Постанова № 49654166, 03.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2441/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Бориспільського міськрайонного центру зайнятості до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И Л А :

Бориспільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 46 547,24 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 працювали на Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» та були звільненні з роботи у порядку, визначеному п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме: у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

15 січня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Бориспільського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.

Згідно з наказом Бориспільського МРЦЗ № НТ150115 від 15 січня 2015 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано статус безробітного та на підставі наказу № НТ150122 від 22 січня 2015 року призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2015 року у справі № 359/148/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ДП «Зал офіційних делегацій», за змістом якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_4, ОСОБА_5 на посаді робітника відділу господарського забезпечення ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовились від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно з наказами ДП «Зал офіційних делегацій» № 132/к та № 134/к від 01 квітня 2015 року, на підставі укладеної мирової угоди від 23 березня 2015 року, ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2015 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5 поновлено на роботі з 17 грудня 2014 року та з 07 грудня 2014 року відповідно.

У зв'язку з поновленням ОСОБА_4, ОСОБА_5 на роботі, наказом Білоцерківського МРЦЗ № НТ150401 від 01 квітня 2015 року та № НТ150402 від 02 квітня 2015 року вказаним особам припинено виплату допомоги по безробіттю.

Крім того, 17 лютого 2015 року до Бориспільського МРЦЗ звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 із заявами про надання статусу безробітного.

Згідно з наказом Бориспільського МРЦЗ № НТ150217 від 17 лютого 2015 року, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надано статус безробітного та на підставі наказу № НТ150224 від 24 лютого 2015 року призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2015 року у справі № 359/1934/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ДП «Зал офіційних делегацій», за змістом якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_3 на посаді прибиральниці ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу, ОСОБА_3 відмовилась від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2015 року у справі № 359/1931/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ДП «Зал офіційних делегацій», відповідно до якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_6 на посаді агента ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу, ОСОБА_6 відмовилась від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2015 року у справі № 359/1919/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_7 та ДП «Зал офіційних делегацій», відповідно до якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_7 на посаді агента ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу, ОСОБА_7 відмовилась від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 10 квітня 2015 року у справі № 359/1926/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_8 та ДП «Зал офіційних делегацій», відповідно до якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_8 на посаді диспетчера відділу з організації обслуговування авіаперевезень ДП «Зал офіційних делегацій. У свою чергу, ОСОБА_8 відмовилась від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно з наказами ДП «Зал офіційних делегацій» № 124/к від 27 березня 2015 року, № 140/к від 02 квітня 2015 року, № 153/к від 10 квітня 2015 року, № 154/к 10 квітня 2015 року, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 поновлено на роботі з 24 січня 2015 року.

У зв'язку з поновленням вказаних осіб на роботі, наказами Білоцерківського МРЦЗ № 150330 від 30 березня 2015 року, № НТ150403 від 03 квітня 2015 року, № НТ150415 від 15 квітня 2015 року, № 150416 від 16 квітня 2015 року вказаним особам припинено виплату по безробіттю.

Також, 12 березня 2015 року до Бориспільського МРЦЗ звернулась ОСОБА_9 із заявою про надання статусу безробітного.

Наказом Бориспільського МРЦЗ № НТ150312 від 12 березня 2015 року ОСОБА_9 надано статус безробітного та на підставі наказу № НТ150319 від 19 березня 2015 року призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року у справі № 359/2227/15-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_9 та ДП «Зал офіційних делегацій», відповідно до якої ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення ОСОБА_9 на посаді агента ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу, ОСОБА_9 відмовилась від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно з наказом ДП «Зал офіційних делегацій» № 163/к від 28 квітня 2015 року, ОСОБА_9 поновлено на роботі з 12 лютого 2015 року.

У зв'язку з поновленням ОСОБА_9 на роботі, наказом Білоцерківського МРЦЗ № НТ150430 від 30 квітня 2015 року припинено виплату по безробіттю.

У зв'язку з поновленням працівників на роботі, Бориспільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення допомоги по безробіттю.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 вказаного Закону, статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні мають право на: 1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції: послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов'язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; 2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону; 3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах; 4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідними ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області визнано мирові угоди, укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ДП «Зал офіційних делегацій», за змістом яких ДП «Зал офіційних делегацій» зобов'язувалось здійснити всі необхідні дії для поновлення вказаних осіб на відповідних посадах ДП «Зал офіційних делегацій». У свою чергу, вказані особи відмовились від позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а тому сторони врегулювали свої спірні відносини в позасудовому порядку шляхом примирення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 поновлено на роботі не за рішенням суду, а за угодою сторін.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що порушень при звільненні вказаних осіб та вини в цьому ДП «Зал офіційних делегацій» не було доведено та встановлено відповідними судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року у справі № К/9991/57658/12.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Бориспільського міськрайонного центру зайнятості до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про стягнення допомоги по безробіттю є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачено судовий збір у розмірі 913,50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 985 від 29 липня 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За змістом ч. 6 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Бориспільського міськрайонного центру зайнятості відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» (код ЄДРПОУ: 26191463) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять),50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.