Ухвала суду № 49670158, 02.09.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10065/15-ц

У Х В А Л А

02.09.2015 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді від 20.08.2015 р. вказана заява залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам п.п. 2, 6 ч. 2, ч.ч. 4, 5 ст. 119 ЦПК України, а саме:

не містить поштовий індекс місця проживання (перебування) відповідачки;

доданий до позовної заяви додаток (договір оренди житлового приміщення), тобто доказ, який би мав підтвердити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, неможливо прочитати та ознайомитися з ним через неналежну якість ксерокопії;

до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати (243.6 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн.), немайнового характеру у розмірі 0.2 розміру мінімальної заробітної плати (243.6 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону Україна «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки позивачем одночасно заявляються вимоги майнового та немайнового характеру, то до позовної заяви йому необхідно було додати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 487.2 грн. (243.6 грн. за вимогу про стягнення матеріальної шкоди + 243.6 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Крім того, у порушення вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачки.

Копію ухвали надіслано позивачеві та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 31.08.2015 р. копію ухвали позивачем отримано.

На виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху 01.09.2015 р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, у якій зазначено, що ним не вказано індексу місця проживання відповідачки, так як він вказав у заяві інформацію про відповідачку, яка була у нього наявна, оригінал договору оренди житлового приміщення зобовязується надати суду, а також звертає увагу на те, що він є інвалідом війни 3-ї групи і пільги при сплаті судового збору регламентовані п. 8, п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2015 р. позивачем не виконано, так як не зазначено поштовий індекс місця проживання (перебування) відповідачки, доданий до позовної заяви договір оренди житлового приміщення, тобто доказ, який би мав підтвердити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, неможливо прочитати та ознайомитися з ним через неналежну якість ксерокопії, до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Крім цього, до заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачки.

Підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при поданні даного позову до суду суддею не встановлено.

Так, як вбачається з доданої до позовної заяви ксерокопії посвідчення серії ААБ № 018619 ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну допомогу щодо питань, повязаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, повязаних з розглядом цих питань.

Оскільки спір у цій справі виник не з приводу захисту прав ОСОБА_1 як ветерана війни та інваліда війни, а предметом спору є стягнення з відповідачки матеріальної та моральної шкоди, тому його не може бути звільнено від сплати судового збору у цій справі.

Разом з тим, у відповідності до п. 8, п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на які посилається позивач у доповненнях до позовної заяви на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, від сплати судового збору звільняються: інваліди Великої Вітчизняної війни та сімї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; учасники бойових дій, Герої України у справах, повязаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, окрім наданої вище ксерокопії посвідчення серії ААБ № 018619, позивачем не надано будь-якого іншого документу, який є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 2 ст. 121 ЦПК України та вважати її неподаною і повернути позивачеві.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачеві.

Розяснити позивачеві, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сарай А.І.