Ухвала суду № 49675605, 04.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/7750/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 334/7750/15-к Головуючий 1 інст. Ісаков Д.О.

Провадж. № 11-сс/778/742/15 Доповідач 2 інст. Жечева Н.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2015 року м. Запоріжжя

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Татарінової А.І.,

при секретарі Соляковій С.Г.,

за участю прокурора Коваля Д.П.,

захисника - адвоката Мельнікової А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференцїї із СІЗО-10

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката Мельнікової А.А.. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2015 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 23 години 20 хв. 26 серпня 2015 року по 23 години 20 хв. 26 жовтня 2015 року з оодночасним визначенням застави в розмірі 60 900 грн. стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Запоріжжя, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Адвокат Мельнікова А.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, відсутність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,незважаючи на тяжість інкримінованого йому злочину, оскільки ОСОБА_3 повністю визнає свою вину в його вчиненні. Посилаючись на вік та незадовільний стан здоров'я ОСОБА_3, наявність у останнього постійного місця проживання та роботи, міцність соціальних зв'язків, що в сукупності свідчить про відсутність ризиків якими обгрунтовано клопотання слідчого, просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за наступних обставин.

26 серпня 2015 року, приблизно о 20 год. 20 хв., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснював рух по проїжджій частині вул. Чумаченко, рухаючись від вул. Ситова в напрямку вул. Північнокільцевої в м. Запоріжжя.

В цей же час, ОСОБА_5, ОСОБА_6, малолітня ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи в якості пішоходів, в районі будинку №30 по вул. Чумаченко в м. Запоріжжя стояли на тротуарі перед проїжджою частиною вул. Чумаченко, готуючись до перетину дороги по регульованому пішохідному переходу.

26.08.2015р., приблизно о 20 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_3 під час руху в районі будинку №30 по вул. Чумаченко в м. Запоріжжя, діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України де сказано: п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», безпричинно змінив напрямок руху вправо не впевнившись при цьому, що маневр буде безпечним та не створить небезпеки та перешкод іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого допустив контакт правим переднім колесом з бордюрним каменем, виїзд за межі проїжджої частини вправо за ходом свого руху, наїзд на пішоходів ОСОБА_5, ОСОБА_6, малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та послідуючий наїзд на електроопору міського освітлення.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «відкритих осколкових переломів обох гомілок, травматичного шоку», які згідно «Медичних правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Пішоходи ОСОБА_5, ОСОБА_6, малолітня ОСОБА_7, та ОСОБА_9 отримали різноманітні тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлюється.

26 серпня 2015 року за №12015080010001320 внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

26 серпня 2015 року о 23 год. 20 хв. ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

27 серпня 2015 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

28 серпня 2015 року слідчий СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обгрунтування якого вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тяжкість можливого покарання у випадку визнання його винним, наявність ризиків ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вливу на свідків у справі та продовження злочинної діяльності у випадку перебування на волі.

Задовольняючи клопотання слідчого і обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав на обгрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведення стороною обвинувачення наявності ризиків продовження підозрюваним злочинної діяльності, впливу на свідків у справі та переховування від органів слідства та суду. Крім того, слідчий суддя вказав на вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи. Водночас, врахувавши майновий стан здоров'я та вимоги ч.2 ст. 182 КПК України слідчий суддя одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави в кримінальному провадженні, який вважає необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши адвоката Мельнікову А.А. і обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Із матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, в судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, вислухана думка прокурора та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею враховано: вагомість доказів про вчинення підозрюваним зазначеного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_3 в суді першої і в суді апеляційної інстанції не заперечує свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину підтверджується доданими до клопотання матеріалами, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність фактів, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування зазначених ризиків.

З урахуванням передбачених ст. 178 КПК України обставин: вагомості доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його виним, дані, що характеризують особу підозрюваного, які свідчать про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується витягом із архіву правопорушень, відомості якого свідчать про систематичне порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, в тому числі і керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, за що підозрюваний неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Напередодні вчинення злочину - 25.08.2015 року стосовно ОСОБА_3 також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні.

Твердження адвоката в апеляційній скарзі про те, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не підтверджене будь-якими доказами і спростовуються даними, які характеризують особу підозрюваного, що свідчать про правильність висновку слідчого судді про неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Розмір застави визначений слідчим суддею у відповідності до вимог ч.2 ст. 182 КПК України, відповідає майновому стану підозрюваного, колегія суддів вважає його необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу адвоката Мельнікової А.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з одночасним визначенням застави в розмірі 60 900 грн. відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і:

1. 2. 3.