона спала, прокинулась від удару, хтось надавав допомогу, ОСОБА_2 не пам'ятає. Отримала тілесні ушкодження, стан здоров'я погіршився. В процесі лікування понесла певні матеріальні витрати, які просить стягнути, а саме вартість ліків 17500 грн., та 100000 грн. моральна шкода.

Цивільний відповідач по справі ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суд не з'явився, просив вказану справу розглядати без його участі, в своєму запереченні на апеляційні скарги, завданої шкоди не визнає. Просить відмовити в задоволенні вимог апелянтів.

Крім пояснень обвинуваченого та потерпілих вина ОСОБА_2 підтверджується дослідженими доказами по справі письмовими доказами, а саме :

- рапортом м-ра міліції Разорителя С.А. про повідомлення про скоєння ДТП 11.08.2014 року на авто шляху Київ-Одеса біля повороту на с. Болгарка Роздільнянського району Одеської області (а.с. 127);

- дорученням на проведення досудового слідства по факту ДТП та надання правової оцінки (а.с. 128);

- постановою від 11.08.2014 року про призначення групи прокурорів для проведення досудового слідства (а.с. 129);

- випискою-витягом № 19190 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 - діагноз полі травма, травматичний шок, ЗГТК, переломи 6,7,8,9 ребер зліва, закритий косий перелом лівої бедренної кістки зі зміщенням відломків (а.с. 142);

- довідкою про витрати на проведення-судово технічної експертизи на суму 442,26 грн (а.с. 145);

- висновком експерта № 11/А 483 від 18.09.2014 року, згідно з яким перевірені ушкодження отримані вантажним автомобілем під керуванням ОСОБА_2, а також встановлено кут зіткнення автомобілів при ДТП (а.с. 146-162);.

- висновок експерта № 11/А - 477 згідно якого у цій ДТП при зіткненні автомобіль «RENAULT - MAGNUM» реєстраційний номер НОМЕР_5 з напів -ричепом « KOGEL - SN 24» реєстраційний номер НОМЕР_7 первинно контактував передньою переважно правою частиною із задньою частиною автомобіля ВАЗ «21110» дер. реєстраційний номер № НОМЕР_4 (а.с. 165-180);

- висновком експерта № 120 від 20.10.2014 року відповідно до якого ринкова вартість автомобіля ідентичного автомобілю ВАЗ «21110» дер. реєстраційний номер № НОМЕР_4, який належить ОСОБА_5, складає 54638,67 грн.

Відновлювати вказаний автомобіль економічно не доцільно та технічно неможливо А.С. (а.с. 183-195);

- висновком експерта від 06.11.2014 року , № 5569 , згідно з яким, з технічної точки зору фактичні дії водія автопоїзду, що не відповідали вимогам пункту 12.1 ПДР , знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП. (а.с. 197-198);

- висновком експерта № 292 згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 200-201);

- висновком експерта № 294 згідно якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 202-204);

- висновком експерта № 292 згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 208-209);

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що районним судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_2 як скоєння кримінального злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Виходячи з того, що вина ОСОБА_2 саме в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційних скарг в частині неправильної кваліфікації дій обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, районний суд, при призначенні покарання ОСОБА_2, в повній мірі врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2, районним судом віднесено повне визнання своєї провини, щире каяття, позитивну характеристику за місцем роботи та проживання, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2не встановлені.

Також, колегія суддів, враховує той факт, що ОСОБА_2раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Враховуючи всі встановлені обставини скоєного кримінального правопорушення, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, колегія суддів, у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2можливо без застосування до нього покарання пов'язаного з позбавленням волі.

А тому колегія суддів приходить до висновку, що районний суд прийняв законне та обґрунтоване рішення звільнивши обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг відносно призначення обвинуваченому більш суворого покарання не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, мас право під час кримінального провадження до початку судового розгляд і пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що районним судом вказані вимоги закону виконано не було, в зв'язку з чим районним судом безпідставно відмовлено в задоволенні цивільних позовів потерпілих, так як вказане суперечить загальним завданням кримінального провадження, а також позбавляє потерпілих їх права на компенсацію завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

При цьому, у зв'язку з неявкою потерпілих колегія суддів вважає розгляд їхніх цивільних позовів неможливим у зв'язку з чим приходить до висновку, що цивільні позови потерпілих необхідно залишити без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Одночасно апеляційний суд роз'яснює, що залишення цивільних позовів у кримінальному провадженні не позбавляє цивільних позивачів права звернутися з аналогічними позовами в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п.3 409, 410, 411, 419 КПК України ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_3 задовольнити часткова.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 задовольнити часткова.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити часткова.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити часткова.

Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.06.2015 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України, - скасувати в частині вирішення цивільного позову.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КПК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права з позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців, в відповідності з ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування від покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без розгляду.

В іншій частині вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.06.2015 року залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді апеляційного суду Одеської області:

П.І. Мастюк Н.В. Грідіна М.Є. Бойченко

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно,

суддя апеляційного суду

Одеської області П.І. Мастюк