ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
| 07.09.09 | Справа №2-а-80/08
(13:17)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом Закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 417 від 02.07.09р., ОСОБА_2, довіреність № 535 від 25.06.08р. ; від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Керчі за №0000491701/0 від 18.06.2008р., №0000481701/0 від 18.06.2008р., №0001162301/0 від 18.06.2008р. та рішення ДПІ в м. Керчі за №0001172301/0 від 18.06.2008р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки ЗАТ "Камиш-Бурун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період господарської діяльності з 01.04.07р. по 31.12.07р., та складанні Акту перевірки №913/23-1/30411181 від 04.06.08р. допущено низку суттєвих помилок, дії відповідача не відповідають нормам діючого законодавства України в галузі податкового законодавства, відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях, та на особистому тлумаченні діючого законодавства, а також перевищує межі своїх повноважень, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим відкрито провадження в адміністративній справі та призначене попереднє судове засідання на 28.07.08р. У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 28.07.08р., представниками позивача подане клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи. Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, у яких просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у запереченнях. У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 15.08.08р. представником відповідача подані доповнення до заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач повідомляє суду, що донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 597,30грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 1194,60грн. вважає правомірним та обґрунтованим. Крім того відповідач повідомив суду, що висновок, висловлений в акті комплексної документальної перевірки від 04.06.08р. №913/23-1/30411181 в частині заниження податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на знов придбаний в 2007р. транспортний засіб на суму 99,70грн. вважає правомірним та обґрунтованим. У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 05.09.08р. представниками відповідача надана суду для долучення до матеріалів справи належна копія виписки банку. 23 вересня 2008 року на адресу суду надійшла заява від позивача із переліком питань, які позивач просив поставити на експертизу, а також пояснення позивача до заперечень відповідача. У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 24.09.08р. представником позивача подане клопотання про надання акту перевірки від 14.05.2008р. №498/23-1/30411181, на який посилається відповідач у своїх запереченнях в акті перевірки від 04.06.08р., для долучення до матеріалів справи. У попереднє судове засідання, яке відбулося 01.10.08р., відповідач надав доповнення до заперечення на адміністративний позов, крім того, відповідач подав клопотання із переліком питань, які за його думкою слід поставити на експертизу, а також подав доповнення до заперечення на адміністративний позов. У попередньому судовому засіданні, яке відбулося 01.10.08р. судом з'ясоване, що відповідач не надав суду витребуваного для долучення до матеріалів справи акту перевірки від 14.05.2008р. №498/23-1/30411181, у зв'язку з чим у справі оголошено перерву до 08.10.08р. Враховуючи, що для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання в області судової бухгалтерії, суд ухвалою від 08.10.08р. призначив по справі судово-економічну експертизу документів та зупинив провадження у справі. 26.01.2009 року на адресу суду від ТОВ "Кримське експертне бюро" надійшов висновок №101/08 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №2-а-80/08 від 23.01.09р., у зв'язку із чим ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.01.09р. поновлено провадження у справі та призначене попереднє судове засідання на 02.03.09р. У попереднє судове засідання, що відбулося 02.03.09р., відповідач надав заперечення на висновок №101/08 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №2-а-80/08 від 23.01.09р. Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0001162301/0 від 18.06.2008 р. на суму 73716,00грн. відповідач зазначає наступне. Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) згідно Декларації з податку на прибуток підприємства, наданої до ДПІ в м. Керчі за 3 квартал 2007 року на суму 3770,83грн. ( ремонтні роботи легкового автотранспортного засобу NISSAN-X-TRAIL, що виконані підприємством АТВТ «Компанія Алекс» м. Макіївка Донецької області), а також згідно Декларації з податку на прибуток підприємства, наданої до ДПІ в м. Керчі за 2 квартал 2007 року на суму витрат по отриманим експедиційно - транспортним послугам по доставці негабаритних вантажів по маршруту Керч-Маріуполь товариством «ТЕК «Оранж-Авто» (м. Маріуполь, ЄДРПОУ 33160681) в розмірі 20025,0 грн. не підтверджують зв'язок з господарською діяльністю, в зв'язку з відсутністю необхідних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку відповідно до чинного законодавства та Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року №228/253. У вищенаведеному запереченні відповідач зазначає, що згідно позовної заяви позивач стверджує, що ним укладено договір №24/04 з ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» від 24.04.2007 року. 26 квітня та 03 травня 2007 року ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» направив транспортні засоби ПП ОСОБА_3 для перевезення негабаритних вантажів. Крім того, в додатку до позовної заяви в переліку первинних документів надано товаро-транспортні накладні ПП ОСОБА_3, причому талони замовника відсутні. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 799 Цивільного Кодексу України, договір найму транспортного засобу складається у письмовій формі. Пунктом 1 статті 220 Цивільного Кодексу України визначено, що у разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є недійсним. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскільки при укладенні договору за №24/04 позивача з ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» від 24.04.2007 року з участю фізичної особи не дотримані вимоги закону про нотаріальне посвідчення, дані договори є недійсними, у зв'язку із чим відсутні і підстави для віднесення витрат по отриманим експедиційно-транспортним послугам по доставці негабаритних вантажів по маршруту Керч-Маріуполь товариством «ТЕК «Оранж-Авто» до складу валових витрат, а отже до податкового кредиту. Відповідач вважає, що на порушення п.п 7.4.4 п7.4, п.п 7.7.1 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем необґрунтовано завищено суму податкового кредиту на суму 4759,0 грн, в зв'язку з порушеннями, що відображені в п.п 3.1.2.2 акту перевірки в частині необґрунтованого віднесення до складу валових витрат суми витрат не підтверджених відповідним чином оформлених документів на суму 23795,83 грн, що привело до необґрунтованого завищення суми податкового кредиту на 4759,0 грн. Відповідач також вважає, що позивачем необгрунтовано включено до складу податкового кредиту в Декларацію з податку на додану вартість надану до ДПІ в м. Керчі (вх.№41335 від 20.12.07 року) невірно перенесену суму податкового кредиту з бухгалтерських регістрів та реєстру отриманих податкових накладних на суму 15 400,0 грн, що не підтверджено відповідними документами (податковими накладними та ін..), що привело до завищення податкового кредиту на суму 15 400,0 грн. Отже, в результаті встановленого порушення сума заниження податкових зобов'язань по ПДВ в результаті завищення податкового кредиту становить 15 400,0 грн, в листопаді місяці 2007 року. Відповідач зазначає, що ксерокопії бухгалтерських регістрів позивачем не надано. Відповідач також зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 року №104 передбачено, що вона вступає в силу з дня опублікування, тобто вказана постанова вступає в силу з 06.02.07 року, коли було її офіційне опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» від 06.02.07 року за №22. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що операції по поставці, в тому числі операції по імпорту відходів та лому чорних металів, які ввійшли в Перелік, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, починаючи з 06.02.07 року, тобто позивач в період з 01.01.07 р по 06.02.07 р., не маючи затвердженого переліку не мав в своєму розпорядженні даних відносно операцій звільнених від оподаткування. Відповідач повідомляє, що вважає донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 49144,0 грн. та застосування штрафних санкцій згідно повідомлення - рішення №0001162301/0 від 18.06.2008р. до акту перевірки за № 913/23-1/30411181 правомірним та обґрунтованим. Що стосується рішення №0001172301/0 від 18.06.2008 р. на суму 603000,0 грн. відповідач зазначає наступне. Перевіркою встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція за готівкові кошти на суму 106200,0 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 проведена без застосування реєстраторів розрахункових операцій. ЗАТ «Камиш-Бурун» направлено листа за №7433/10/23-1 від 05.06.08року, як доповнення та невід'ємна частина акту перевірки за №913/23-1/30411181 від 04.06.08 року в частині допущеної технічної помилки та доповнення Розділу 4 «Висновки» пунктом : «б.п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120600,0 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстраторів розрахункових операцій.» Вищенаведений лист отримано підприємством згідно повідомлення про вручення за №182973 від 11.06.08 року. Крім того, зміст порушення відображено в акті перевірки №913/23-1/30411181 від 04.06.08 року в п.п 3.3.1. Таким чином, відповідач вважає застосування штрафних санкцій згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001172301/0 від 18.062008р. на суму 603000,0грн. до акту перевірки за №913/23-1/30411181 є правомірним та обґрунтованим. Що стосується податкового повідомлення - рішення від 18.06.08р. №0000481701/0 відповідач зазначає наступне. При перевірці авансових звітів і касових документів встановлено, що підприємством були сплачені ритуальні послуги на загальну суму 5462,00грн., а саме: згідно авансового звіту від 27.12.2007р. №669 ОСОБА_4 - перевезення тіла колишнього працівника ОСОБА_5, в сумі 4720,00грн.; згідно авансового звіту від 30.07.2007р. №398 ОСОБА_6 - ритуальні послуги на суму 742,00грн. Відповідач вважає, що оподаткуванню підлягає сума грошових коштів або вартість майна (послуг) без урахування не оподаткованого мінімуму, який в 2007р. складає 1480,00грн. (5462,00-1480= 3982,00грн.). Порушуючи п.п.4.2.1 п.п.4.2.2 п.4.2, п.п.4.3.21б) п.п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.19.2а) п.19.2 ст.19 Закону №889 не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 59730 грн. Враховуючи наведене відповідач вважає, донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 597,30 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 1194,60грн. є правомірним і обґрунтованим. Що стосується податкового повідомлення - рішення від 18.06.08р. №0000491701/0 відповідач зазначає наступне. В ході документальної перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності перерахованого до бюджету податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів встановлено, що згідно договору від 06.07.2007р. №186/07/2007, підприємством був придбаний транспортний засіб Mitsubishi Outlander 2.0 Sport, у ТОВ "Авто-Люкс", об'єм двигуна складає 1997см3, вартістю 146500,00грн. Поставлений на облік у ДАЇ м. Керчі від 12.07.2007р. При реєстрації транспортного засобу підприємством була сплачена сума податку з власників транспортних засобів в сумі 199,70грн., виходячи з розрахунку 10,00грн. за 100см3, при об'ємі двигуна 1997см3, тобто сума сплачена за весь рік, оскільки йдеться про першу реєстрацію транспорту в Україні. Розрахунок суми податку з власників наземних транспортних засобів наданий до податкового органу 16.07.2007р. №20513, на суму 100,00грн., який складений з порушенням ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів", таким чином, на думку відповідача, позивачем було занижене зобов'язання перед бюджетом у розмірі 99,70грн. Враховуючи наведене відповідач вважає, що висновок, висловлений в акті комплексної документальної перевірки від 04.06.08р. № 913/23-2/30411181 в частині заниження податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на знов придбаний в 2007 р. транспортний засіб на суму 99,70 грн., є правомірним і обґрунтованим. Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 02.03.09р. закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 10.04.09р. У судове засідання, що відбулося 06.07.09р., позивач надав пояснення до заперечень, у яких повідомляє суду, що по всім питанням щодо обґрунтованості та відповідності чинному законодавству нарахування до стягнення сум за податковими повідомленнями - рішеннями, що оскаржують ся, судовою експертизою надана відповідь, що повідомлення - рішення є необгрунтованими та не відповідають чинному законодавству (п.2, 3,4, 5 Заключної частини Висновків). По питанню підтвердження висновків Акту перевірки первинним документам судовою експертизою надана відповідь, що Висновки, наведені в акті перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. первинними документами бухгалтерського обліку не підтверджуються, (п.1 Заключної частини Висновків). По іншим питанням, також висновки судового експерта зроблені на підтвердження бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ «Камиш - Бурун», тобто бухгалтерський та податковий облік ЗАТ «Камиш - Бурун» відповідають чинному законодавству. 20.08.09р. до суду надійшли заперечення на заперечення відповідача на висновок судово-економічної експертизи №101/08, у яких позивач повідомляє суду, що з дослідженнями та аргументами експертизи, які викладені у висновку №101/8 згоден повністю та просить суд врахувати їх при винесенні рішення по справі. У судове засідання, що відбулося 27.08.09р., позивач надав заяву про зміну вимог позову, у якій фактично збільшує позовні вимоги та просить суд дії ДПІ в м. Керч в частині доповнення висновків до Акту №913/23-1/30411181 від 04.06.2008 р. про встановлення порушення п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120 600,00 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій - визнати незаконними. У судове засідання, що відбулося 07.09.09р., позивач надав заяву у якій просить суд у разі задоволення позовних вимог стягнути судові витрати, які пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи по справі в розмірі 9400грн. Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач у судове засідання, що відбулося 07.09.09р., явку представника не забезпечив, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним розпискою. 07.09.09р. до суду надійшла телеграма від відповідача, у якій відповідач просить суд справу розглянути у відсутність його представника, повідомляє суду, що проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників позивача, суд ВСТАНОВИВ:
У період з 25.04.2008р. по 29.05.2008р. на підставі направлення № 411/23-1/34 від 25.04.2008р. ДПІ в м. Керчі проведена перевірка ЗАТ «Камиш-Бурун» з питань дотримання вимог, валютного та іншого законодавства за період господарської діяльності з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. (а.с.14), та складено Акт про результати виїзної планової перевірки від 04.06.2008р. за № 913/23-1/30411181( далі Акт № 913) згідно з яким встановлено порушення податкового законодавства, про які викладено у висновках Акту № 913 (а.с.15-70). На підставі Акту № 913 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001162301/0 від 18.06.2008р. на суму 73 716,00 грн., № 0000481701/0 від 18.06.2008р. на суму 1 791,90 грн., № 0000491701/0 від 18.06.2008р. на суму 99,70 грн., та рішення № 0001172301/0 від 18.06.2008р. на суму 603 000,00 грн. (а.с. 10-13). Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000491701/0 від 18.06.2008р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 99,70грн., за порушення ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.10). Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000481701/0 від 18.06.2008р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1 791,90 грн., з яких 597,30 грн. донараховано податку з доходів фізичних осіб, 1194,60грн. - штраф за порушення п.п. 4.2.1, п.п.4.2.2 п.4.2, п.п.4.3.21б) п. 4.3, ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2а) п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», нарахований відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.11). Відповідно до рішення № 0001172301/0 від 18.06.2008р. позивачу нарахований штраф в розмірі 603 000,00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», нарахований згідно зі ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.12). Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001162301/0 від 18.06.2008р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 73 716,00 грн., з яких 49144 грн. донараховано ПДВ, 24572грн. - штраф за порушення п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», нарахований відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.13). Не погодившись з висновками Акту перевірки від 04.06.2008р. за № 913/23-1/30411181 та вищенаведеними податковими повідомленнями рішеннями, рішенням № 0001172301/0 від 18.06.2008р. позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд визнати нечинними наведені податкові повідомлення-рішення, рішення № 0001172301/0 від 18.06.2008р. та визнати незаконними дії ДПІ в м. Керч в частині доповнення висновків до Акту №913/23-1/30411181 від 04.06.2008 р. про встановлення порушення п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120 600,00 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України). Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з акту перевірки: ДПІ в м. Керчі встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме п.п.7.4.4 п. 7.4 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 49144,00грн. в тому числі по періодам: квітень 2007р. - 2 670,00грн., травень 2007р.-1 335,00 грн., серпень 2007р.- 754,00 грн., листопад 2007р.- 44 385,00 грн. (а.с.68). На думку відповідача позивачем не підтверджено належним чином оформленими документами одержані у квітні-травні 2007р. послуги з перевезення вантажів ТОВ «ТЕК Оранж-Авто», та отримані послуги від АТВТ «Компанія Алекс» у серпні 2007р. ( п.3.1.2.2 стор.28, та 3.1.5.1 стор.34 Акту № 913 (а.с.42,34)). Судом встановлено, що з метою продажу Корпусу нагнітателю (2шт.) та Газової задвижки (2шт.) (специфікація №1 (а.с.74)), ЗАТ «Камиш- Бурун» укладено з ВАТ «МКАзовсталь» договір №07/1 ОД від 18.04.2007 року на суму 662400,00 гривен, за умовами якого (п.4.1 Договору №07) ЗАТ «Камиш- Бурун» повинно було поставити продукцію до м. Маріуполь. (а.с.71-73). Судом також встановлено що для здійснення транспортування вказаної продукції 24.04.04р. між позивачем та ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» укладений договір №24/04 на надання експедиційно-транспортних послуг, відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «ТЕК Оранж-Авто» зобов'язалося надавати послуги щодо надання автомобільного транспорту по домовленості для надання експедиційно-транспортних послуг (а.с.75). Судом з'ясовано, що 26 квітня та 03 травня 2007 року, ТОВ „ТЕК Оранж-Авто" направив засоби ПП ОСОБА_3 для перевезення негабаритних вантажів. ЗАТ «Камиш- Бурун» 26.04.07р. та 03.05.2007 р. було завантажено транспортні засоби продукцією та продукція отримана ВАТ «МК Азовсталь». Як було встановлено судом, та підтверджується висновками експертизи, факт перевезення продукції (вантажів) підтверджено первинними документами - Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000195 від 26.04.2007р. на суму 16 020,00 грн. (ПДВ 2 670,00 грн.) Актом здачі-прийняття робіт № ОУ- 0000212 від 03.05.2007р. на суму 8 010,00 грн. (ПДВ 1335,00 грн.), податковими накладними № 195 від 25.04.2007р. на суму 16020,00 грн. та № 212 від 03.05.2007р. на суму 8010 грн., та Товаротранспортними накладними ( №89 від 26.04.2007р., № 90 від 26.04.2007р., № 91 від 26.04.2007р. № 91 від 03.05.2007р). (а.с.76-82). Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003р, № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до абз.1-3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Як вже було наведено, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складення; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95р. №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Судом встановлено, що у ході вищенаведеної перевірки позивачем були надані відповідачу вищенаведені акти приймання-здачі робіт, які були предметом перевірки, що також підтверджено висновками експертизи. Судом встановлено, що вищенаведені акти, якими оформлювався факт отримання позивачем послуг від ТОВ «ТЄК Оранж-Авто» містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вищенаведені акти не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку. З огляду на вищевикладене, суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що Акти №ОУ -0000195 від 25.04.07р. та №ОУ -0000195 від 03.05.09р. повинні містити інформацію про транспортний засіб, використаний для перевезення вантажу, найменування вантажу, об'єми вантажу, одиницях виміру. Суд також зазначає, що позивач не повинен для підтвердження витрат, пов'язаних із фактично перевезеним вантажем, мати та надавати товарно-транспортні накладні, оскільки товарно-транспортні накладні, які підтверджують ці витрати є документами облікової звітності ТОВ «ТЕК Оранж-Авто», тоді як позивачем надані відповідачу документи, що підтверджують отримання послуг за наведеними договорами. Матеріалами справи та висновками експертизи підтверджено, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «ТЕК Оранж-Авто (платіжне доручення № 418 від 25.04.2007р. на суму 16020грн., та №453 від 04.05.2007р. на суму 8010 грн.) (а.с.83) та з ВАТ «МК Азовсталь» (662400,00грн.) перерахував кошти за отриману продукцію ( виписки банку за 25.04.2007р. - 198720,00грн.,05.05.2007р. - 463680,00 грн.) (а.с.84-85). Таким чином, позивач здійснив господарську операцію пов'язану з отриманням валового доходу, яка відображена в податковому обліку з податку на прибуток, та з податку на додану вартість (операція включена в декларацію про прибуток за 2 квартал, та декларацію з ПДВ за квітень 2007р.). Як встановлено судом позивачем для ведення господарської діяльності утримувався транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, який згідно з вимогами правил дорожнього руху, та вимогами до подібних транспортних засобів, та механізмів повинно проводитися технічний огляд, а при необхідності ремонт. Позивач звернувся до АТВТ «Компанія Алекс» для здійснення ремонту транспортного засобу, та уклав про це Договір наряд-заказ № APZ 2017185 від 12.01.2007р. (а.с.86) Після виконання робіт сторонами було складено та підписано Акт № APZ 000260, за яким вартість ремонту з урахуванням запчастин складає 4525 грн. ( ПДВ 754,17 грн.) (а.с.87). Вартість ремонту позивачем було сплачено 25.12.2006р. платіжним дорученням № 4685 від 25.12.2006р. (а.с.88), при цьому податкова накладна № 002105 від 25.12.2006р. на 4525 грн. (а.с.89) отримана від АТВТ «Компанія Алекс» у липні 2007р. Після чого позивач включив до податкового кредиту нараховану, та фактично сплачену у зв'язку з придбанням послуг з ремонту суму, що відображено в записі реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 24 за липень 2007р. (а.с.91). Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, податковий кредит (при наявності податкових накладних за (п.п.7.4.5 п.7.4 Закону про ПДВ) складається із сум податків нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в господарській діяльності. Таким чином, на підставі отриманих документів та подальшого використання отриманих послуг в оподатковуваних операціях в господарської діяльності, позивачем дотримані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ нарахованих (сплачених) за послуги з вантажів ТОВ «ТЕК Оранж-Авто», та за послуги з ремонту АТВТ «Компанія Алекс». Також підтверджено документально, що позивачем дотримані всі умови щодо складання Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, та Декларації з ПДВ, а твердження відповідача в п.3.1.5.2 Акту № 913 про невірно перенесені суми податкового кредиту не відповідають документам податкового обліку, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи. Відповідачем в Акті перевірки №913 в п. 1.5.3. зазначено про порушення, відображені в акті попередньої перевірки від 14.05.2008р. № 498/23-1/30411181 про заниження податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2007р. по операціям з металобрухтом в сумі 49746,00 грн.,що призвело до завищення суми ПДВ в розмірі 45631,00 грн. Господарська діяльність з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2007р., тобто Декларація з ПДВ за січень 2007р., була перевірена податковим органом, складено Довідку № 1189/23-4/30411181 від 02.07.2007р. (а.с.102-137). Згідно цієї Довідки податковим органом були досліджені операції з поставки металобрухту в січні 2007р. на адресу ВАТ «МК Азовсталь» та податковим органом не встановлено порушення у визначенні обсягів операцій, які звільнені від оподаткування і які не є об'єктом оподаткування. За результатами перевірки підтверджене бюджетне відшкодування по Декларації за січень 2007р. та надано висновок до державного казначейства, яким 28.11.2007р. нараховане на рахунок позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 19 208,00 грн., згідно виписки банку за 28.11.2007р. (а.с.138). Тобто, зазначеною перевіркою та наступними діями відповідача у вигляді надання держказначейству висновку про повернення ПДВ, відповідачем підтверджено бюджетне відшкодування повністю. Таким чином встановлене відповідачем порушення, зазначеного в п.3.1.5.3 про заниження податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2007р. по операціям з поставки металобрухту у сумі 49746,00грн. та що це призвело до заниження податкових зобов`язань в листопаді 2007р. в сумі 28985,00 грн. не підтверджується матеріалами справ та висновками експертизи. Крім того, висновками експертизи підтверджено, що порушення, вказані в п.1 Акту № 913, не відповідають первинному бухгалтерському та податковому обліку підприємства. При дослідженні матеріалів справи судом було розглянуте податкове повідомлення-рішення № 0000481701/0 від 18.06.2008р., яке було прийняте відповідачем внаслідок порушень, виявлених в п.3.1.12 Акту № 913, де зазначено про порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV в частині не утримання податку із сум ніби-то сплачених, як допомога на поховання платника податку. При перевірці авансових звітів та касових документів відповідачем було виявлено, що підприємством були сплачені ритуальні послуги на загальну суму 5462,00 грн. П.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначений остаточний перелік доходів, що не входять до складу загального місячного або річного доходу оподаткування платника зокрема, грошові кошти, або вартість майна, послуг, які надаються, як допомога на поховання платника податків п.4.3.21 п.4.3 ст. 4 а) якою-небудь фізичною особою, добродійною організацією, Пенсійним фондом України або профспілкою: працедавцем такого померлого по його останньому місцю роботи у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначений в п.п. 6.5.1. п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Сума перевищення над такою сумою, при її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті встановленій п.7.1 ст.7 цього самого Закону. Актом перевірки встановлено, що оподаткуванню підлягає сума грошових коштів або вартість майна без урахування неоподаткованого мінімуму, який у 2007р. складав 1480 грн. Тобто встановлено порушення п.п. 4.2.1, п.п.4.2.2, п.п. 4.3 ст.4, п.п.8.1.1, п.8.1 ст.8, п.п.19.2а ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Дійсно в судовому засіданні, та при дослідженні доказів було з'ясовано, що 25.07.2007року в результаті ДТП загинув працівник ЗАТ «Камиш - Бурун» (ОСОБА_5), але позивачем не було надано допомогу родичам померлого, тобто ніяка фізична особа не отримувала від позивача грошових коштів у вигляді грошової допомоги. Фактично позивачем через підзвітних осіб (авансовий звіт №669 від 27.12.2007р. - ОСОБА_4 (а.с.139), авансовий звіт №398 від 30.07.2007р. - ОСОБА_6 (а.с.148)) були сплачені грошові кошти постачальнику ритуальних послуг СПД ОСОБА_7 в сумі 595,00 грн., постачальнику ТМЦ ОСОБА_8 в сумі 147,00 грн. (а.с.150) та постачальнику послуг з перевезення тіла ОСОБА_9 в сумі 4720,00 грн. (а.с.141), тобто одержувачами доходів в цих господарських операціях фактично є вказані суб'єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність на території України та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі (Свідоцтво НОМЕР_2 від 30.03.2006р. - ОСОБА_9, Свідоцтво НОМЕР_5 від 16.01.2004р. - ОСОБА_8, Свідоцтво НОМЕР_6 від 23.10.1995р. - ОСОБА_7 та в податковому обліку в податкових органах (Свідоцтво НОМЕР_7 від 18.12.2006р. - ОСОБА_9, Свідоцтво НОМЕР_3 від 20.12.2006р. - ОСОБА_8, Свідоцтво НОМЕР_4 від 30.12.2005р. - ОСОБА_7) та повинні самостійно сплачувати податки (а.с.142,143,151,152,153,155,157). Згідно п.п. 1.13, 1.15, 2.1, 1.3, 17.1, 17.2, Закону №889 платником податку з доходів фізичних осіб є фізична особа - резидент, який сплачує податок з доходів від здійснення підприємницької діяльності. На податкового агента покладено обов'язок по утримання та перерахування податку з найманих осіб. Але позивач по відношенню до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не є податковим агентом, та фізичні особи - підприємці не є найманими особами для позивача, тобто позивач не несе обов'язків по утриманню та перерахуванню податку за вказаних фізичних осіб. Крім того, відповідач, вказуючи про неутримання та неперерахування податку з фізичних осіб, фактично не встановив самих фізичних осіб, з яких потрібно було б утримати податок, так як податок з доходів фізичних осіб утримується з доходів фізичних осіб та сплачується за рахунок одержувачів доходів. Суд, розглянувши податкове повідомлення-рішення № 0000491701/0 від 18.06.2007р. на суму 99,70грн. з'ясував наступне: відповідач вважає та підтверджує свою думку в п.3 розділу Висновки Акту № 913 та в відповідному повідомлені-рішення, що розрахунок суми податку з власників наземних транспортних засобів, наданий до податкового органу 16.07.2007р. на суму 100,00 грн., складений з порушенням ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963, таким чином позивачем було занижено податкове зобов`язаня перед бюджетом у розмірі 99,70 грн. Позивач для здійснення господарської діяльності, за договором з ТОВ «Автолюкс» за №186/07/2007 від 06.07.2007р. придбав транспортній засіб Mitsubishi (а.с.161-162). Вказаний транспортний засіб вперше зареєстрований в органах ДАІ м. Керч 12.07.2007року. 16.07.2007 року позивач надав до податкового органу Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів, за яким визначив суму податку в розмірі 100,00 грн. за 3 та 4 квартали 2007 року, що відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-Х11 від 11.12.1991р. Суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач, за особистим тлумаченням ст. 5 Закону №1963 вважає що позивач повинний подати розрахунок та сплатити податок за весь 2007 рік, але ст. 5 Закону №1963 не встановлює суму податку, а тільки визначає строки його сплати, тобто твердження відповідача про сплату податку в розмірі його ставки за рік є особистим тлумаченням цієї норми. Крім того, у преамбулі Закону №1963 зазначено, що цим Законом встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах, тобто цей податок є джерелом фінансування автошляхів які у користуванні є загальними. Тому суд погоджується з доводами позивача про необхідність сплати податку з моменту придбання транспортного засобу, а не з початку року, в якому придбаний транспортний засіб Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень. Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Але, враховуючи вищевикладені обставини, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо. Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону. Судом встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій відповідно до п.п. 17.1.1, 17.1.3, 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стало донарахування позивачу ДПІ у м. Керч податку з доходів фізичних осіб у сумі 597,30грн. податку з власників транспортних засобів розмірі у сумі 99,70грн. та податку на додану вартість в розмірі у сумі 49144,00грн. Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкових зобов'язань, нарахування штрафних санкцій є неправомірним. Судом також було розглянуто рішення ДПІ в м. Керчі про застосування штрафних санкцій№ 0001172301 від 18.06.2008р. Згідно п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України за №327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №925/11205 від 25.08.2005р. (далі - Порядок №327), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно п. 2 Порядку №327, акт перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. У висновках акту (п. 2.4.1 Порядку №327) відображаються опис виявлених перевіркою порушень законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Відповідачем у висновках Акту №913, який на його думку є підставою для винесення спірного рішення, не зазначено про порушення п.1 ст.3 Закону №265, а тому Акт №913 не може бути доказом про наявність такого порушення та підставою для винесення спірного рішення про застосування штрафних санкцій. Судом встановлено, що Автомобіль NISSAN-X-TRAIL був основним засобом підприємства, який було продано з додержанням норм чинного законодавства, що доречі відображено в Акті ( арк. акту 18,49,51,52,53 (а.с.32,63,65,66,67)). У спірному рішенні відповідач посилається на порушення Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», але цей Закон визначає правові засади застосування саме в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до яких не можна віднести діяльність ЗАТ «Камиш-Бурун» (відповідача), з урахуванням видів господарської діяльності позивача, згідно Довідки органу статистики. Судом встановлено, що зазначений автомобіль був придбаний з метою використання в господарської діяльності, а не з метою продажу, зазначений автомобіль дійсно використовувався в господарській діяльності позивача. Податковою перевіркою, що підтверджується описовою частиною Акту, не виявлено жодних порушень при придбанні, використанні, реалізації цього автотранспортного засобу. Продаж автомобілю проведено через касу підприємства. Відповідно до розділу 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті № 72 від 19.02.2001р., касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, згідно п.3.2 прийняття готівки касами підприємств проводяться по прибутковим касовим ордерам, підписаним головним бухгалтером, та уповноваженою особою підприємства. Відповідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та рішення № 0001172301 від 18.06.2008р. Судом встановлено, що позивач просить суд визнати нечинними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення та рішення № 0001172301 від 18.06.2008р., але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим №0001162301/0 від 18.06.2008р. на суму 73 716,00 грн., № 0000481701/0 від 18.06.2008р. на суму 1 791,90 грн., № 0000491701/0 від 18.06.2008р. на суму 99,70 грн., та рішення № 0001172301 від 18.06.2008р. на суму 603 000,00 грн. повністю. Суд також вважає за необхідне з урахуванням ч.2 ст. 11 КАС України визнати дії ДПІ в м. Керч в частині доповнення висновків до Акту №913/23-1/30411181 від 04.06.2008 р. про встановлення порушення п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120 600,00 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій - протиправними з наступних підстав. Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Керчі на адресу ЗАТ «Камиш - Бурун» надіслано листа №7433/10/23-1 від 05.06.2008р. (далі Лист №7433) про доповнення Висновків Акту планової виїзної перевірки ЗАТ «Камиш - Бурун» за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. у зв'язку з помилкою. Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок №327). Згідно п. 1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Згідно п.2 Порядку №327 «Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки». Згідно п. 4.2, 4.3, 4.6 порядку №327Акт складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, за місцезнаходженням платника податку та передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ м. Керч дійсно за результатами перевірки складено два примірника акту, який за розшифруванням підписів, підписаний особами які здійснювали перевірку. 04.06.2008 року акт був пред'явлений до підписання керівнику та головному бухгалтеру ЗАТ «Камиш - Бурун». 04.06.2009 року ЗАТ «Камиш - Бурун» отримав один примірник акту після його підписання, про що зроблено відмітку в обох примірниках акту. Таким чином, в частині підписання та вручення акту обома сторонами були дотримані умови Порядку №327. Однак, після підписання та отримання акту, на адресу ЗАТ «Камиш - Бурун» 11.06.2008 р. надійшов Лист №7433 підписаний заступником начальника ДПІ м. Керч ОСОБА_10, за яким в висновки Акту №913 вносяться доповнення пунктами 5 та 6. В змісті п. 6 доповнень до Акту №913 заступником начальника ДПІ м. Керч ОСОБА_10 містяться висновки про порушення п. 1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120 600,00 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій. При цьому заступник начальника ДПІ м. Керч ОСОБА_10 не зазначений у складі перевіряючих осіб згідно Направлення №411, а тому неуповноважний підписувати висновки акту перевірки як невід'ємну частину акту. На підставі цього доповнення посадові особи ДПІ м. Керч виносять рішення №0001172301/0 від 18.06.2008р. про застосування штрафних санкцій на суму 603000,00 грн. В зв'язку з тим, що: 1. Складання доповнень до акту перевірки не передбачено Порядком №327; 2. Доповнення підписані неуповноважною особою; 3. Доповнення не підписані посадовими особами ЗАТ «Камиш - Бурун»; 4. Доповнення вручені у спосіб, не передбачений Порядком №327; 5. Доповнення вручені у строки за межами передбачених Порядком №327, а також в зв'язку з істотним впливом доповнення на права платника податків, суд вважає за необхідне визнати вищенаведені дії протиправними. Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог. Таким чином, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, засновані на чинному законодавстві України про оподатковування, повністю підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат враховував, що позивачем сплачені судові витрати на загальну суму 9485грн. (85грн.+9400грн.), що складаються з судового збору в розмірі 85грн. та витрат на проведення експертизи в розмірі 9400грн. Враховуючи, що здійснені позивачем судові витрати в розмірі 9485грн. підтверджуються матеріалами справи, а саме: квитанцією №096R02009 від 27.06.08р. та платіжним дорученням №176 від 17.11.08р., приймаючи до уваги, що до сплати судового збору належало тільки 3,40грн., суд за заявою позивача присуджує понесені ним у справі судові витрати у розмірі 9403,40грн. У зв'язку зі складністю справи судом 07.09.2009 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, 11.09.2009 року постанова складена у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі №0001162301/0 від 18.06.2008р. на суму 73 716,00 грн., № 0000481701/0 від 18.06.2008р. на суму 1 791,90 грн., № 0000491701/0 від 18.06.2008р. на суму 99,70 грн., та рішення про застосування штрафних санкцій № 0001172301 від 18.06.2008р. на суму 603 000,00 грн. повністю. 3. Визнати дії ДПІ в м. Керч в частині доповнення висновків до Акту перевірки №913/23-1/30411181 від 04.06.2008 р. про встановлення порушення п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункової операції за готівкові кошти на суму 120 600,00 грн. по факту продажу автомобіля NISSAN X-TRAIL д/н НОМЕР_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій протиправними. 4. Стягнути на користь ЗАТ "Камиш-Бурун" (98310, АРК, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в; код ЄДРПОУ 30411181, р/р 26006304391392 в ПІБ м. Керч, МФО 324548, або на інший рахунок) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40грн. 5. Стягнути на користь ЗАТ "Камиш-Бурун" (98310, АРК, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1в; код ЄДРПОУ 30411181, р/р 26006304391392 в ПІБ м. Керч, МФО 324548, або на інший рахунок) з Державного бюджету України витрати на проведення експертизи в розмірі 9400грн. 6. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчі листи. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кушнова А.О.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4968911 ?
Документ № 4968911 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4968911 ?
Дата ухвалення - 07.09.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4968911 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4968911 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4968911, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки КримСудове рішення № 4968911, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 07.09.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості. Судове рішення № 4968911 відноситься до справи № 2-а-80/08Це рішення відноситься до справи № 2-а-80/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 4968888
|