Ухвала суду № 49655441, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ К/800/42434/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства „Проекттехбуд" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014

у справі № 804/11467/13-а

за позовом Приватного підприємства „Проекттехбуд"

до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.

Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській

області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Проекттехбуд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831501 від 19.08.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення обсягів по податку на доданку вартість, які підлягають оподаткуванню за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 та складено акт № 411/222/13427585 від 31.07.2013.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003831501 від 19.08.2013, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в України товарів в сумі 112254 грн.: основний платіж 89803, 2 грн., штрафні (фінансові) санкції 22450, 8 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 181.1 ст. 181, ст.183 , п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, позивач не зареєструвався як платник податку на додану вартість, що призвело до заниження та своєчасності сплати податку на додану вартість у сумі 89803, 2 грн., ПП „Проектехбуд" було зареєстровано платником єдиного податку та самостійно обрав ставку єдиного податку згідно Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у розмірі 10% та не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно п. 183.2 ст. 183 Податкового Кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. Тобто, так як у грудні 2010 року досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, ПП «Проекттехбуд» з 01 січня 2011 року повинно подати до ДПІ реєстраційну заяву.

Однак, на порушення п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу України підприємство до ДПІ не подало реєстраційну заяву, та не зареєструвалося як платник податку на додану вартість з 01 січня 2011 року.

Згідно із п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що платник податків, сума доходу якого за останні дванадцять календарних місяців перевищує 300000 грн. підлягає обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обсяг виручки ПП „Проекттехбуд" за 2010 рік складає 1303333 грн., то підприємство з 01.01.2011 повинно було перейти на загальну систему оподаткування.

На підставі системного аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що суб'єкт господарювання має зареєструватись платником податку на додану вартість саме у разі перевищення встановленої Законом суми здійснених операцій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства „Проекттехбуд" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 у справі № 804/11467/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства „Проекттехбуд" відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 у справі № 804/11467/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович І.В. Приходько