Ухвала суду № 49654713, 27.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6017/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - ОСОБА_1. (довіреність від 27.08.2014 року)

відповідача - Монастирліу О.П. (посвідчення від 08.12.2010 року)

представника третьої особи - ОСОБА_4. (довіреність від 06.11.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу Олександра Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення та скасування запису про право власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконним рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу Олександра Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14526640 від 17.07.2014 року та скасувати запис про право власності № НОМЕР_1 від 17.07.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2. зазначив, що 16.04.2014 року уклав з ОСОБА_5. договір дарування на будівлю під літерою НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складає 19/1000 частки комплексу сукняна фабрика. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, який водночас, зареєстрував право власності позивача на зазначену будівлю у державному реєстрі речових прав.

Однак у серпні місяці 2014 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. 17.07.2014 року видано свідоцтво про придбання з прилюдних торгів арештованого майна, в якому зазначено, що до переліку цього майна входить будівля під літерою НОМЕР_3 та будівля під літерою НОМЕР_2, які разом складають 39/1000 частки комплексу сукняна фабрика, без визначення часток кожної будівлі окремо. В цей же день, а саме 17.07.2014 року нотаріусом Монастирліу О.П., як державним реєстратором, зареєстровано право власності на будівлі під літерою НОМЕР_3 та літерою НОМЕР_2 за ОСОБА_3., яка стала переможцем прилюдних торгів. Позивач вважає, що діями нотаріуса порушені його права як власника, так як його право власності на будівлю під літерою НОМЕР_2 зареєстровано у Державному реєстрі прав ще 16.04.2014 року, отже реєстрація права власності на належне йому на праві власності майно за ОСОБА_3. є незаконною та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 08.04.2014 року проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, арештованого на користь держави, що належить ОСОБА_5., а саме складського приміщення (літ. НОМЕР_2) загальною площею 159,6 кв.м., яке входить до комплексу сукняної фабрики, та гаражей (літ НОМЕР_3) загальною площею 166,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Протоколу №1613423-6 переможцем торгів стала ОСОБА_3.

09.04.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області Ющенком І.П. на підставі Протоколу складено Акт про проведення торгів, який затверджено в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області.

17.07.2014 року приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. на підставі Акту державного виконавця про проведення торгів видано свідоцтво, яке посвідчує право власності ОСОБА_3. на майно, що складається з складського приміщення, яке входить до складу комплексу сукняної фабрики, в плані знаходиться під літ. НОМЕР_2, загальною площею 159,6 кв.м., та службової будівлі (гаражу), яке входить до складу комплексу сукняної фабрики, в плані знаходиться під літ. НОМЕР_3, форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова, розмір частки - 39/1000 (тридцять дев'ять тисячних), які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Цього ж дня приватним нотаріусом, як державним реєстратором, прийнято рішення №14526640 про державну реєстрацію права власності 39/1000 частки комплексу сукняна фабрика за ОСОБА_3.

Крім цього судом встановлено, що 16.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №800 договір дарування, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_5., відповідно до якого ОСОБА_5. подарувала ОСОБА_2. 19/1000 часток комплексу сукняної фабрики в АДРЕСА_1 та складається з приміщення під літ. НОМЕР_2 - будівля загальною площею - 180,3 кв.м.

Запис про право власності ОСОБА_2., що виникло на підставі договору дарування, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.04.2014 р. під номером 20619765 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І., про що свідчить відповідний витяг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах повноважень, в порядок та спосіб, встановлений законом, при проведенні державної реєстрації права власності на придбане з прилюдних торгів ОСОБА_3. майно у відповідача не було законних підстав для відмови у проведенні такої реєстрації.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 9 Закону у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В свою чергу, умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.2. Положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно з п. 4.15. Положення під час прилюдних торгів ведеться протокол (додаток 3), який у день проведення прилюдних торгів підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.

Відповідно до п. 4.16. Положення копії затвердженого протоколу видаються переможцю прилюдних торгів та державному виконавцю у триденний строк з моменту проведення аукціону.

Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби (п. 6.1. Положення).

Затверджений акт державний виконавець видає переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження (п. 6.2. Положення).

Копія акта надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (п.п. 6.3 - 6.4. Положення).

Порядок видачі нотаріусами свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) врегульовано положеннями Глави 12 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій вчинених нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р. (далі - Порядок 296/5).

Відповідно до п. 1.1. Глави 12 Порядку №296/5 придбання арештованого або заставленого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Як встановлено п. 3.2 п. 3 Глави 12 Розділу II Порядку 296/5, в акті про проведені прилюдні торги має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.

Свідоцтво про придбання заставленого майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведений аукціон (п.п 3.3 п. 3 Глави 12 Розділу II Порядку 296/5).

При реалізації на аукціоні майна, що підлягає реєстрації, в акті зазначаються дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, назву нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації (п.п 3.6 п. 3 Глави 12 Розділу II Порядку 296/5).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для видачі відповідачем свідоцтва про права власності, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, став Акт державного виконавця про проведення торгів, затверджений в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області.

В зазначеному акті відповідно до вимог п. 3.2 п. 3 Глави 12 Розділу II Порядку 296/5 містяться відомості про те, ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я, по батькові покупців; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я, по батькові боржника, його адреса; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно, а саме: Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 07.02.2006р., видане Татарбунарською державною нотаріальною конторою в Одеській області за реєстраційним номером 351 та Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 17.03.2006р., видане Татарбунарською державною нотаріальною конторою в Одеській області за реєстраційним номером 1163.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення державної реєстрації прав власності за ОСОБА_3. здійснено пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів, за результатами якого в базі даних виявлено реєстрацію однієї заяви про державну реєстрацію права власності на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідачем здійснено пошук інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до отриманої інформації, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про державну реєстрацію прав спільної часткової власності на об'єкт "Комплекс сукняна фабрика" за такими особами - ТОВ "КЕДР" (10/1000 частки), ТОВ "ТАТАРБУНАРСЬКА ВОВНЯНА КОМПАНІЯ" (848/1000), ОСОБА_2. (19/1000).

При цьому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про розмір часток об'єкта права власності, дату, час державної реєстрації права власності, підстава виникнення права власності, форма, вид спільної власності, власників та відомості про реєстрацію.

Жодних відомостей про детальний склад об'єктів, що є предметом спільної часткової власності, у тому числі, визначення будь-яких літер, у реєстрі не зазначено, отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не міг встановити наявність розбіжностей між поданими до реєстрації документами та відомостями щодо об'єкту нерухомого майна, занесеними до відповідних реєстрів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалося, Акт державного виконавця про проведення торгів, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Виключний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлено ст. 24 Закону, відповідно до якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що жодна з наведених підстав не мала місця при проведенні відповідачем державної реєстрації права власності на придбане з прилюдних торгів ОСОБА_3. майно, отже відповідач - приватний нотаріус Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П., приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах повноважень, в порядок та спосіб, встановлений законом.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.11.2014р., в цивільній справі №515/2212/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.03.2015р., визнано недійсним договір дарування від 16.04.2014 року, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_5. та на підставі якого за позивачем зареєстровано право власності на частину майнового комплексу.

Зазначена обставина, на думку колегії суддів, є безумовною підставою для висновку, що оскаржуваний запис про право власності НОМЕР_1 від 17.07.2014 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3. жодним чином прав позивача не порушує.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу Олександра Павловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення та скасування запису про право власності - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька