Вирок № 49681030, 21.02.2013, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

21.02.2013

Справа № 1504/1388/12 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р. Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Лебединського С.Й.,

при секретарі Головченко В.М.,

за участю прокурора Доброжана А.І., Пантась О.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, із освітою пять класів, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, до затримання мешкав без реєстрації по вул. Виноградна, 39, у с. Онорівка, Березівського району Одеської області, невійськовозобовязаного, раніше судимого:

1. 17.07.1982 р. Івано-Франківським обласним судом за ч.2 ст.140 КК України (1960 р.) 2 р. п/в;

2 18.03.1986 р. Краснодонським районним судом Луганської області за ст.17, ч.1 ст.117, ч.2 ст.141, ст.42 КК України (1960 р.) 5 р. 6 міс. п/в; 18.06.1987 р. перегляд вироку Указ ПВС СРСР «Про амністію» ст.9 п. «е», строк скорочений на Ѕ частину

3. 07.09.1989 р. Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.85, ч.1 ст89, ст.42 КК України (1960 р.) 3 р. п/в;

4. 04.02.1993 р. Пятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81 КК України (1960 р.) 4 р. п/в;

5. 05.05.1997 р. Ясинуватським районним судом Донецької області за ч.3 ст.141 КК України (1960 р.) 7 р. п/в;

6. 26.09.2003 р. Пятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ст.70, 71 КК України 3 р. 7 міс. п/в;

7. 14.03.2008 р. Березівським районним судом Одеської області за ч.2 ст.186 КК України 4 р. п/в.. Звільнився 14.01.2012 р. по закінченню терміну покарання.

у скоєні злочину передбаченому ч.2 ст.186 КК України.

В с т а н о в и в:

06 липня 2012 р. приблизно о 23:00 год. підсудний знаходився на вул. Ген. Плієва у м. Березівка Одеської області. В цей же час він побачив потерпілу ОСОБА_3, яка йшла сама і розмовляла по телефону неподалік від нього. Раптово у підсудного виник злочинний умисел на відкрите викрадення мобільного телефону по якому розмовляла ОСОБА_3.

Реалізовуючи свій, раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном, підсудний підійшов до потерпілої ззаду. При цьому доводячи свій злочинний умисел до кінця він із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечне для життя і здоровя потерпілої, одною рукою закрив їй рот, а другою рукою зжав їй руку, при цьому діючи умисно, і з корисливих мотивів, вирвав з її рук мобільним телефоном моделі «SAMSUNG GTS 5230», ІМЕІ 355057043991067, вартістю 1299 грн. із сім-картою мобільного оператора «ДИ-ДЖУС» вартістю 35 грн., картою памяті вартістю 89 гривень.

Своїми діями підсудний причинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 1423 грн..

Допитаний у судовому засіданні підсудний винним себе у інкримінованому йому злочині не визнав.

Пояснив суду, що відкритого заволодіння майном потерпілої не вчиняв. Явку з зізнанням він писав під примусом працівників міліції. У той день 06 липня 2012 р. він був у м. Одесі приїхав до м. Березівка Одеської області на таксі приблизно о 01 годині ночі 07 липня 2012 р.. На телефоні відсутні відбитки його пальців. Всі матеріали кримінальної справи відносно нього є фальшованими та сфабрикованими.

Проте, не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження повністю під час судового слідства по справі.

Так, виходячи з показань потерпілої ОСОБА_3, оголошеними під час судового розгляду судом було встановлено, що потерпіла 06 липня 2012р. приблизно о 23 годині ночі проходила по вул. Ген. Плієва, м. Березівка, Одеської області в напрямку свого дома. По дорозі вона розмовляла по своєму мобільному телефону моделі «SAMSUNG GTS 5230» зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 Неподалік від дороги де вона йшла до дому вона помітила чоловіка худорлявої статури, із чорним спутаним волоссям біля якого стояв білий мішок з під цукру на 1/3 чимось заповнений. Зовні огляд у чоловіка був не охайний, в наслідок чого вона зробила висновок що це людина без визначеного місця проживання. Раптово це чоловік опинився ззаду від неї і одною рукою став зачиняти їй рот, а другою рукою схопив її за руки. При цьому вона автоматично набрала останній номер абонента це був номер телефону її співмешканця ОСОБА_4 і почала звати на допомогу. При цьому між ними виникла боротьба в ході якої вона вкусила чоловіка за руку, якою він закривав їй рот, щоб вона не звала на допомогу, а потім вдарила його ногою в область паху. Однак чоловік її не відпускав і продовжував намагатися вирвати у неї мобільний телефон. В процесі боротьби між ними мобільний телефон випав з чохла, якій був у її руках, а вона змогла вирватись від нього та убігти. Далі вона зі своїм співмешканцем одразу написали заяву до Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області про вчинене. У райвідділку їй показали картотеку з раніше засудженими за подібні злочини особами, де серед інших вона впізнала свого нападника.. Після звернення до райвідділку вона разом із співмешканцем пішли до того міста де на неї був здійснений напад так як там залишився білий мішок її нападника. Приблизно о 01 годині 30 хвилин ночі вона помітила свого нападника, якій підійшов до свого мішка, але помітивши її з співмешканцем викинув зі своєї кишені якусь річь. Як у подальшому зясувалось це був її мобільний телефон.

/а.с.14-16/

Показами свідка ОСОБА_4, оголошеними у судовому засіданні, який показав, що є співмешканцем потерпілої ОСОБА_3. 06 липня 2012 р. він приблизно о 23-00 годині ночі розмовляв з нею по телефону, поки вона дійде до дому. Через хвилину після закінчення їхньої розмови ОСОБА_3 йому подзвонила знову, але нічого не сказала, він чув тільки її сильний крик про допомогу та лай собак, після чого звязок перервався. Зрозумівши, що ОСОБА_3 потрібна допомога він побіг їй на зустріч, але ніде не міг знайти. Пізніше до нього зателефонував його брат та повідомив, що ОСОБА_3 у своєї сестри. Зустрівши останню він дізнався, що на неї був здійснений напад з метою заволодіння мобільним телефоном. Між ними була боротьба та бійка. В неї був викрадений мобільний телефон. При зверненні до райвідділку ОСОБА_3 пояснила працівникам міліції, що добре запамятала нападника і зможе його впізнати. При цьому вона з картотеці раніше засуджених осіб впізнала особу нападника.. Коли вони повертались до дому з райвідділку то помітили чоловіка який зробив напад на ОСОБА_3. При цьому цей чоловік викинув з кишені якийсь предмет, який як потім стало відомо це був викрадений мобільний телефон.

/а.с.55-56/

Показами свідка ОСОБА_5, який показав суду, що 06 липня 2012 р. був у складі оперативно-слідчої групи. До райвідділку звернулась дівчина із заявою, що її пограбували, забравши при цьому мобільний телефон. При огляді фотокарток раніше засуджених за подібні злочини осіб дівчина одразу впізнала підсудного по його характерній зовнішності. Підсудного затримала ДПС ДАЇ.. Підсудний сам добровільно написав явку з зізнанням, при цьому розповів всі обставини скоєного, які співпадали з поясненнями потерпілої дівчини. Діл він був відпущений і наступного дня його знову ж запросили до райвідділку, де рішення про його затримання приймав слідчий.

Показами свідка ОСОБА_6, яка показала суду, що була 06 липня 2012 р. у складі оперативно-слідчої групи. З її участю був здійснений виїзд на місце вчинення злочину.. При огляді місця вчинення злочину була потерпіла, яка повідомила про всі обставини справи, але вони нічого не знайшли. Ранком, вона вирішила повторно оглянути місце події і при сонячному світі вона помітила мобільний телефон без кришки, який був визнаний потерпілою як її власний. Потерпіла впізнала свій мобільний телефон по вказаним марки, моделі кольору і номеру IMEI.

Показами свідка ОСОБА_7 яка показала суду, що проводила досудове розслідування кримінальної справи на підсудного. Жодних протиріч не було, підсудний визнавав явку з повинною, свою вину та інші обставини справи. Будь яких клопотань з поку підсудного про застосування насильства не надходило.

Вина підсудного знайшла своє підтвердження і в матеріалах зібраних на досудовому слідстві.

Заявою потерпілої ОСОБА_3від 07 липня 2012 р. про те, що 06 липня 2012 р. приблизно о 23-00 годині ночі на неї напав невідомий чоловік і відкрито викрав в неї мобільний телефон «SAMSUNG GTS 5230»

/а.с.4/

Протоколом огляду місця події від 07 липня 2012 р. з якого свідчить, що в ході огляду місця вчинення злочину - алея площі Ген. Плієва в м. Березівка Одеської області був виявлений та вилучений мобільний телефон марки «SAMSUNG GTS 5230», належний потерпілій ОСОБА_3.

/а.с.5,6/

Рапортом інспектора дорожно- патрульної служби Державної автомобільної інспекції ОСОБА_8 від 07 липня 2012 р. про затримання по орієнтировці Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області громадянина ОСОБА_2, скоївшого злочин у м. Березівці Одеської області.

/а.с.7/

Явкою з зізнанням підсудного ОСОБА_2 від 07 липня 2012 р. про вчинення ним ніччю 06 липня 2012 р. відкритого викрадення мобільного телефону «SAMSUNG GTS 5230» належного потерпілій ОСОБА_3.

/а.с.11/

Розпискою потерпілої ОСОБА_3 про отримання в Березівському РВ ГУ МВС України в Одеській області викраденого в неї в нічь 06 липня 25012 р..

/а.с.54/

Висновком судово-медичної експертизи №150 від 13 липня 2012 р. згідно якої у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді подряпин колінних суглобів, синців лівої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

/а.с.71-72/

Виходячи з наведеного суд вважає, що вина підсудного є доведеною.

Суд не приймає до уваги посилання підсудного на його непричетність до вчиненого відкритого заволодіння мобільним телефоном марки «SAMSUNG GTS 5230»належного потерпілій ОСОБА_3 і вважає його посилання засобом захисту від предявленого кримінального обвинувачення.

Суд також не приймає до уваги посилання підсудного на сфальшованість та сфабрикованість кримінальної справи відносно нього. На думку суду дані обставини повністю спростовуються допитом свідків у судовому засіданні, оголошенням показів потерпілої ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні, та доказами зібраними на досудовому слідстві і дослідженими у судовому засіданні.

Кваліфікація дій підсудного за ч.2 ст.186 КК України є правильною, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений повторно.

Призначаючи міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу винного, а також те, що злочин скоєно ним у стані алкогольного спяніння що суд розцінює як обтяжуючу вину обставину.

Суд вважає що міра покарання підсудному повинна бути призначена у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України і призначити йому міру покарання у вигляді 5-ти (пяти) років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з дня фактичного затримання підсудного з 07 липня 2012 р..

Запобіжний захід залишити тримання під вартою.

До набрання вироку чинності помістити ОСОБА_2 у ОСІ-21 Управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області.

Мобільний телефон марки «SAMSUNG GTS 5230» вважати повернутим потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково дослідницького експертно криміналістичного центру по обслуговуванню ЛУ на Одеській залізниці; установа банку ГУДКСУ в Одеській області, код ЕДРПОУ 25576439, реєстраційний рахунок 31257272210018, МФО 828011, призначення платежу за експертні роботи 17/12/3 без ПДВ; КБК 25010100 символ272. 490 (чотириста девяносто) гривень.

Суддя:_____________-