Рішення № 49691962, 27.08.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25542/14-ц

Провадження № 2/127/305/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

27 серпня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, усунення перешкод в користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, усунення перешкод в користуванні власністю, який в процесі судового розгляду уточнив, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивач є власником квартири №10 в житловому будинку №79 по проспекту Космонавтів в м. Вінниці, згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.12.2009 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_6 та позивачем та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №4013, право власності на яку зареєстровано за позивачем 23.12.2009 року за №735/7282 в книзі №157 КП «ВМБТІ».

За період з 2009 року по 2014 рік вказаний договір оспорювався в судах різних інстанцій, тому позивач разом із сімєю не міг вселитись у дану квартиру. Проте, в ході судового розгляду вищезазначений договір купівлі-продажу жодним органом не визнавався недійсним і не скасовувався.

Однак, 25.11.2014 року при виконанні державним виконавцем Вишенського В ДВС Вінницького МУЮ рішення суду про виселення з квартири №10 в житловому будинку №79 по проспекту Космонавтів в м. Вінниці ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 позивачу стало відомо, що власником квартири є відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2014 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за №470. Натомість до укладення спірного договору квартира належала відповідачу ОСОБА_4 на підставі мирової угоди від 15.01.2014 року, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та затвердженої ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2014 року.

Позивач вважає, що вищезазначений договір купівлі-продажу спірної квартири від 16.05.2014 року, за яким покупцем квартири є ОСОБА_3, є недійсним, оскільки в момент вчинення правочину сторонами не було дотримано вимог, встановлених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Окрім того, в даній квартирі продовжують проживати сторонні особи, що порушує законні права позивача як власника щодо володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16.05.2014 року, за яким покупцем квартири є ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10; усунути перешкоди в користуванні належною позивачу на праві приватної власності квартирою №10 у будинку №79 по проспекту Космонавтів у м. Вінниці, шляхом примусового виселення з останньої ОСОБА_3 та інших осіб, які незаконно перебувають в квартирі, без надання їм іншого житла.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові, не заперечували проти винесення заочного рішення суду.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 до судового засідання не зявились із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Оскільки у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що позивач та його представник не заперечують, відповідно до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач є власником квартири №10 в житловому будинку №79 по проспекту Космонавтів в м. Вінниці, згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.12.2009 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_6 та позивачем та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №4013, право власності на яку зареєстровано за позивачем 23.12.2009 року за №735/7282 в книзі №157 КП «ВМБТІ» (а.с.6, 7, 8).

За період з 2009 року по 2014 рік вказаний договір оспорювався в судах різних інстанцій, тому позивач разом із сімєю не міг вселитись у дану квартиру. Проте, в ході судового розгляду вищезазначений договір купівлі-продажу жодним органом не визнавався недійсним і не скасовувався.

Однак, як вбачається з Акту державного виконавця від 25.11.2014 року 25.11.2014 року при виконанні державним виконавцем Вишенського В ДВС Вінницького МУЮ рішення Вінницького міського суду Вінницької області №127/6814/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою №10 в житловому будинку №79 по проспекту Космонавтів в м. Вінниці, без надання їм іншого житла, позивачу стало відомо, що власником квартири є відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2014 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за №470 (а.с.30-32).

В ході судового розгляду у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 судом було витребувано копію посвідченого оскаржуваного договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2014 року та всіх документів, на підставі яких останній був посвідчений, з яких було встановлено, що до укладення спірного договору квартира належала відповідачу ОСОБА_4 на підставі мирової угоди від 15.01.2014 року, укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та затвердженої ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2014 року (а.с.33-34).

Проте, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.03.2015 року ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2014 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд (а.с.116).

А в послідуючому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2015 року у цивільній справі №127/31690/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частку квартири, позовну заяву залишено без розгляду (а.с.117).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частина першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

А у відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

А тому, оскільки державна реєстрація договору купівлі-продажу квартири від 05.12.2009 року, за яким позивач став власником квартири №10 в житловому будинку №79 по проспекту Космонавтів в м. Вінниці, відбулась 23.12.2009 року, тому саме з 23.12.2009 року позивач являється власником даної квартири.

Натомість, оскаржуваний правочин було вчинено відповідачами 16.05.2014 року, тобто в той час, коли єдиним законним власником квартири являвся позивач. Окрім того, правовстановлюючий документ, на підставі якого відповідач ОСОБА_4 являвся власником спірної квартири та який став підставою для посвідчення оскаржуваного договору купівлі-продажу квартири ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2014 року скасована ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.03.2015 року, оскільки остання порушувала права, свободи та інтереси позивача.

Також, суд звертає увагу, що під час судового розгляду не встановлено, що позивач відчужував належну йому квартиру будь-кому, а відтак є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2014 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за №470.

Відповідно до ч.1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1ст.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

А тому, на підставі ст.391 ЦК України позивач має право вимагати усунення перешкод в користуванні належною йому на праві приватної власності квартирою, шляхом примусового виселення з неї відповідача ОСОБА_3 та інших осіб, які незаконно перебувають в квартирі, без надання їм іншого житла.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

А тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача в рівних частках витрати позивача щодо сплати судового збору, що становить 730,80 грн. (а.с.1, 2, 3, 137).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203, 215, 316, 317, 321, 640 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 16.05.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №470.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною йому на праві приватної власності квартирою №10 у будинку №79 по проспекту Космонавтів у м. Вінниці, шляхом примусового виселення з останньої ОСОБА_3 та інших осіб, які незаконно перебувають в квартирі, без надання їм іншого житла.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати щодо сплати судового збору у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: