Ухвала суду № 49687839, 02.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 652/263/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Дригваль В.М. Номер провадження 22ц/791/2081/15 Доповідач - Іванова І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Кузнєцової О.А., Прокопчук Л.П.,

при секретарі - Прушинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Високопільського районного суду Херсонської області від 28 травня 2015 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною скаргою, посилаючись на те, що 18.03.2010р. Високопільський районний суд Херсонської області ухвалив рішення у справі №2-311/10, яким стягнув з нього на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №CL 40165 у сумі 37 302, 51 грн. Вказане рішення набрало законної сили 29.03.2010р.

Також зазначив, шо 05 травня 2015 року в приміщенні ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 39829046, з матеріалів якого йому стало відомо, що в 2010р. за заявою ПАТ «Універсал Банк» було відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором № СL 40165 у сумі 37 302,51 грн., та про стягнення судових витрат у сумі 403,03 грн., проте, він не отримував жодної постанови про відкриття вищевказаного провадження, та вона відсутня в матеріалах зведеного виконавчого провадження №39829046, як і докази її направлення та отримання. Також, на підставі даного провадження ВДВС Високопільського РУЮ постановою АА № 303250 від 17.05.2010р. було накладено арешт на все його майно, проте дану постанову він також не отримував, та вона відсутня в матеріалах зведеного виконавчого провадження №39829046.

Оскільки, про існування вищевказаного виконавчого провадження, та постанову про арешт його майна, йому стало відомо лише 05 травня 2015 року, скаржник просив:

-поновити строк для подання скарги на постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2010р.;

-визнати незаконним дії відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області щодо прийняття постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2010р.;

-скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна та заборони на його відчуження від 17.05.2010р.;

- зняти арешт з його майна, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області від 17.05.2010р..

Ухвалою Високопільського районного суду Херсонської області від 28 травня 2015 року у поновленні строку звернення до суду зі скаргою ОСОБА_1 на постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2010р. - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його скаргу.

Судом встановлено, що 17.05.2010 р. до реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі постанови АА №303250 ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було внесено запис про заборону відчуження всього майна скаржника.(а.с.3-4)

Як вбачається із копії акту №1 про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 16.01.2015 року та акту від 17.01.2014 року, виконавче провадження №136 та №135 з примусового виконання виконавчих листів №2-311/10 від 18.03.2010 року Високопільського районного суду Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу за кредитним договором в розмірі 37302,51 грн., а також стягнення державного мита в розмірі 373,03 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. були знищені в зв'язку із закінченням строків їх зберігання. (а.с.11-13, 14-16).

Згідно виписки ГУДКУ у Херсонській області, 10.08.2010 року на депозитний рахунок відділу ДВС від скаржника надійшли кошти в сумі 471,81 грн., які були розподілені та перераховані ПАТ «Універсал Банк» на підставі розпорядження державного виконавця від 12.08.2010 року (а.с.18), що також підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2010 року (а.с.20).

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності скаржника, який надав заяву про слухання справи у його відсутність, та представника банку, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, представника Відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відмовляючи у поновленні строку для звернення зі скаргою, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду зі скаргою та не надав належних доказів, підтверджуючих поважність причин пропуску строку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ВДВС Високопільського районного управління юстиції Херсонської області надав докази того, що 10 серпня 2010р. на депозитний рахунок відділу ОСОБА_1 перерахував 471,81 грн. Сума складається з основного боргу - 403,03 грн., виконавчого збору - 40,30 грн. та 28,48 грн.- витрат на проведення виконавчих дій (а.с.17-20). Як пояснив представник ВДВС в судовому засіданні при розгляді апеляції, до виконавчих дій віднесено і накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виконання судових рішень, права і обов'язки державного виконавця, інших учасників виконавчого провадження в процесі виконання судових рішень визначені Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» , що була чинна на час виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості, копії постанов державного виконавця та інші документи

виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Хоча скаржник і вказує, що він не отримував постанов про відкриття виконавчого провадження, накладенні арешту на майно, однак державний виконавець довів, що ОСОБА_1 добровільно перерахував частину коштів на депозитний рахунок виконавчої служби.

Не заслуговує на увагу довід апелянта про те, що розпорядження виконавчої служби про зарахування сум видані раніше, ніж суми були сплачені.

Суд першої інстанції встановив, що 10 серпня 2010 року від ОСОБА_1 на депозитний рахунок служби надійшли кошти, а розпорядження видано 12 серпня 2010р., платіжне доручення датовано 18 серпня 2010р. (а.с.20). В розпорядженні вказано виконавче провадження від 14.04.2010р. , а не дата перерахування коштів.

При таких обставинах суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у поновленні строку звернення зі скаргою до суду на дії державного виконавця.

Керуючись ст. 303, п.1ч.2ст.307, п.1ч.1ст.312, п.4ч.1ст.314,ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Високопільського районного суду Херсонської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: